Карагандинська область
Караганди́нська область — область в центральній частині Казахстану. Обласний центр — Караганда.
Карагандинська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
(каз. Қарағанды облысы) | |||||
| |||||
![]() | |||||
Адм. центр | Караганда | ||||
Країна | ![]() | ||||
Регіон | Центральний Казахстан | ||||
| |||||
Офіційна мова | казахська | ||||
Населення | |||||
- повне | 1118036 осіб (2009) (8,0%. 5-е) | ||||
- густота | 3,20 осіб/км² (15-е місце) | ||||
Етнікон | казахи — 44,68 % росіяни — 39,17 % українці — 4,56 % німці — 2,93 %[1] | ||||
Площа | |||||
- повна | 239406,35[2] км² (15,7%. 1-е місце) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1565 м (гора Аксоран) | ||||
- мінімальна | 0 м | ||||
Часовий пояс | UTC+6 | ||||
Дата заснування | 10 березня 1932 | ||||
Аким | Бауржан Абдишев | ||||
Вебсайт | офіційний сайт | ||||
Код ISO 3166-2 | KZ-35 | ||||
![]()
| |||||
![]() | |||||
|
Історія ред.
Утворена 10 березня 1932 року. Спочатку обласним центром був Петропавловськ. З 3 серпня 1936 року обласний центр знаходиться в Караганді.
Забудова області зі створенням промислової інфраструктури почалась у роки сталінської індустріалізації силами в'язнів і спецпоселенців, серед яких була надзвичайно велика частка українців — і досі попри тривалу русифікацію і рееміграцію збереглась численна українська громада. Наступними хвилями українців були кампанія «освоєння цілинних і перелогових земель», програми переселення та цільового направлення випускників вишів.
8 червня 2022 року із західної частини області була утворена нова Улитауська область[3].
Адміністративний поділ ред.
До складу області входять 7 районів та 6 міських адміністрацій, прирівняних до районів:
№ | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (2009) |
Центр | Сільські округи |
Міські адміністрації |
Селищні адміністрації |
Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Абайський район | 6725,29 | 57207 | Абай | 11 | 1 | 3 | 37 |
2 | Актогайський район | 51996,75 | 19233 | Актогай | 15 | - | 2 | 36 |
3 | Бухар-Жирауський район | 14365,68 | 60010 | Ботакара | 26 | - | 3 | 67 |
4 | Каркаралінський район | 35472,36 | 42722 | Каркаралінськ | 23 | 1 | 1 | 72 |
5 | Нуринський район | 46326,30 | 26150 | Нура | 23 | - | 2 | 36 |
6 | Осакаровський район | 11261,47 | 35221 | Осакаровка | 22 | - | 2 | 55 |
7 | Шетський район | 65694,05 | 45715 | Аксу-Аюли | 17 | - | 7 | 74 |
8 | Балхаська м.а. | 5915,91 | 75453 | Балхаш | - | - | 2 | 3 |
9 | Карагандинська м.а. | 497,80 | 460039 | Караганда | - | - | - | 2 |
10 | Приозерська м.а. | 54,52 | 13479 | Приозерськ | - | - | - | 1 |
11 | Саранська м.а. | 161,04 | 50310 | Сарань | - | - | 1 | 2 |
12 | Темиртауська м.а. | 311,47 | 176496 | Темиртау | - | - | 1 | 2 |
13 | Шахтинська м.а. | 236,19 | 56001 | Шахтинськ | - | - | 3 | 4 |
Найбільші населені пункти ред.
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|---|
1 | Караганда | 613 797 | 436 864 | 459 778 |
2 | Темиртау | 212 382 | 170 481 | 169 590 |
3 | Балхаш | 86 609 | 65 431 | 68 833 |
4 | Сарань | 63 624 | 42 957 | 42 058 |
5 | Шахтинськ | 64 862 | 41 602 | 35 997 |
6 | Абай | 46 533 | 33 066 | 25 550 |
7 | Приозерськ | - | 11 033 | 13 479 |
Населення ред.
Населення Карагандинської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становлять казахи — 44,7 %, росіяни — 39,2 %, українці — 4,6 %, німці — 2,9 %, татари — 2,5 %. Інші національності складають трохи більше 5,5 %.[1]
Географія ред.
Область розташована в центральній частині республіки, на північний захід від озера Балхаш. Велика частина її зайнята Казахським дрібносопковиком (висота 300—1000 м), серед якого підносяться останциві гірські масиви: Кизилтас на сході (висота до 1565 м — гора Аксоран), Каркаралінські гори на північному сході (висота до 1366 м) і Улутау на заході (висота до 1133 м — пік Акмешит). На півдні дрібносопочник переходить в глинисту пустелю Бетпак-Дала (висота 300—400 м), а на заході — в Туранську низовину з пісками Приаральські Каракуми.
Клімат різко континентальний і вкрай посушливий: дуже спекотне і сухе літо (середні температури липня 20,1 °C на півночі і 25,1 °C на півдні) з пиловими бурями і різкими коливаннями температури протягом доби; зима холодна, довга, малосніжна, з сильними вітрами і буранами (середні температури січня —16,7 °С на півночі, —13 °С на півдні). Опадів випадає на півночі 260—280 мм на рік (у гірських місцевостях понад 300 мм), а на півдні лише 100—125 мм. Вегетаційний період 160 діб на півночі і 200 на півдні.
Найбільші річки Сарису і Нура. Всі річки (за винятком верхів'їв Ішима на крайній півночі) належать до басейнів Балхаша і невеликих озер: вони маловодні, влітку сильно міліють, розпадаються на плеса, засолоняются або повністю пересихають. Для водопостачання промислових центрів і сільсько-господарських районів побудовані водосховища (найбільші: Самаркандське і Шерубай-Нурінське в районі Караганди і Кенгирське поблизу Жезказгана), а також канал Іртиш — Караганда (довжина 495 км). Багато озер, головним чином солоних (Карасор на півночі, Каракоїн на півдні тощо); багато з них заповнюється водою тільки навесні. На південному сході — озеро Балхаш.
Північна частина області зайнята злаково-полиновим степом на червоно-коричневих і каштанових ґрунтах; це основний район неполивного землеробства і відкриття цілини. Південніше розвинена рідкісна напівпустельна і пустельна полинно-солянкова рослинність на частково засолених світло-каштанових, а на півдні сіроземних і бурих ґрунтах з плямами солонців і пісків; на піщаних масивах — злаково-полинова і чагарникова рослинність. На піднесених місцях дрібносопочника поширені степи з острівцями деревної рослинності (сосна, береза, осика, верби) на сильно щебнистих каштанових і гірських чорноземних ґрунтах.
У напівпустелях і пустелях багато гризунів (ховрахи, тушканчики, піщанки) і хижаків (вовк, лис корсак), сайги, зустрічаються архари і джейран, серед дрібносопочника — сарна, а також дрохва тощо. По берегах річок і озер — водоплавний птах, в чагарниках очеретів — кабани і акліматизована ондатра; у озері Балхаш багато риби (короп, судак, марінка тощо).
Економіка ред.
Переважає велика промисловість переважно по видобутку і переробці мінеральної сировини, а також зернове землеробство і відгінно-пасовищне тваринництво.
Енергетика базується на місцевому вугіллі; найбільші теплові електростанції в містах Абай, Караганда, Темиртау, Жезказган, Балхаш.
Головні галузі промисловості: вугільна (Карагандинський вугільний басейн), і кольорова металургія (здобич і виплавка міді і молібдену, здобич поліметалів).
Розвинена також здобич залізної і марганцевої руди. Чорна металургія — в значній мірі на місцевій руді. Металоємке машинобудування (зокрема для вугільної промисловості), виробництво будматеріалів (цементу, цеглини, винищити), хімічна, легка (швейна, трикотажна, взуттєва) і харчова (м'ясна, маслосироробна і молочна, борошномельна, кондитерська тощо) промисловість. Основна частина промислових підприємств знаходиться в Караганді і її районі: у Теміртау — Карагандинський металургійний комбінат, заводи синтетичного каучуку, ливарно-механічний тощо, в містах Сарань, Абай, Шахтинськ — кам'яновугільна промисловість, а також в районі Жезказгана (Жезказганський гірничо-металургійний комбінат з мідеплавильним і ремонтний-механічним заводами, Карсакпайський мідеплавильний завод того ж комбінату, марганцеві копальні в Джезди та Жездинське рудоуправління ВО «Казсвинец» тощо) і Балхаша (гірничо-металургійний комбінат з копальнями в Коунраде і Саяке, рибний завод). З інших промислових центрів виділяються: Актау (цементний завод), Акчатау, Акжал, Кайракти, Карагайли тощо. Акчатауський гірничо-збагачувальний комбінат (поліметалічні гірничо-збагачувальні комбінати і копальні), Каражал (видобування залізної руди).
Примітки ред.
- ↑ а б Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
- ↑ https://adilet.zan.kz/files/1461/96/0.jpg
- ↑ Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карагандинська область |
- Офіційний сайт акимату Карагандинської області [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Торгово-промислова палата Карагандинської області [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Казахстан. Карагандинская область [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Погода у Карагандинській області. Казахстан [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |