Іссик-Кульська область

адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану
Іссик-Кульська область
Ысык-Көл облусу
Розташування
Основні дані
Прізвисько:
Країна: Киргизстан Киргизстан
Утворена: 21 листопада 1939
Населення: 450,700 (на 2005 рік)
Площа: 43100 км²
Густота населення: 10,5 осіб/км²
Телефонні коди: +-
Обласний центр: Каракол
Райони:
Міста:

обласного значення
районного значення


2
1
Смт:
Села:
Селищні ради:
Сільські ради:
Номери автомобілів:
Інтернет-домени:
Обласна влада
Вебсторінка:
Голова ОДА: Емільбек Анапіяєв
Рада:
Голова ради:
Мапа
Мапа

Іссик-Кульська о́бласть (кирг. Ысык-Көл облусу) — одна з адміністративно-територіальних одиниць Киргизстану, що розташована на сході країни. Центр області — місто Каракол. Населення — близько 0,5 млн осіб. У етнокультурному і економічному плані регіон, разом із сусідніми прикордонними Чуйською і Наринською, а також з Талаською областями є частиною так званого Північного Киргизстану — більше індустріально розвиненої частини країни з значнішою часткою російськомовного населення (15 %).

Географія ред.

Область займає східну частину країни, в її межах повністю знаходиться знамените безстічне озеро Іссик-Куль. На півночі область межує з Алматинською областю республіки Казахстан, на сході і півдні — з округом СУАР в КНР. Головними формами рельєфу області є Іссик-Кульска улоговина, велика частина якої заповнена водами озера Іссик-Куль і оточуючими його хребтами центрального Тянь-Шаню. Північну частину улоговини обрамляють схили хребтів: Кунгей Ала-Тоо, над південним берегом підноситься Терскей Ала-Тоо. Внутрішні високогірні райони області зайняті горами Центрального Тянь-Шаню, де особливо виділяються хребти Джетим-Бель, Борколдой, Кокшаалтау (тут розташований знаменитий Пік Перемоги з висотою 7439 метрів над рівнем моря) та інші.

У 1998 році в межах адміністративних кордонів Іссик-Кульській області утворена Біосферна територія «Исик-Кель».

Основні соціально-економічні показники ред.

  • Населення: 437,200 (оцінка на 1 січня 2009) включаючи 28.7 % — міське і 71.3 % — сільське населення[1]
  • Зайняте населення: 180,300 (2008)[2]
  • Чисельність зареєстрованих безробітних: 4,902 (2008)[3]
  • Експорт: 18.8 млн. $ (2008)[4]
  • Імпорт: 221.7 млн. $ (2008)[4]
  • Прямі іноземні інвестиції: 1,1 млн. $ (2008)[5]

Населення ред.

 
Продаж риби пасажирам проїзних автобусів в Баликчи

Иссик-Кульська область, як і сусідня Чуйська область, історично входить до складу Північного Киргизстану, що зумовлене її демолінгвістичну ситуацію. Історично гірські і високогірні регіони області були заселені киргизами, які займалися скотарством. Разом з тим степовий масив і більшість сільськогосподарських угідь області, розташованих у степовій зоні біля озера Іссик-Куль були практично повністю незаселені до появи тут перших російських і українських поселенців в останній чверті 19 століття після входження області до складу Російської імперії. Загальне населення області за переписом 1999 року — 415 тис. чоловік (це 8,6 % населення Киргизії на той момент).

Національний склад ред.

 
Взимку в горах у Джети-Огуза

Після масової еміграції російськомовного населення на початку 90-х, національний склад області став набагато більш однорідним, ніж у сусідній Чуйській області, проте він як і раніше досить різноманітний, особливо якщо взяти до уваги географічну концентрацію різних етномовних меншин. При тому, що в наявності загальна тенденція зростання частки азійських народів і скорочення європейських, раніше переважаючих, велика частина сільського російського і російськомовного населення і зараз зосереджена на північному березі озера Іссик-Куль, а також в сільськогосподарських районах на схід від озера та міста Каракол, де проживає більша частина міського населення області, в тому числі російського міського населення області.

Райони Іссик-Кульської області ред.

 
Мечеть у селі Тамчи, Іссик-Кульська область

Іссик-Кульська область поділена на 5 районів.[7]:

Район Адм. центр
Ак-Суйський район Теплоключенка
Жеті-Огузький район Кизил-Суу
Тонський район Боконбаєв
Тюпський район Тюп
Іссик-Кульський район Чолпон-Ата

Керівництво Іссик-Кульської області ред.

Голови облвиконкому ред.

  1. Хорєв Ілля Юхимович (листопад 1939 — грудень 1939)
  2. Туратбеков Досали (грудень 1939 — 1942)
  3. Мамбеталієв Молдакун (1946 — 1949)
  4. Айтбаєв Сидикали (1950 — вересень 1952)
  5. Жумагулов Сексенали (1954 — 1959)
  6. Абдраєв Каріке Абдрайович (1971 — 1980)
  7. Алієв Есенкул Алійович (1980 — 1984)
  8. Пєнкін Микола Іванович (1984 — 1986)
  9. Бейшембаєв Райимбек Моношевич (1986 — 1988)
  10. Ісанов Насирдін Ісанович (жовтень 1988 — січень 1991)

1-і секретарі обкому КП Киргизії ред.

  1. Охлупін Володимир Іванович (листопад 1939 — 1940)
  2. Родіонов Олексій Васильович (1940 — 194.1)
  3. Нікулін Віктор Михайлович (липень 1943 — травень 1944)
  4. Жиргалбаєв Узак (1944 — 1945)
  5. Джаркимбаєв Абдиш (1945 — грудень 1947)
  6. Іманалієв Шадикан (грудень 1947 — вересень 1952)
  7. Айтбаєв Сидикали (вересень 1952 — 1955)
  8. Аламанов Баян (1955 — 1959)
  9. Дуйшеєв Арстанбек Дуйшейович (1971 — 12 січня 1979)
  10. Масалієв Абсамат Масалійович (12 січня 1979 — 27 червня 1985)
  11. Джумагулов Апас Джумагулович (27 червня 1985 — 1986)
  12. Хрестенков Анатолій Павлович (1986 — 22 жовтня 1988)
  13. Аманбаєв Джумгалбек Бексултанович (22 жовтня 1988 — квітень 1991)
  14. Турдубаєв Жолочу Турдубайович (квітень 1991 — серпень 1991)

Уродженці ред.

Примітки ред.

  1. Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010. 
  2. Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010. 
  3. Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010. 
  4. а б Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010. 
  5. Національний комітет Статистики (кир./рос.). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 липня 2010. 
  7. Kyrgyzstan — Джалал-Абадская область. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 5 липня 2010. 

Посилання ред.