Алматинська область
Алмати́нська óбласть (каз. Almaty oblysy) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.
Алматинська область | |||
---|---|---|---|
каз. Almaty oblysy | |||
| |||
![]() | |||
Країна: ![]() | |||
Основні дані | |||
Утворена: | 10 березня 1932 року | ||
Населення (2009[1]): | 1105703 особи | ||
Площа: | 101800 км² | ||
Телефонний код: | 7-727—728 | ||
Поштові індекси: | 040000 | ||
Населені пункти та округи | |||
Адміністративний центр: | місто Конаєв | ||
Кількість районів: | 9 | ||
Кількість міських адміністрацій: | 1 | ||
Влада | |||
Голова області: | Амандик Габбасовіч Баталов |
ГеографіяРедагувати
Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).
Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.
Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.
Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.
Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від —5 до —10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.
Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.
Тваринний світ представлений наступними видами — бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.
ІсторіяРедагувати
11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР), з 5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.
2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області[2].
8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.[3]
ГосподарствоРедагувати
ПромисловістьРедагувати
Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.
Сільське господарствоРедагувати
У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.
ТранспортРедагувати
Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.
Адміністративний поділРедагувати
РайониРедагувати
№ | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (2009) |
Центр | Сільські округи |
Міські адміністрації |
Селищні адміністрації |
Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Балхаський район | 37400 | 30037 | Баканас | 15 | - | - | 28 |
2 | Єнбекшиказахський район | 8300 | 257506 | Єсік | 25 | 1 | - | 79 |
3 | Жамбильський район | 19289 | 117599 | Узинагаш | 23 | - | 1 | 61 |
4 | Ілійський район | 7800 | 160854 | Отеген-батира | 8 | - | 2 | 30 |
5 | Карасайський район | 2300 | 184356 | Каскелен | 8 | 1 | - | 44 |
6 | Кегенський район | 7103 | 36751 | Кеген | 12 | - | - | 34 |
7 | Райимбецький район | 7119 | 43626 | Наринкол | 11 | - | - | 20 |
8 | Талгарський район | 3653,27 | 161724 | Талгар | 10 | 1 | - | 46 |
9 | Уйгурський район | 8700 | 60792 | Чунджа | 14 | - | - | 25 |
10 | Конаєвська м.а. | - | 52458 | Конаєв | 2 | - | - | 12 |
Найбільші населені пунктиРедагувати
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|
1 | Каскелен | 37 221 | 58 418 |
2 | Талгар | 43 353 | 45 529 |
3 | Конаєв | 33 428 | 39 855 |
4 | Єсік | 31 254 | 34 355 |
5 | Узинагаш | 23 887 | 30 589 |
6 | Боралдай | 18 999 | 28 142 |
7 | Шелек | 22 703 | 26 688 |
8 | Отеген-батира | 17 301 | 20 163 |
9 | Каргали | 17 501 | 20 114 |
10 | Чунджа | 20 095 | 18 008 |
11 | Жетиген | 13 103 | 15 616 |
12 | Бесагаш | 8 857 | 15 458 |
13 | Шамалган (селище) | 8 923 | 15 163 |
14 | Байсерке | 8 673 | 15 124 |
15 | Шамалган (село) | 10 013 | 13 616 |
16 | Туздибастау | 9 182 | 12 577 |
17 | Тургень | 9 741 | 12 116 |
18 | Абай | 4 492 | 10 439 |
19 | Мухаметжана Туймебаєва | 6 541 | 10 312 |
НаселенняРедагувати
Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи[4]:
- казахи — 1094934 особи (64,68 %)
- росіяни — 293445 осіб (17,33 %)
- уйгури — 155158 осіб (9,17 %)
- турки — 32221 особа (1,90 %)
- азербайджанці — 19237 осіб (1,14 %)
- корейці — 16331 особа (0,97 %)
- курди — 15348 осіб (0,91 %)
- татари — 14620 осіб (0,86 %)
- німці — 12835 осіб (0,76 %)
- українці — 8942 особи
- чеченці — 6352 особи
- узбеки — 3441 особа
- киргизи — 2409 осіб
- греки — 1767 осіб
- дунгани — 1765 осіб
- поляки — 1632 особи
- білоруси — 1443 особи
- інші — 11071 особа
Міського населення — 47 %. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.
Керівники областіРедагувати
1-і секретарі Алма-Атинського обласного комітету КП КазахстануРедагувати
- 1932—1933 — Курамисов Ізмухан Мукашевич
- 1933—1934 — Таболов Костянтин Васильович
- 1934—1937 — Кисельов Андрій Дмитрович
- 1937—1937 — Садвакасов Джанайдар Садвакасович
- 1937—1938 — Артикбаєв Чакпак
- 1938—1938 — Мінінберг Вульф Абрамович
- 1938—1940 — Садовников Микола Петрович
- 1940—1943 — Кулітов Джек Галіакпарович
- 1943—1944 — Боголюбов Микола Семенович
- 1944—1944 — Бозжанов Нурмухамед
- 1945—1951 — Джангозін Джакіп-Бек
- 1951—1954 — Канапін Амір Канапінович
- 1954—1954 — Джакіпов Сейтгалій
- 1954—1955 — Шпаков Онуфрій Степанович
- 1955—1957 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
- 1957—1958 — Галайдін Григорій Спиридонович
- 1958—1962 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
- 1962—1963 — Байгалієв Рахім Байгалійович
- 1963—1964 (сільський) — Канцеляристов Петро Семенович
- 1963—1964 (промисловий) — Дихнов Микола Васильович
- 1964—1965 — Ніязбеков Сабір Білялович
- 1965—1978 — Аскаров Асанбай Аскарули
- 1978—1985 — Аухадієв Кенес Мустаханович
- 1985—1988 — Мендибаєв Марат Самійович
- 1988—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
Голови виконавчого комітету Алма-Атинської обласної радиРедагувати
- 1932—1932 — Ярмухамедов Абдулла
- 1932—1935 — Молдажанов Ільяс Ісмаїлович
- 1935—1937 — Джандосов Ураз Кікімович
- 1937—1937 — Кужанов Татігалі
- 1939—1940 — Захаров Микола Семенович
- 1940—1942 — Шаріпов Садик Шаріпович
- 1942—1943 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
- 1943—1944 — Діяров Курман Діярович
- 1944—1950 — Кузембаєв Нурдаулет Кузембайович
- 1950—1952 — Аристанбеков Хайдар Аристанбекович
- 1952—1956 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
- 1956—1957 — Богатир Захар Антонович
- 1957—1959 — Каржаубаєв Габдулла Шалкарович
- 1959—1962 — Морозов Андрій Костянтинович
- 1962—1963 — Канцеляристов Петро Семенович
- 1963—1964 (сільський) — Балапанов Жумахан
- 1963—1964 (промисловий) — Омарова Зауре Садвокасівна
- 1964—1970 — Канцеляристов Петро Семенович
- 1970—1977 — Єлагін Семен Дмитрович
- 1977—1981 — Дорохов Іван Іванович
- 1981—1986 — Бєляков Володимир Павлович
- 1986—1988 — Князєв Микола Трифонович
- 1988—1992 — Романов Анатолій Федорович
Голови Алма-Атинської обласної радиРедагувати
- 1990—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
- 1991—1992 — Єсімов Ахметжан Смагулович
Голови адміністрації Алматинської областіРедагувати
- 1992—1994 — Єсімов Ахметжан Смагулович
- 1994—1995 — Узбеков Умірзак Узбекович
Акими Алматинської областіРедагувати
- 1995—1996 — Узбеков Умірзак Узбекович
- 1996—1997 — Умбетов Серік Абікенович
- 1997—2001 — Нуркаділов Заманбек Калабаєвич
- 2001—2005 — Кулмаханов Шалбай Кулмаханович
- 2005—2011 — Умбетов Серік Абікенович
- 2011—2014 — Мусаханов Ансар Турсунканович
- 2014—2021 — Баталов Амандик Габбасович
- 2021—2022 — Бозумбаєв Канат Алдабергенович
- 2022— — Султангазієв Марат Єлеусізович
ПриміткиРедагувати
- ↑ Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
- ↑ Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 27 травня 2015.
ДжерелаРедагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алматинська область |
- Офіційний сайт акимату Алматинської області [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Погода в Алматинській області. Казахстан [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Карта Алматинської області [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на Rubricon.com
- Казахстан. Алматинська область [Архівовано 27 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)