Боголюбов Микола Семенович

Микола Семенович Боголюбов (рос. Николай Семёнович Боголюбов; 24 листопада 1905 — 4 червня 1975) — радянський партійний діяч, перший секретар ЦК КП Киргизької РСР у 1945—1950 роках.

Боголюбов Микола Семенович
3-й Перший секретар ЦК КП Киргизької РСР
26 липня 1945 — 7 липня 1950 року
Попередник:	Олексій Вагов
Наступник:	Ісхак Раззаков
Партія:	КПРС
Народження:	24 листопада 1905(1905-11-24)
Смерть:	4 червня 1975(1975-06-04) (69 років) Москва, СРСР
Нагороди:

Кар'єра

Від 1921 до 1924 року працював у селянському господарстві. У 1924—1929 роках працював на посадах завідувача хати-читальні, інструктора, завідувача обліково-розподільчого, інформаційного відділу Волоколамського повітового комітету ВЛКСМ, інструктора-раціоналізатора Всесоюзного товариства «Оргстрой». 1925 року вступив до лав РКП(б).

У 1929-1930 роках був слухачем вечірнього робітничого факультету імені Михайла Калініна. Від 1931 до 1934 року навчався в Московському механіко-машинобудівельному інституті. В той же період (1929—1934) займав пости наукового співробітника й завідувача сектору Інституту техніки управління народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

Від 1934 до 1936 року був начальником політичного відділу м'ясорадгоспу. Після цього працював у Північно-Казахстанській області, де очолював спочатку Келлеровський, а потім Щучинський райкоми партії. Там же від 1938 до 1939 року обіймав посаду третього секретаря обласного комітету КП(б). У 1939-1942 роках займав пост першого секретаря Семипалатинського обкому КП(б) Казахстану. Від 1942 до 1943 року був третім секретарем ЦК КП(б) Казахстану. Після цього отримав пост першого секретаря Алма-Атинського обкому партії. У 1944—1945 роках був першим секретарем Східно-Казахстанського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У 1945—1950 роках очолював ЦК КП(б) Киргизстану. Від 1950 до 1951 року проходив курси перепідготовки при ЦК ВКП(б).

У 1951—1956 роках обіймав посади начальника Головного дорожнього управління при Раді міністрів РРФСР, заступника міністра дорожнього та транспортного господарства РРФСР, заступника міністра автомобільного транспорту й шосейних доріг СРСР. Від 1956 до 1974 року займав пост головного державного арбітра Державного арбітражу при Радміні РРФСР.

Вийшов у відставку 25 липня 1974 року, отримавши статус персонального пенсіонера союзного значення.

Джерела

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898 - 1991 (ru). Архів оригіналу за 2018-04-27. Процитовано 2018-12-05. 
• Ашимбаєв Д. Р. (2008). Кто есть кто в Казахстане. Биографическая энциклопедия. Алмати.