Семипалатинська область (Казахстан)
Семипала́тинська о́бласть — колишня область у складі Казахської РСР та Казахстану.
Семипалатинська область | |
---|---|
каз. Семей облысы | |
| |
Обласний центр | місто Семипалатинськ |
Країна | Казахська РСР, Казахстан |
Регіон | Казахська РСР Казахстан |
Населення | |
- повне | 838 324 особи (1989[1]) |
Площа | |
- повна | 179 600 км² км² |
Утворена | 14 жовтня 1939 |
Дата ліквідації | 3 травня 1997[2] |
Губернатор | Q4090256? |
Ліквідована | 3 травня 1997 |
| |
Географія
ред.Більшість області займає східний край Казахського дрібносопковика і являє собою хвилясту рівнину з висотами 500—700 м. На південному сході простягається Тарбагатайський хребет висотою до 3 000 м, який відокремлює Зайсанську і Балхаш-Алакольську улоговини. На півдні простягається Приіртиська рівнина, яка є частиною Західносибірської низовини.
Клімат різко континентальний, пересічна температура січня складає -17°С, липня +21°С, атмосферних опадів випадає 300 мм на рік.
Північна частина області вкрита степом на чорноземних ґрунтах, і вона здебільшого розорана (головні культури — пшениця, ячмінь). Але в більшій частині області переважає пустельний степ.
Господарство
ред.Посівна площа в усій області становить (станом на 1972 рік) 1668 тис. га, у тому числі 1086 тис. га зернових та 527 тис. га кормових. Поголів'я худоби (станом на 1 січня 1974 року) становить: великої рогатої худоби — 494 тис., овець і кіз — 3324 тис., свиней — 178 тис., коней — 82 тис.
Промисловість зосереджена переважно у місті Семипалатинську.
Історія
ред.Семипалатинська область у складі Російської імперії була утворена 19 травня 1854 року. 11 грудня 1920 року вона була перетворена у Семипалатинську губернію.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 жовтня 1939 року область у складі Казахської РСР була утворена шляхом виділення зі Східноказахстанської області, при цьому обласний центр останньої був перенесений із Семипалатинська до Усть-Каменогорська[3]. Тоді до його складу увійшли місто Семипалатинськ та 12 районів:
- Абралинський район
- Аксуатський район
- Аягузький район
- Бель-Агацький район
- Жана-Семейський район
- Жарминський район
- Кокпектинський район
- Маканчинський район
- Ново-Шульбинський район
- Урджарський район
- Чингістауський район
- Чубартауський район
У кінці 1939 року був утворений Чарський район. 1940 року Чингістауський район був перейменований у Абаївський, 1944 року Бель-Агацький район — в Бородуліхинський. Того ж року був також утворений Ново-Покровський район. 1953 року Абаївський район був перейменований в Абайський, був ліквідований Абралинський район. 1957 року був ліквідований Жана-Семейський район. 1959 року до складу області був переданий Бескарагайський район сусідньої Павлодарської області. 1962 року був ліквідований Бородуліхинський район.
1963 року райони були перетворені у сільські — Абайський, Аягузький, Бескарагайський, Бородуліхинський, Жарминський, Кокпектинський та Урджарський. Був також створений Чарський промисловий район, а місто Аягуз стало містом обласного підпорядкування. 1964 року був ліквідований Чарський промисловий район, відновлені Аксуатський та Чубартауський райони. 1966 року був відновлений Жанасемейський район, 1969 року — Маканчинський район, 1970 року — Новошульбинський район, 1972 року — Чарський район, 1980 року утворений Таскескенський район, 1990 року відновлений Абралинський район. 1996 року були ліквідовані Жана-Семейський та Таскескенський райони, 1997 року — Новошульбинський район.
16 грудня 1991 року область увійшла до складу незалежного Казахстану. 3 травня 1997 року вона була ліквідована, а територія увійшла до складу Східноказахстанської області[4].
Населення
ред.Населення області становило — 838 324 особи (1989; 736 000 у 1973-му, 714 000 у 1970-му, 520 000 у 1959-му, 408 000 у 1939-му, 326 000 у 1926-му). Станом на 1973 рік міське населення становило 47 %, з них у Семипалатинську — 35 %. Українці проживають у північних та північно-східних районах області.
Народ | Населення, осіб (1926) |
% | Населення, осіб (1959) |
% | Населення, осіб (1970) |
% |
---|---|---|---|---|---|---|
Казахи | 144900 | 44,5 | 185900 | 35,8 | 311600 | 43,6 |
Росіяни | 125900 | 38,6 | 235000 | 42,2 | 292000 | 40,6 |
Українці | 30700 | 9,4 | 17300 | 3,3 | 18900 | 2,7 |
За переписом 1970 року 52 % українців вважали за рідну мову російську.
Примітки
ред.- ↑ Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 21 жовтня 2006.]
- ↑ (unspecified title)
- ↑ https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_СССР_от_14.10.1939_об_образовании_Семипалатинской,_Акмолинской_и_Джамбулской_областей_в_составе_Казахской_ССР
- ↑ https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президента_Республики_Казахстан_от_3.05.1997_%E2%84%96_3483
Джерела
ред.- Справочник по истории административно-территориального устройства Семипалатинской области. — Семипалатинск, 2006.