Жамбильська область
Жамби́льська о́бласть (колишня Джамбульська область; каз. Жамбыл облысы, рос. Жамбылская область) — адміністративна одиниця Казахстану, адміністративний центр — місто Тараз (колишній Джамбул, Жамбил).
Жамбильська область | |||
---|---|---|---|
каз. Жамбыл облысы | |||
| |||
Країна: Казахстан | |||
Основні дані | |||
Утворена: | 14 жовтня 1939 року | ||
Населення (2021[1]): | 1199259 осіб | ||
Площа: | 144275 км² | ||
Густота населення: | 8,31 осіб/км² | ||
Телефонний код: | 7-726 | ||
Поштові індекси: | 080000 | ||
Населені пункти та округи | |||
Адміністративний центр: | місто Тараз | ||
Кількість районів: | 10 | ||
Кількість сільських округів: | 149 | ||
Кількість міських адміністрацій: | 4 | ||
Міських населених пунктів: | 4 | ||
Сільських населених пунктів: | 371 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | http://www.zhambyl.kz/ | ||
Голова області: | Бозимбаєв Канат Алдабергенули |
Розташована область на півдні Казахстану. На півдні має державний кордон з Киргизстаном. Площа області становить 144,3 тис. км².
Історія
ред.Утворена 14 жовтня 1939 року із частини Південно-Казахстанської області. З 4 травня 1993 року стару назву Джамбульська область змінено на сучасну. Область названа на честь міста Джамбул (сучасний Тараз), яке в свою чергу було назване на честь казахського поета Джамбула Джабаєва (Жамбил Жабаєв). Хоча місто Джамбул і перейменували на Тараз, назву області залишили.
2 вересня 2019 року до складу області була включена територія площею 10,92 км² зі складу Алматинської області[2].
Адміністративний поділ
ред.Область поділена на 10 районів та 1 міську адміністрацію:
№ | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
Центр | К-ть АО |
К-ть НП |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Байзацький район | 4500 | 64417 | 69495 | 83931 | 102864 | Сарикемер | 18 | 43 |
2 | Жамбильський район | 4300 | 61234 | 65441 | 73313 | 86564 | Асса | 17 | 42 |
3 | Жуалинський район | 4200 | 46011 | 47427 | 50391 | 54072 | імені Бауиржана Момишули | 14 | 49 |
4 | Кордайський район | 8983,92 | 109604 | 104652 | 124684 | 156270 | Кордай | 19 | 41 |
5 | Меркенський район | 7100 | 75622 | 73698 | 76753 | 87864 | Мерке | 14 | 45 |
6 | Мойинкумський район | 50400 | 46307 | 34316 | 31130 | 28752 | Мойинкум | 16 | 24 |
7 | Сарисуський район | 31300 | 81192 | 48594 | 41105 | 43538 | Жанатас | 10 | 25 |
8 | Таласький район | 12200 | 76468 | 53451 | 50537 | 48453 | Каратау | 14 | 24 |
9 | Турара Рискулова район | 10500 | 65388 | 61454 | 63691 | 67216 | Кулан | 15 | 42 |
10 | Шуський район | 12030,30 | 102075 | 95380 | 94669 | 105298 | Толе-бі | 19 | 35 |
11 | Таразька м.а. | - | 310679 | 335154 | 331925 | 418368 | Тараз | - | 1 |
Найбільші населені пункти
ред.Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Тараз | 306715 | 330125 | 320634 | 418368 |
2 | Шу | 37395 | 34999 | 36531 | 44814 |
3 | Кордай | 23345 | 24854 | 27443 | 38012 |
4 | Сарикемер | 14743 | 15563 | 24314 | 32043 |
5 | Каратау | 41825 | 28281 | 26639 | 28045 |
6 | Жанатас | 53401 | 25927 | 20731 | 25018 |
7 | Толе-бі | 16348 | 17860 | 19000 | 19771 |
8 | Сортобе | 8400 | 10758 | 14646 | 19458 |
9 | Кулан | 13261 | 12294 | 15380 | 18572 |
10 | Масанчі | 7398 | 8926 | 13606 | 17631 |
11 | Мерке | 16726 | 12882 | 13467 | 17133 |
12 | імені Бауиржана Момишули | 10664 | 11687 | 12491 | 15284 |
13 | Асса | 8189 | 7868 | 8640 | 12892 |
14 | Саримолдаєва | 4363 | 8241 | 8422 | 11556 |
15 | Лугове | 10449 | 9876 | 10242 | 10872 |
Населення
ред.Населення — 1199259 осіб (2021; 1022129 у 2009, 989062 у 1999, 1038997 у 1989).
Національний склад
ред.Населення Жамбильської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 69,2 %, інші — 30,8 %:
- казахи — 722627 осіб (69,23 %)
- росіяни — 141829 осіб (13,59 %)
- дунгани — 42404 особи (4,06 %)
- турки — 29354 особи (2,81 %)
- узбеки — 24986 осіб (2,39 %)
- курди — 13220 осіб (1,27 %)
- корейці — 12452 особи (1,19 %)
- азербайджанці — 12185 осіб (1,17 %)
- татари — 10651 особа (1,02 %)
- киргизи — 7752 особи (0,74 %)
- німці — 6695 осіб (0,64 %)
- українці — 3888 осіб (0,37 %)
- уйгури — 2783 особи (0,27 %)
- чеченці — 2548 осіб (0,24 %)
- греки — 1637 осіб (0,16 %)
- білоруси — 870 осіб (0,08 %)
- інші народи — 7962 особи (0,76 %)
Динаміка чисельності
ред.Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 980 072 | ▲985 552 | ▲992 089 | ▲1 001 094 | ▲1 009 210 | ▲1 018 845 |
Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Населення | ▲1 020 791 | ▲1 034 624 | ▲1 046 497 | ▲1 055 976 | ▲1 070 239 | ▲1 199 259 |
Господарство
ред.Область промислово-аграрна. Частка промисловості у складі валового продукту області становить 23,8 %, на сільське господарство припадає 20,2 %.
Область багата на корисні копалини. Тут зосереджено 71,9 % балансових запасів фосфоритів республіки, 68 % плавикового шпату, 8,8 % золота, 3 % міді та 0,7 % урану. Область багата кольоровими металами, баритом, вугіллям, облицювальним і технічним камінням, будівельними матеріалами. У межах Шу-Сарисуської западини розвідано декілька родовищ природного газу. Запаси харчової і технічної солі становлять 10 млн тонн.
Природа
ред.Флора і фауна області дуже різноманітна. Рослинний світ області налічує більш ніж 3 тис. видів. Загальна площа мисливських угідь становить 13,9 тис. га, в яких мешкає понад 40 видів тварин.
Рибогосподарський фонд, що займає площу 27,8 тис. га, складається з 81 водоймища, з яких 59 водоймищ придатні до рибогосподарської діяльності. З великих водосховищ варто зазначити Тасоткельське і Терс-Ашибулацьке. Найпоширенішими промисловими видами риб є товстолоб, білий амур, короп звичайний, судак звичайний, лящ звичайний, краль та вобла.
На території області функціонують 3 заповідники:
- Державний природний заповідник «Урочище „Бериккара“» — комплексний заповідник, займає площу 17,5 тис. га, де можна зустріти більш ніж 50 видів особливо рідкісних деревинно-чагарникових і трав'янистих рослин, занесених до Червоної книги, а з тварин — архара, індійського їжатця, райську мухоловку;
- Державний природний заповідник «Урочище „Каракунуз“» — ботанічний заповідник, загальною площею 3,07 тис. га, розташований на західних відрогах Заілійського Алатау. Плодові насадження яблунь, вишень, аличі, винограду змінюються ділянками кленового лісу, білої акації, шовковиці, волоського горіха;
- Андасайський державний природний заказник — зоологічний заказник, загальною площею 1 млн га, розташований по правому березі річки Шу. У рослинному покриві переважають ковила, типчак, біюргун, рідкісні ефемери, саксаул чорний, зарості чагарникових верб. Тваринний світ представлений архарами, куланами, гераньами, сарнами азійськими, кабанами, зайцями.
Примітки
ред.- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 6 лютого 2013.
- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з травня 2019] (казах.), (рос.)
Посилання
ред.- Офіційний сайт акимату Жамбилської області [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Карта області на Рубриконі [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Погода у Жамбилській області. Казахстан [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Казахстан. Жамбилська область [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Улитауська область | Карагандинська область | |||
Туркестанська область | Пн | Алматинська область | ||
Зх Жамбильська область Сх | ||||
Пд | ||||
Таласька область, Киргизстан | Чуйська область, Киргизстан |
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |