Сарису (Казахстан)
Сарису (каз. Сарысу) — річка в Карагандинській і Кизил-Ординській областях Казахстану. Довжина 671–800 км, площа басейну 81 600 км². Утворюється злиттям річок Жакси-Сарису, Нарбак, Шотан. У місці стику річок знаходиться водосховище Полівноє.[2]
| Сарису | |
|---|---|
 | |
| |
| 48°47′38.000000100402″ пн. ш. 72°1′57.000000099996″ сх. д. / 48.79389° пн. ш. 72.03250° сх. д. | |
| Витік | водосх. Полівноє |
| • координати | 48°47′38″ пн. ш. 72°01′57″ сх. д. / 48.79389° пн. ш. 72.03250° сх. д. |
| • висота, м | 521 м |
| Гирло | озеро Теліколь |
| • координати | 45°11′50″ пн. ш. 66°36′30″ сх. д. / 45.19722° пн. ш. 66.60833° сх. д. |
| • висота, м | 120 м |
| Похил, м/км | 0,5 м/км |
| Країни: |  Казахстан[1] |
| Прирічкові країни: | Казахстан Карагандинська область Кизилординська область |
| Регіон | Карагандинська область |
| Довжина | 671-800 км |
| Площа басейну: | 81 600 км² |
| Середньорічний стік | 7,3 м³/сек (382 км від гирла) |
| Притоки: | ліва: Кара-Кенгир |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія
ред.Річка починає свій витік за 60 км на схід — північний схід від смт Атасу, тече в межах Казахського дрібносопковика в південно-західному напрямі, в нижній течії — західною околицею пустелі Бетпак-Дала. У верхів'ях долина вузька, в низов'ях — шириною до 5—10 км; на нижній ділянці — обширні конусні наноси. Живлення снігове. Середня витрата води за 382 км від гирла — 7,3 м³/сек; пересихає у верхів'ях і пониззі з липня по січень. Постійний стік сягає нижче лівої притоки — Кара-Кенгира. Довжина річки змінюється в залежності від пори року, з 671 до 800 км. Вода Сарису сильно мінералізована — від 0,45-0,75 г/л при високому рівні води і до 5,5 г/л — при низькому. Річкова вода використовується для промислового водопостачання і зрошування.
Назва
ред.Назва річки із казахської мови перекладається як: сари — «жовтий», су — «вода», тобто: «жовта вода». Пов'язана із великою кількістю піску, який вимивається водами річки, особливо під час повеней.
Історія
ред.Раніше, за даними археологічних і гідрологічних досліджень, річки Сарису, Іргиз, Тургай і Чу мали загальний стік в басейн Сирдар'ї → Аралу. З часом, через наростання посушливості клімату, і тектонічних процесів підняття земної кори, обширний басейн Аралу розпався на кілька окремих безстічних систем. Разом з тим внаслідок тих же тектонічних явищ Узбой,[3] перестав впадати у Каспійське море і став одним з сухих ваді між Аралом і Каспієм[4].
Примітки
ред.- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Карта M-43-25 1984 рік. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. [Архівовано 2013-05-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Один із рукавів Амудар'ї через Сарикамиське озеро впадав у Каспійське море.
- ↑ Путешествие по уснувшей реке. Путешествие по уснувшей реке 2 (рос.)
Посилання
ред.
- Сарису // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Топографічні карти. Масштаб: 1 : 200 000. L-42-25 1980 рік (Гирло) ← L-42-26 1981 рік ↓ L-42-20 1980 рік ↓ L-42-14 1985 рік ↓ L-42-08 1984 рік ↓ L-42-02 1983 рік ← L-42-03 1984 рік ← L-42-04 1987 рік ↓ M-42-34 1981 рік ← M-42-35 1982 рік ← M-42-36 1982 рік ↓ M-42-30 1977 рік ← M-43-25 1984 рік (Витік)
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |