Факультет захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва

Факультет захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва
	Основні дані
Засновано	1932
Заклад	Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
Декан	Забродіна Інна Вікторівна
Кількість кафедр	4
Доктори наук	6
Кандидати наук	22
Професори	6
	Контакти
Адреса	62483, с. Докучаєвське, Харківського району, Харківської області

Факультет захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва — структурний підрозділ Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Заснований 1932 року. Факультет готує здобувачів на денній і заочній формах навчання за першим (бакалаврським) рівнем, спеціальностями 091 «Біологія», 101 «Екологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія», 202 «Захист і карантин рослин» і за другим (магістерським) рівнем, ОПП «Екологія», «Захист рослин», «Карантин рослин».

Історія ред.

Перший в Україні факультет захисту рослин засновано 8 вересня 1932 року. Його фундаторами були професори: міколог і фітопатолог Т. Д. Страхов, зоолог О. О. Мігулін, біолог-зоолог В. Г. Аверін.

Першим деканом факультету став один із перших організаторів справи захисту рослин в Україні, член-кореспондент АН України, почесний академік ВАСГНІЛ, заслужений діяч науки України, професор Т. Д. Страхов (1932—1951). Науковець був організатором Українського інституту захисту рослин у 1930 р., факультету захисту рослин (1930) і кафедри фітопатології Харківського сільськогосподарського інституту (1924), відділів фітопатології в Українському інституті прикладної ботаніки (1928), УкрНДІ захисту рослин (1930), Інституті біології Харківського університету імені В. Н. Каразіна (1944), Інституті генетики і селекції АН України.

У 1925 році під керівництвом В. Г. Аверіна і О. О. Мігуліна вперше в Україні в Балаклійському районі Харківської області проведено виробниче випробування і впровадження у сільськогосподарське виробництво авіаційного засобу боротьби з італійською сараною, якої налічувалося 250 екземплярів на 1 м². Було оброблено 1,5 тис. десятин, або 70 % заселеної площі.

У 1926 році завдяки колективу науковців на чолі з О. О. Мігуліним уперше в Україні створено службу сигналізації і прогнозів появи та поширення шкідників, методи якої були згодом розповсюджені на території колишнього СРСР. Із метою виконання завдання Ради праці й оборони у 1927 році під керівництвом О. О. Мігуліна здійснено суцільне обстеження виноградників України, складено карту поширення філоксери в республіці, на основі чого розроблено систему заходів захисту виноградників від цього шкідника.

У 1999 році на факультеті захисту рослин створено перший в Україні Науково-дослідний інститут фітосанітарного моніторингу.

За часи існування факультету здобули вищу освіту більше 7 000 фахівців із захисту рослин, серед них близько 360 громадян із понад 60 зарубіжних країн (Афганістану, Йорданії, Ірану, Беніну, Болгарії, Ефіопії, Китаю, Конго, Куби, Малі, Угорщини, Чехії, Словаччини та ін.).

Підготовку фахівців на факультеті забезпечує висококваліфікований професорсько-викладацький колектив, який нараховує 33 особи. 85 % викладачів факультету мають наукові ступені доктора чи кандидата наук.

Декани факультету ред.

Страхов Тимофій Данилович, професор (1932—1951)
Дахнюк Гордій Данилович, доцент (1951—1967)
Покозій Йосип Трохимович, професор (1967—1970)
Рамакаєв Хайдарь Хусяїнович, доцент (1970—1992)
Туренко Володимир Петрович, професор (1992—2008)
Малина Геннадій Васильович, доцент (2008—2011)
Скоромний Сергій Васильович, доцент (2011—2014)
Забродіна Інна Вікторівна, доцент (із 2014 р.)

Наукові школи ред.

На факультеті сформовано наукові школи:

«Порівняльно-екологічний підхід при дослідженнях динаміки популяцій» (В. Г. Аверін)
«Проблеми імунітету рослин до шкідливих організмів і розробка сучасних екологічно орієнтованих систем захисту сільськогосподарських культур» (Т. Д. Страхов)
«Проблеми динаміки популяцій шкідливих організмів» (О. О. Мігулін)
«Позакореневе живлення рослин» (Ф. П. Мацков)
«Екологічно орієнтована система захисту плодових насаджень від шкідників» (Б. М. Литвинов)
«Проблема багаторічного прогнозування масових розмножень шкідливих комах» (Є. М. Білецький)
«Теоретичні і практичні аспекти патогенезу, імуногенезу і захисту рослин від інфекційних хвороб» (Ф. М. Марютін, В. П. Туренко)
«Фізіологія стресу і адаптації рослин» (Ю. Є. Колупаєв)

Кафедри ред.

Кафедра ботаніки та фізіології рослин

Історія кафедри починається зі створення у передмісті Варшави — Маримонті — Інституту сільського господарства і лісівництва. Із 1822 року при інституті функціонував кабінет природничих наук, завідувачем якого був магістр фармації та медицини Ф. Ф. Гейнрих. Із 1862 року до програми навчання ввели самостійний курс фізіології рослин з основами вчення про мікроорганізми, який вперше прочитав завідувач ботанічного кабінету, професор Ф. І. Бердау. У 1886—1889 роках ботанічним кабінетом завідував видатний фітофізіолог і біохімік, професор В. І. Палладін.

Кафедра ботаніки і фізіології рослин є однією з найстаріших кафедр з біології рослин. Її створено в 1893 році в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва. Завдяки реформам викладання природничих дисциплін, запровадженим В. В. Докучаєвим, який упродовж 1892–1895 років був директором інституту. Першим її завідувачем став професор В. Ф. Хмелевський. Від часу заснування кафедри ботаніки її професором був фізіолог рослин Є. П. Вотчал, який написав фундаментальну працю «Про рух пасоки (води) у рослинах» (1897). У 1934 році створено окрему кафедру фізіології рослин і мікробіології під керівництвом основоположника напряму досліджень позакореневого живлення рослин, професора Ф. П. Мацкова. У 1974 році кафедру фізіології рослин і мікробіології об’єднано з кафедрою ботаніки і кафедра здобула нинішню назву – ботаніки і фізіології рослин. Цією кафедрою керували доценти Г. П. Куртиш (1974—1975), А. П. Ваганов (1976—1986), Г. М. Лясковський (1986—1988), професори А. І. Митрополенко (1988—1997), М. К. Їжик (1998—2005), доцент В. П. Лисенко (2005—2011). Із 2011 року кафедру очолює професор Ю. Є. Колупаєв.

Сучасні здобутки кафедри пов’язані з дослідженнями у галузі фізіології стресу і адаптації рослин до несприятливих чинників довкілля. У 2008 році на базі кафедри створено науково-дослідну лабораторію фізіології і біохімії стресу рослин, у якій досліджується роль активних форм кисню (АФК), оксиду азоту, іонів кальцію, сірководню монооксиду вуглецю як сигнальних посередників запуску адаптивних реакцій і трансдукції гормональних сигналів.

На кафедрі викладають дисципліни: фізіологія рослин, фізіологія стресу і адаптації рослин, методологія наукових досліджень, організація наукової діяльності в галузі біології, ботаніка, ботаніка з основами геоботаніки, мікробіологія з основами вірусології.

Кафедра екології та біотехнології

Відповідно до наказу ректора ХНАУ ім. В.В. Докучаєва від 19 червня 2002 року на базі кафедри цивільної оборони було створено кафедру екології та безпеки життєдіяльності. Спочатку кафедра підпорядковувалася факультету лісового господарства та забезпечувала навчальний процес із таких дисциплін: «Основи екології», «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці», «Агроекологія» та «Цивільна оборона».

У різні роки кафедру очолювали: доцент М. Р. Казюта (2002—2005), доцент В. І. Д’яконов (2005—2008), професор В. К. Пузік (2008—2016), доцент В. В. Волощенко (2016—2017), доцент Д. І. Масленніков (2017), професор Є. М. Білецький (2017—2018), доктор с.-г. наук М. І. Чайка (2018), доцент В. І. Д’яконов (2019—2020), доцент Л. В. Головань (із 2020 р.)

Кафедра оснащена лекційними та спеціалізованими навчальними аудиторіями, комп’ютерним класом, працює науково-дослідна лабораторія з молекулярної генетики та біотехнології, де проводять наукові дослідження професорсько-викладацький склад кафедри разом зі здобувачами освітніх рівнів. Кафедра є провідною з підготовки фахівців за спеціальностями: 101 «Екологія» та 162 «Біотехнології та біоінженерія».

На кафедрі викладають дисципліни: біотехнологія, моніторинг довкілля, екологічні біотехнології, сучасні проблеми агроекології, біотестування довкілля, вища математика, біотехнологічні методи в захисті рослин, патологія комах, карантинні організми, генетична інженерія та біотехнологія та ін.

Кафедра зоології та ентомології ім. Б. М. Литвинова

Кафедру зоології та ентомології засновано в 1840 році. Першим її завідувачем став магістр зоології, професор О. Л. Карпинський. У різні роки кафедру очолювали: канд. природничих наук Є. М. Васильєв (1876—1890), професор І. К. Тарнані (1905—1930), професор В. Г. Аверін (1930—1956), професор О. О. Мігулін (1956—1971), професор Б. М. Литвинов (1971—1991), професор Є. М. Білецький (1991—2010), доцент Г. В. Байдик (2010—2016), професор М. Д. Євтушенко (із 2017 р.).

Професор Б. М. Литвинов є засновником фундаментального напряму популяційної динаміки шкідників плодових культур і розробником комплексної екологічно орієнтованої системи їхнього захисту, основою якої є врахування біоценотичних взаємовідносин між шкідливою та корисною фауною комах, економічних порогів шкідливості, що дає змогу зменшити кількість хімічних обробок плодових насаджень. 11 років очолював Харківське відділення Українського ентомологічного товариства, 5 років — спеціалізовану вчену раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальності «Ентомологія». Згідно з рішенням Вченої ради університету від 25 лютого 2015 року, кафедрі зоології та ентомології присвоєно ім’я професора Б. М. Литвинова.

Професори В. Г. Аверін, О. О. Мігулін і Б. М. Литвинов заклали фундамент пріоритетного в екології та захисті рослин напряму — управління динамікою чисельності популяцій шкідливих і корисних організмів, підготували талановитих учнів і послідовників. Науковці кафедри продовжують дослідження з удосконалення екологічно орієнтованих систем захисту від шкідників плодових насаджень і сільськогосподарських культур з урахуванням збереження ентомофагів і запилювачів рослин, їх охорони, штучного розведення і розселення.

У 2020 році створено Музей зоології, де представлено понад 300 експонатів, які використовують у навчальному процесі для здобувачів вищої освіти факультетів агрономічного, захисту рослин та лісового господарства.

На кафедрі викладають дисципліни: агрозоологія, зоогеографія, родентологія, загальна ентомологія, основи біорізноманіття, сільськогосподарська ентомологія, моніторинг шкідників с.-г. культур, основи карантину рослин, захист декоративних і квіткових рослин, лісова ентомологія і зоологія, карантин рослин, карантинні шкідливі організми, технічна ентомологія, інвазійні чужорідні види флори і фауни України.

Кафедра фітопатології

Кафедра є базовою з підготовки фахівців із захисту рослин II–IV рівнів акредитації і спеціалістів із захисту і карантину рослин України. Дисципліни «Мікологія» та «Фітопатологія» в Ново-Олександрійському інституті вперше почав читати професор В. Ю. Бранке [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.]. У 1903–1923 роках ці дисципліни викладав професор М. В. Цінгер, який зробив значний внесок у розвиток вітчизняної мікології та фітопатології. Продовжувачем його справ став академк ВАСГНІЛ, член-кореспондент АН України Т. Д. Страхов. Він створив наукову школу «Проблеми імунітету рослин до шкідливих організмів і розробка сучасних екологічно орієнтованих систем захисту сільськогосподарських культур». На основі досліджень, виконаних фахівцями кафедри, вперше у світовій фітопатології було науково обґрунтовано напрям вивчення патологічного процесу «рослина—патоген—середовище», створено комбіновану шкалу оцінки стійкості пшениці до бурої іржі за імунологічними властивостями і ступенем уражуваності та сформульовано теорію фізіологічного імунітету до хвороби.

У різні роки кафедру очолювали: професор М. М. Родигін (1961—1977), доценти А. М. Анісімов, В. М. Поніровський, В. Я. Сабельнікова (1977—1981), професор Ф. М. Марютін (1981—2008), професор В. П. Туренко (із 2008 р.). Упродовж 1961–1977 років під керівництвом М. М. Родигіна колектив кафедри працював над вивченням проблеми «Оздоровлення та підвищення хворобостійкості сільськогосподарських культур методами внутрішньої терапії». На основі досліджень обґрунтовано концепцію системи заходів щодо підвищення хворобостійкості рослин до інфекційних хвороб за допомогою методів внутрішньої терапії. Продовженням наукових досліджень кафедри стала тема «Екологічно орієнтований захист сільськогосподарських культур від інфекційних хвороб в Східному Лісостепу України». На кафедрі сформована наукова школа Ф. М. Марютіна і В. П. Туренка «Теоретичні і практичні аспекти патогенезу, імуногенезу і захисту рослин від інфекційних хвороб». Сьогодні завершено наукові розробки: «Захист люцерни при системі No-Till» (професор В. П. Туренко), «Екологічно безпечна система захисту огірка і помідора від хвороб і шкідників у закритому ґрунті» (професори Ф. М. Марютін, М. О. Білик, доцент Г. В. Малина).

На кафедрі викладають дисципліни: загальна фітопатологія, сільськогосподарська фітопатологія, прогноз розвитку шкідливих організмів, біологічний захист рослин, імунітет рослин, фітофармакологія, інтегрований захист рослин, організація захисту рослин, епіфітотіологія, фітосанітарний моніторинг, методи діагностики хвороб, методи мікології та фітопатології.

Наукові видання ред.

На факультеті видаються три фахових журнали:

Вісник ХНАУ. Серія «Фітопатологія та ентомологія»
Вісник ХНАУ. Серія «Біологія»
Вісті Харківського ентомологічного товариства

Досягнення ред.

До наукових досягнень факультету, впроваджених у виробництво в останні десятиліття, належать розробки:

- алгоритмів і методів багаторічного прогнозу масового розмноження шкідливих організмів, які використовуються в країнах СНД, Китаї, Конго, Нігерії, країнах Близького Сходу (Є. М. Білецький);

- безпестицидної технології захисту овочевих культур від шкідливих організмів у закритому ґрунті (Ф. М. Марютін, М. О. Білик);

- прийомів вирощування та захисту насіннєвої люцерни при екологічно орієнтованій системі землеробства «No-Till» у Центральному Степу України (В. П. Туренко, М. О. Філатов, С. В. Чоні);

- способів боротьби з домінуючими шкідниками на посівах ярих, олійних, капустяних культур (М. Д. Євтушенко, С. В. Станкевич, В. В. Вільна)

Випускники ред.

Відомі вчені й державні службовці, які працювали і працюють у різних установах України, далекого та близького зарубіжжя:

Ровчак Андрій Якович — Герой України, генеральний директор СВК «Восток» Ізюмського району Харківської області
Покозій Йосип Трохимович — професор кафедри інтегрованого захисту рослин та карантину НУБіП України, почесний член Українського ентомологічного товариства
Тимченко Віктор Йосипович — головний науковий співробітник Інституту овочівництва і баштанництва НААН
Злотін Олександр Зіновійович — професор кафедри зоології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, почесний член Українського ентомологічного товариства, член АН ВШ України, академік МАНЕБ, іноземний професор Шенсійського інституту шовківництва Китаю
Євтушенко Микола Дмитрович — заслужений працівник освіти України, ректор ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (1996–2007), почесний професор Фуджіанського університету сільського господарства та лісівництва (Китай), почесний член Українського ентомологічного товариства
Петренкова Віра Павлівна — член-кореспондент НААН, заступник директора з наукової роботи Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН
Тертишний Олександр Степанович — завідувач кафедри прикладної біології і водних біоресурсів Харківської державної зооветеринарної академії
Яровий Григорій Іванович — директор Інституту овочівництва НААН (м. Мерефа), завідувач кафедри плодоовочівництва та зберігання ХНАУ ім. В. В. Докучаєва
Закарі Мусса Усман — ректор університету Dan Dicko Dankoulodo de Maradi (м. Мараді, Республіка Нігер)
Джиммі Уек — працівник Департаменту сільського господарства округу Монтерей (Каліфорнія, США)
Аль Джагуб Насер — голова Палестинського фонду зменшення небезпеки стихійних лих та страхування PADRRIF (Палестина)

Література та джерела ред.

Докучаєвці [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / В. К. Пузік, А. І. Кравцов, О. М. Голікова [та ін.] / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Харків, 2016. – 288 с.
Історія Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] / О. М. Голікова, А. І. Кравцов, Р. І. Киричок [та ін.] / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Харків, 2011.— 544 с.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва. 1816—2006 : нарис [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]. – Харків, 2006. – 367 с. : іл.