Алматинська область
Алмати́нська óбласть (каз. Almaty oblysy) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.
| Алматинська область | |||
|---|---|---|---|
| каз. Almaty oblysy | |||
| |||
| |||
Країна:  Казахстан
| |||
| Основні дані | |||
| Утворена: | 10 березня 1932 року | ||
| Населення (2021[1]): | 1453778 осіб | ||
| Площа: | 105100[2] км² | ||
| Густота населення: | 13,83 осіб/км² | ||
| Телефонний код: | 7-727—728 | ||
| Поштові індекси: | 040000 | ||
| Населені пункти та округи | |||
| Адміністративний центр: | місто Конаєв | ||
| Кількість районів: | 9 | ||
| Кількість міських адміністрацій: | 2 | ||
| Влада | |||
| Голова області: | Султангазієв Марат Єлеусізович | ||
Географія
ред.Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).
Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.
Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.
Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.
Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від −5 до −10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.
Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.
Тваринний світ представлений такими видами: бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.
Історія
ред.11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР).
22 лютого 1933 року зі складу Алма-Атинської області до складу Карагандинської області передано Четський район.
5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.
2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області[3].
8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.[4]
Господарство
ред.Промисловість
ред.Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.
Сільське господарство
ред.У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.
Транспорт
ред.Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.
Адміністративний поділ
ред.| № | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
Центр | К-ть АО |
К-ть НП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Балхаський район | 37390,61 | 38772 | 30967 | 30037 | 29209 | Баканас | 15 | 28 |
| 2 | Єнбекшиказахський район | 8300,00 | 199118 | 202659 | 257506 | 278581 | Єсік | 26 | 79 |
| 3 | Жамбильський район | 19309,80 | 107313 | 105895 | 117599 | 163052 | Узинагаш | 24 | 61 |
| 4 | Ілійський район | 8026,98 | 95039 | 91986 | 134781 | 213064 | Отеген-батира | 9 | 22 |
| 5 | Карасайський район | 2047,50 | 100899 | 118775 | 184356 | 307870 | Каскелен | 9 | 44 |
| 6 | Кегенський район | 7102,98 | 43893 | 36664 | 36751 | 29003 | Кеген | 12 | 34 |
| 7 | Райимбецький район | 7119,37 | 51357 | 46429 | 43626 | 29941 | Наринкол | 11 | 20 |
| 8 | Талгарський район | 3532,74 | 117412 | 126213 | 160531 | 227344 | Талгар | 11 | 45 |
| 9 | Уйгурський район | 8700,00 | 58114 | 62981 | 60792 | 63598 | Чунджа | 14 | 25 |
| 10 | Алатауська м.а. | 880,00 | 26337 | 25246 | 31511 | 49145 | Алатау | - | 1 |
| 11 | Конаєвська м.а. | 3078,64 | 47634 | 43290 | 48213 | 62971 | Конаєв | 1 | 10 |
Найбільші населені пункти
ред.Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Каскелен | 30 870 | 37 221 | 58 418 | 79 482 |
| 2 | Талгар | 43 645 | 43 353 | 45 529 | 63 883 |
| 3 | Конаєв | 38 300 | 33 428 | 39 855 | 54 245 |
| 4 | Алатау | 26 337 | 25 246 | 31 511 | 49 145 |
| 5 | Узинагаш | 19 798 | 23 887 | 30 589 | 46 184 |
| 6 | Єсік | 26 955 | 31 254 | 34 355 | 41 018 |
| 7 | Боралдай | 21 014 | 18 999 | 28 142 | 35 863 |
| 8 | Отеген-батира | 16 663 | 17 301 | 20 163 | 31 675 |
| 9 | Каргали | 16 468 | 17 501 | 20 114 | 30 999 |
| 10 | Жибек-жоли | 7 226 | 8 923 | 15 163 | 30 134 |
| 11 | Шелек | 25 156 | 22 703 | 26 688 | 29 032 |
| 12 | Шамалган | 8 346 | 10 013 | 13 616 | 28 644 |
| 13 | Байсерке | 5 180 | 8 673 | 15 124 | 26 338 |
| 14 | Чунджа | 17 573 | 20 095 | 18 008 | 22 068 |
| 15 | Туздибастау | 7 723 | 9 182 | 12 577 | 21 693 |
| 16 | Мухаметжана Туймебаєва | 4 519 | 6 541 | 10 312 | 20 781 |
| 17 | Кендала | 2 002 | 2 816 | 8 474 | 16 878 |
| 18 | Бесагаш | 5 909 | 8 857 | 15 458 | 16 632 |
| 19 | Іргелі | 3 719 | 4 356 | 6 284 | 16 450 |
| 20 | Аскар Токпанов | 2 950 | 3 481 | 7 704 | 14 499 |
| 21 | Тургень | 9 624 | 9 741 | 12 116 | 13 828 |
| 22 | Панфілово | 7 721 | 7 402 | 9 575 | 13 428 |
| 23 | Жапек-батира | 3 548 | 4 616 | 7 238 | 12 470 |
| 24 | Байтерек | 5 483 | 5 844 | 9 679 | 10 996 |
| 25 | Байкент | 5 152 | 4 705 | 7 307 | 10 550 |
| 26 | Байдібек-бі | 7 452 | 7 001 | 9 802 | 10 444 |
| 27 | Коксай | 4 440 | 4 835 | 7 769 | 10 439 |
Населення
ред.Населення — 1453778 осіб (2021; 1105703 у 2009[5], 891105 у 1999, 885888 у 1989).
Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи[6]:
- казахи — 1094934 особи (64,68 %)
- росіяни — 293445 осіб (17,33 %)
- уйгури — 155158 осіб (9,17 %)
- турки — 32221 особа (1,90 %)
- азербайджанці — 19237 осіб (1,14 %)
- корейці — 16331 особа (0,97 %)
- курди — 15348 осіб (0,91 %)
- татари — 14620 осіб (0,86 %)
- німці — 12835 осіб (0,76 %)
- українці — 8942 особи
- чеченці — 6352 особи
- узбеки — 3441 особа
- киргизи — 2409 осіб
- греки — 1767 осіб
- дунгани — 1765 осіб
- поляки — 1632 особи
- білоруси — 1443 особи
- інші — 11071 особа
Міського населення — 16,2 %[7]. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.
Керівники області
ред.1-і секретарі Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану
ред.- 1932—1933 — Курамисов Ізмухан Мукашевич
- 1933—1934 — Таболов Костянтин Васильович
- 1934—1937 — Кисельов Андрій Дмитрович
- 1937—1937 — Садвакасов Джанайдар Садвакасович
- 1937—1938 — Артикбаєв Чакпак
- 1938—1938 — Мінінберг Вульф Абрамович
- 1938—1940 — Садовников Микола Петрович
- 1940—1943 — Кулітов Джек Галіакпарович
- 1943—1944 — Боголюбов Микола Семенович
- 1944—1944 — Бозжанов Нурмухамед
- 1945—1951 — Джангозін Джакіп-Бек
- 1951—1954 — Канапін Амір Канапінович
- 1954—1954 — Джакіпов Сейтгалій
- 1954—1955 — Шпаков Онуфрій Степанович
- 1955—1957 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
- 1957—1958 — Галайдін Григорій Спиридонович
- 1958—1962 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
- 1962—1963 — Байгалієв Рахім Байгалійович
- 1963—1964 (сільський) — Канцеляристов Петро Семенович
- 1963—1964 (промисловий) — Дихнов Микола Васильович
- 1964—1965 — Ніязбеков Сабір Білялович
- 1965—1978 — Аскаров Асанбай Аскарули
- 1978—1985 — Аухадієв Кенес Мустаханович
- 1985—1988 — Мендибаєв Марат Самійович
- 1988—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
Голови виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради
ред.- 1932—1932 — Ярмухамедов Абдулла
- 1932—1935 — Молдажанов Ільяс Ісмаїлович
- 1935—1937 — Джандосов Ураз Кікімович
- 1937—1937 — Кужанов Татігалі
- 1939—1940 — Захаров Микола Семенович
- 1940—1942 — Шаріпов Садик Шаріпович
- 1942—1943 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
- 1943—1944 — Діяров Курман Діярович
- 1944—1950 — Кузембаєв Нурдаулет Кузембайович
- 1950—1952 — Аристанбеков Хайдар Аристанбекович
- 1952—1956 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
- 1956—1957 — Богатир Захар Антонович
- 1957—1959 — Каржаубаєв Габдулла Шалкарович
- 1959—1962 — Морозов Андрій Костянтинович
- 1962—1963 — Канцеляристов Петро Семенович
- 1963—1964 (сільський) — Балапанов Жумахан
- 1963—1964 (промисловий) — Омарова Зауре Садвокасівна
- 1964—1970 — Канцеляристов Петро Семенович
- 1970—1977 — Єлагін Семен Дмитрович
- 1977—1981 — Дорохов Іван Іванович
- 1981—1986 — Бєляков Володимир Павлович
- 1986—1988 — Князєв Микола Трифонович
- 1988—1992 — Романов Анатолій Федорович
Голови Алма-Атинської обласної ради
ред.- 1990—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
- 1991—1992 — Єсімов Ахметжан Смагулович
Голови адміністрації Алматинської області
ред.- 1992—1994 — Єсімов Ахметжан Смагулович
- 1994—1995 — Узбеков Умірзак Узбекович
Акими Алматинської області
ред.- 1995—1996 — Узбеков Умірзак Узбекович
- 1996—1997 — Умбетов Серік Абікенович
- 1997—2001 — Нуркаділов Заманбек Калабаєвич
- 2001—2005 — Кулмаханов Шалбай Кулмаханович
- 2005—2011 — Умбетов Серік Абікенович
- 2011—2014 — Мусаханов Ансар Турсунканович
- 2014—2021 — Баталов Амандик Габбасович
- 2021—2022 — Бозумбаєв Канат Алдабергенович
- 2022— — Султангазієв Марат Єлеусізович
Примітки
ред.- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ Постановление Правительства Республики Казахстан от 23 сентября 2022 года № 735. «Об изменении границ Алматинской области и установлении границ области Жетісу» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»
- ↑ Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 25 червня 2013. [Архівовано 2013-05-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Етнічний склад Казахстану станом на 2010 рік (англ.)
- ↑ Population of the Republic of Kazakhstan by gender and type of locality (as of April 1, 2023). Bureau of National Statistics of Kazakhstan (англ.). 13 липня 2023.
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
ред.
- Офіційний сайт акимату Алматинської області [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Погода в Алматинській області. Казахстан [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Карта Алматинської області [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на Rubricon.com
- Казахстан. Алматинська область [Архівовано 27 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)