Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 1961—1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961—1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.

Акмолинська область

(каз. Ақмола облысы)

Герб
Адм. центр Кокшетау
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Північноказахстанська область, Костанайська область, Павлодарська область, Карагандинська область, Астана, Актюбінська область ?
Номерний знак O, C і 03
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 782 995 осіб (2021[1])
 - густота 5,36 осіб/км²
Етнікон казахи — 49,2 %
росіяни — 34,5 %
українці — 6,0 %[2]
Площа
 - повна 146 219 км²
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 1939
Аким Єрмек Боранбаєвич Маржикпаєв
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-11

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Акмолинська область

Область межує на півночі з Північноказахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.

Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.

Губернатор (аким) області — Єрмек Боранбаєвич Маржикпаєв.

Історія

ред.
  • 14 жовтня 1939 — створено Акмолінську область Казахської РСР з центром у місті Акмолінськ, до якої ввійшли 15 районів і 2 міста обласного значення
  • 29 травня 1940 року — створено Шортандинський район
  • 5 листопада 1941 року — зі складу Карагандинської області переданий Кургальжинський район
  • 16 березня 1944 року — Арик-Балицький, Енбекшильдерський, Зерендинський, Рузаєвський і Щучинський райони ввійшли до Кокчетавської області
  • 14 вересня 1954 року — до складу Кокчетавської області відійшло місто Степняк.
  • 22 жовтня 1955 року — створені Баранкульський та Кійминський райони
  • 26 грудня 1960 — скасовано Акмолінську область, її територія ввійшла до Цілинного краю
  • 24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область
  • 24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю
  • 23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
  • 2 червня 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшли Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони колишньої Тургайської області
  • 17 серпня 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
  • 6 липня 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолинську
  • 22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області
  • 8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північноказахстанської області
  • 22 квітня 1999 — центр Акмолинської області перенесено з Астани до Кокшетау

Природа

ред.

Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.

Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.

Водами, особливо прісними, область бідна. Річки мілководні, влітку часто пересихають. Головні річки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).

Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).

Господарство

ред.

Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макинську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.

Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.

Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.

Адміністративний устрій

ред.
Райони, міські адміністрації Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
Центр К-ть
АО
К-ть
НП
1 Аккольський район 9400 40869 32815 27120 24808 Акколь 9 29
2 Аршалинський район 5847 33476 29620 27940 24573 Аршали 13 32
3 Астраханський район 7400 43268 32980 27419 20281 Астраханка 12 34
4 Атбасарський район 10635 75833 61009 50981 44137 Атбасар 14 30
5 Біржан-сала район 11000 38076 25599 17930 13613 Степняк 15 36
6 Буландинський район 6400 53138 41387 34815 29633 Макінськ 12 37
7 Бурабайський район 5900 99880 81739 73169 70834 Щучинськ 11 52
8 Єгіндикольський район 5400 15259 10050 6802 5468 Єгіндиколь 9 13
9 Єрейментауський район 17500 52589 40818 31303 26710 Єрейментау 14 33
10 Єсільський район 8000 43136 37309 27697 21319 Єсіль 15 31
11 Жаксинський район 9700 41862 30808 21107 16451 Жакси 14 25
12 Жаркаїнський район 12100 43014 24326 15423 13246 Державінськ 17 23
13 Зерендинський район 7800 64732 50206 40591 35625 Зеренда 22 79
14 Коргалжинський район 9300 25258 16705 10289 7495 Коргалжин 8 18
15 Сандиктауський район 6400 36626 28729 21521 17185 Балкашино 14 41
16 Цілиноградський район 7888 42545 41347 58350 78806 Акмол 18 49
17 Шортандинський район 4700 39110 33074 29580 27825 Шортанди 11 29
1 Кокшетауська м.а. - 148114 134004 147295 187897 Кокшетау 2 4
2 Косшинська м.а. - 2918 2463 5731 48963 Косши - 2
3 Степногорська м.а. - 100249 74008 68163 68126 Степногорськ 8 11

Найбільші населені пункти

ред.

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
1 Кокшетау 136 757 123 389 135 106 171 630
2 Степногорськ 58 200 47 372 46 712 48 894
3 Косши 2 196 1 742 4 527 48 630
4 Щучинськ 55 539 45 254 44 106 46 744
5 Атбасар 39 163 32 288 30 436 31 434
6 Макінськ 23 312 18 540 16 745 18 098
7 Акколь 19 664 15 682 14 217 16 017
8 Красний Яр 9 131 8 352 9 875 13 536
9 Акмол 5 286 4 835 5 711 13 400
10 Єрейментау 15 973 15 087 12 518 12 652
11 Єсіль 17 014 13 096 11 551 11 484

Населення

ред.

Населення — 782995 осіб (2021; 743226 у 2009[3], 828996 у 1999, 1039952 у 1989).

Населення Акмолинської області — поліетнічне.

Національний склад населення станом на 2016 рік:

Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області.

Зміна чисельності населення[4]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 748 167 748 930  747 185 746 652 748 559 747 447
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 738 824 735 135 733 212 731 328 732 947 735 640

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
  2. Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
  3. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  4. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2013.

Посилання

ред.