Аксель Вітсель
Аксе́ль Лора́н Анже́ль Ламбе́р Вітсе́ль (фр. Axel Laurent Angel Lambert Witsel, нар. 12 січня 1989, Льєж) — бельгійський футболіст, півзахисник «Атлетіко» (Мадрид). Виступав за збірну Бельгії. Учасник трьох чемпіонатів світу (2014, 2018 та 2022) та трьох чемпіонатів Європи (2016, 2020, 2024).
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вітсель з бронзовою медаллю Чемпіонату світу, 2018 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Аксель Лоран Анжель Ламбер Вітсель | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 12 січня 1989 (36 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Льєж, Бельгія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 186 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 81 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бельгія[1] 
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Атлетіко» (Мадрид)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2004–2006 | .svg){kind=small} «Стандард» (Льєж)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
ред.«Стандард»
ред.Вихованець льєжського клубу «Стандард», у команду пішов за настановою батька, який також свого часу був професійним футболістом. 17 вересня 2006 року Вітсель дебютував в основному складі "Стандарда" у поєдинку бельгійської Суперліги проти "Брюсселя", замінивши на 89-й хвилині гри Стевана Дефура.
У сезоні 2007/08 18-річний Вітсель був ключовим гравцем «Стандарда», провівши загалом 32 гри. За його підсумками був визнаний найкращим молодим футболістом ліги, а також отримав нагороду найкращого футболіста року – «Золоту бутсу».
У наступному сезоні його гол із 11-метрової позначки допоміг «Стандарду» виграти чемпіонат країни. 30 серпня 2009 року Вітсель у матчі проти «Андерлехта» завдав небезпечної травми Марцину Василевському: у поляка стався відкритий перелом ноги. Вітселя негайно видалили з поля, його дискваліфікували на невизначений термін, а на його адресу з боку фанатів «Андерлехта» та польських команд почали приходити погрози. Тільки після розгляду у Королівській футбольній асоціації термін дискваліфікації було скорочено до 8 ігор. За підсумками сезону Вітсель потрапив до символічної збірної, а також був визнаний футболістом року у Бельгії.
«Бенфіка»
ред.13 липня 2011 року Вітсель перейшов до «Бенфіки», підписавши контракт на 5 років, але провів лише сезон. Дебютував у поєдинку Ліги чемпіонів проти "Трабзонспору", а завершив свої виступи матчем останнього туру чемпіонату проти "Віторії Сетубал" (4:1). За весь сезон Вітсель провів на полі 3879 хвилин, забив 5 голів і роздав 5 гольових передач. Дістався чвертьфіналу Ліги чемпіонів. 14 квітня 2012 грав у фіналі Кубка португальської Ліги, в якому «Бенфіка» обіграла «Жил Вісенте» з рахунком 2:1.
«Зеніт»
ред.3 вересня 2012 року підписав контракт із російським «Зенітом» до літа 2017 року. Дебютував у складі петербурзького клубу 14 вересня у матчі з «Тереком» (0:2). У тому матчі він зазнав травми й не грав до 3 жовтня, коли вийшов у стартовому складі на матч Ліги чемпіонів проти «Мілана» (2:3). Досить гармонійно влився в команду та став гравцем основного складу. 30 листопада у матчі проти «Спартака» зробив дубль, забивши свої перші голи за «Зеніт». У сезоні 2013/14 хавбек забив п'ять голів та завоював разом із «Зенітом» срібні медалі російської першості. Практично всі зустрічі розпочинав у стартовому складі. Після яскраво проведеної світової першості у Бразилії на Вітселя претендував «Мілан», проте гравець не захотів переходити через неучасть клубу в єврокубках.
У результаті Вітсель залишився у складі «Зеніту». У рамках кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів 2014/15 «Зеніт» зустрічався із рідним клубом Вітселя «Стандардом». Першу зустріч він пропустив через червону картку, отриману раніше в поєдинку проти АЕЛа. У Санкт-Петербурзі вийшов із перших хвилин і допоміг команді перемогти 3:0.
26 лютого 2015 року у матчі Ліги Європи проти голландського ПСВ Вітсель провів свій сотий матч за «Зеніт».
Після закінчення сезону батько Вітселя заявив, що його синові достатньо трьох років гри у російській першості. Головними претендентами на гравця знову були італійські клуби: «Ювентус» та «Мілан», які хотіли придбати гравця збірної Бельгії за 20 мільйонів євро, проте «Зеніт» просив на 10 мільйонів більше.
«Тяньцзінь Цюаньцзянь»
ред.3 січня 2017 року було оголошено про перехід Вітселя до китайського клубу «Тяньцзінь Цюаньцзянь» за 20 мільйонів євро. Зарплата бельгійця в Китаї становила 18 млн євро на рік.
«Борусія» Дортмунд
ред.6 серпня 2018 року Вітсель перейшов до дортмундської «Борусії», підписавши контракт до 2022 року. У складі дортмундської «Боруссії» Вітсель виграв Суперкубок Німеччини у 2019 році та Кубок Німеччини у сезоні 2020/2021.
«Атлетіко Мадрид»
ред.6 червня 2022 року Вітсель перейшов до «Атлетико Мадрида» вільним агентом.
Виступи за збірні
ред.
2004 року дебютував у складі юнацької збірної Бельгії, взяв участь у 30 іграх на юнацькому рівні.
Протягом 2007–2009 років залучався до складу молодіжної збірної Бельгії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах.
26 березня 2008 року у матчі з американцями Вітсель дебютував в основній національній команді та забив гол. після чого почав отримувати регулярні виклики до національної команди.
Першим великим турніром для Вітселя у збірній став чемпіонаті світу 2014 року, на якому він взяв участь у перших двох іграх групового етапу, в яких бельгійці завчасно вирішили завдання по виходу до плей-оф, а також у грі 1/8 фіналі проти збірної США та програному аргентинцям чвертьфіналі.
За два роки, на Євро-2016 також був основним гравцем у півзахисті бельгійців. Повністю провів на полі усі п'ять матчів бельгійців на турнірі, відзначився забитим голом у ворота збірної Ірландії (3:0).
2018 року поїхав на свою другу світову першість — чемпіонат світу в Росії, де розпочав турнір також як гравець стартового складу. Став бронзовим призером турніру
10 листопада 2022 року був включений до офіційної заявки збірної Бельгії для участі у матчах чемпіонату світу 2022 року у Катарі. Зіграв 3 матчі без результативних дій.
12 травня 2023 року оголосив про завершення кар'єри у збірній, однак у травні 2024 року був включений до заявки на матчі Євро-2024.
Статистика виступів
ред.Частина інформації в цій статті застаріла. |
Статистика клубних виступів
ред.Станом на 7 січня 2018 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Єврокубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турнір | Ігор | Голів | Турнір | Ігор | Голів | Турнір | Ігор | Голів | Турнір | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2006–07 | «Стандард» (Льєж) |
ЖЛ | 16 | 2 | КБ | 5 | 1 | - | 1 | 0 | - | - | - | 22 | 3 |
| 2007–08 | ЖЛ | 33 | 7 | КБ | 6 | 1 | ЛЄ | 3 | 2 | - | - | - | 42 | 10 | |
| 2008–09 | ЖЛ | 35 | 8 | КБ | 0 | 0 | - | 10 | 1 | - | - | - | 45 | 9 | |
| 2009–10 | ЖЛ | 27 | 6 | КБ | 1 | 1 | ЛЧ+ЛЄ | 12 | 3 | - | - | - | 40 | 10 | |
| 2010–11 | ЖЛ | 37 | 10 | КБ | 6 | 2 | - | - | - | - | - | - | 43 | 12 | |
| Усього за «Стандард» (Льєж) | 148 | 33 | 18 | 5 | 26 | 6 | - | - | 192 | 44 | |||||
| 2011–12 |  «Бенфіка» |
ПЛ | 32 | 1 | КП+КПЛ | 2+4 | 0+2 | ЛЧ | 14 | 2 | - | - | - | 52 | 5 |
| 2012-вер. 2012 | ПЛ | 3 | 0 | КП | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | - | - | - | 3 | 0 | |
| вер. 2012–13 |  «Зеніт» |
ПЛ | 19 | 4 | КР | 3 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+4 | 0+1 | - | - | - | 31 | 5 |
| 2013–14 | ПЛ | 30 | 4 | КР | 1 | 0 | ЛЧ | 11 | 0 | СР | 1 | 0 | 43 | 4 | |
| 2014–15 | ПЛ | 28 | 4 | КР | 1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 7+6 | 1+1 | - | - | - | 42 | 6 | |
| 2015–16 | ПЛ | 29 | 3 | КР | 4 | 2 | ЛЧ | 7 | 1 | СР | 1 | 0 | 41 | 6 | |
| 2016-січ. 2017 | ПЛ | 16 | 1 | КР | 1 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | СР | 0 | 0 | 23 | 1 | |
| Усього за «Зеніт» | 122 | 16 | 10 | 2 | 46 | 4 | 2 | 0 | 180 | 22 | |||||
| 2017 |  «Тяньцзінь Цюаньцзянь» |
КСЛ | 27 | 4 | КК | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 29 | 4 |
| 2018 | - | - | - | - | - | - | ЛЧА | 1 | 0 | - | - | - | 1 | 0 | |
| Усього за кар'єру | 313+16 | 49+5 | 36 | 9 | 86 | 12 | 4 | 1 | 455 | 76 | |||||
Статистика виступів за збірну
ред.Станом на 27 червня 2018 року
Бельгія
Титули і досягнення
ред.Командні
ред.- Чемпіон Бельгії (2):
- Чемпіон Росії (1):
- Володар Кубка Бельгії (1):
- Володар Кубка Росії (1):
- Володар Кубка португальської ліги (1):
- Володар Суперкубка Бельгії (2):
- Володар Суперкубка Росії (2):
- Володар Суперкубка Німеччини (1):
- Володар Кубка Німеччини (1):
Особисті
ред.- 2008
Примітки
ред.- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аксель Вітсель
- Аксель Вітсель на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Аксель Вітсель на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Аксель Вітсель на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Аксель Вітсель на сайті Eu-football.info (англ.)
- Аксель Вітсель на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Аксель Вітсель на сайті National-Football-Teams.com (англ.)