Відкрити головне меню

Координати: 50°26′00″ пн. ш. 69°11′20″ сх. д. / 50.4333333433° пн. ш. 69.1888888989° сх. д. / 50.4333333433; 69.1888888989

Казахський дрібносопковик

Казахський дрібносопковик (Сари-Арка, каз. Сары Арқа — «жовтий хребет», Центрально-Казахський дрібносопочник) — степ з низькогірними масивами, розташований у Казахстані.

Довжина з заходу на схід близько 1200 км, ширина до 950 км.

У західній частині рельєф вирівняний; виділяються гірський масив Улутау (1133 м) і Кокшетауське узвишшя (947 м, г. Синюха).

Східна частина має більш розчленований рельєф; у центрі — Каркаралінські гори (до 1403 м), низькогір'я Кизилтас з масивом Аксоран (1566 м) і хребет Чингізтау (1469 м).

Територія Казахського дрібносопковика входить до складу Урало-Монгольського геосинклінального поясу.

Основні структури належать до каледонської (на заході) і герцинської (на сході) складчастості. Внаслідок процесів вивітрювання і денудації древня гірська країна набула сучасного стану, яких поєднує низькогір'я, дрібносопковик і рівнинні території.

Складений загалом метаморфічними, інтрузивними і ефузивними породами, з якими пов'язані родовища численних руд корисних копалин: залізних (Атасу, Каражал, Карсакпай), мідних (Жезказган, Бозшаколь, Конират), марганцевих (Атасу), поліметалів (Карагайли), золота (Майкайин), вугілля (Карагандинський та Екібастузький вугільні басейни).

Через дрібносопковик проходить вододіл Іртиша і області внутрішнього стоку Середньої Азії.

Найбільші річки: Ішим, Нура, Сарису. Багато озер, найбільше — Тенгіз.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати