Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Ха́рківський націона́льний педагогі́чний університе́т імені Григорія Сковороди — один з найстаріших педагогічних вишів України, розташований у Харкові, створений у 1933 році (а саме керівництво штучно приписує для університету історію з 1804 року). У складі університету 11 факультетів. Здійснюється підготовка фахівців з 54 спеціальностей. Університет має 54 кафедри та понад 600 викладачів. До університету входять низка установ освіти, серед них: 2 інститути, педагогічні коледжі, ліцеї, школи-гімназії, профільні школи.
| Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди | |
|---|---|
| ХНПУ імені Г. С. Сковороди, ХНПУ | |
 | |
| Харків | |
| Тип | навчальний заклад |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Харків |
| Гасло | Eruditio salvabit Ukrainam укр. Освіта збереже Україну |
| Назва на честь | Сковорода Григорій Савич |
| Засновано | 1933[1][2] |
| Акредитація | IV рівня |
| Ректор | Бойчук Юрій Дмитрович |
| Студентів | понад 10000 |
| Докторів | 100 |
| Професорів | 100 |
| Випускники | Категорія:Випускники Харківського національного педагогічного університету |
| Адреса | 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 29 |
| Сайт | Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди |
| Нагороди |
 |
 | |
 Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди у Вікісховищі | |
ІсторіяРедагувати
Харківський національний педагогічний інститут ім. Сковороди, вища школа для підготовки вчителів середніх шкіл; заснований 1933 року шляхом відокремлення з Інституту народної освіти (1931–1932 Інститут соц. виховання)[1][2]. Але нинішнє керівництво навчального закладу необґрунтовано примножує історію університету до 1804 року[3].
У 1945 р. новостворений інститут отримав ім'я видатного філософа Г. С. Сковороди[2].
У 1960-х рр. понад 3 тис. студентів; 4 факультети (фізико-математичний, філологічний, природничий і фізичного виховання), вечірній та заочний відділи; аспірантура[4].
На території університету стоїть пам'ятник українському філософу Григорію Сковороді, який було відкрито 28 вересня 2012 року[5], а зруйновано у ніч на 6 липня 2022 року (близько 00:15) в результаті ракетного удару армії РФ з Бєлгорода. Також було зруйновано приміщення Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Обвалилися три поверхи в центральному корпусі закладу. Також, на місці події загинув 40-річний сторож вишу[6].
РекториРедагувати
- 1933 — 1934 — Подольський Йосип Григорович
- 1934 — 1937 — Смирнова Людмила Дмитрівна
- 1937 — 1942 — Шачнєва Євгенія Василівна
- 1943 — 1945 — Шачнєва Євгенія Василівна
- 1945 — 1951 — проф., Івановський Анатолій Олексійович
- 1951 — 1959 — доц., Дементєв Іван Пименович
- 1959 — 1962 — Повх Василь Олексійович
- 1962 — 1966 — доц., Ломов Григорій Іванович
- 1966 — 1970 — проф., Гетьманець Михайло Федосійович
- 1970 — 1980 — проф., Бойко Михайло Федорович
- в.о. 1980 — проф., Наумов І. О.
- 1980 — 2020 — акад., Прокопенко Іван Федорович
- 2020 — наш час[коли?] — Бойчук Юрій Дмитрович
Корпуси та кампусиРедагувати
.jpg)
- Головний корпус: Харків, вул. Алчевських, 29
- Навчальні корпуси:
- вул. Валентинівська, 2 (зруйнований російським обстрілом 6 липня 2022)[7]
- вул. Чернишевська, 60
- пров. Фанінський, 3
- Гуртожитки:
- пров. Фанінський, 3-В
- просп. Ювілейний, 50
- вул. Гвардійців Широнінців, 41-А
- просп. Людвіка Свободи, 53-Б
СтруктураРедагувати
ІнститутиРедагувати
- Інститут інформатизації освіти
- Інститут підвищення кваліфікації педагогічних працівників і менеджменту освіти
ФакультетиРедагувати
- Історичний факультет
- Природничий факультет
- Український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка
- Факультет дошкільної освіти
- Факультет іноземної філології
- Факультет мистецтв (музика, хореографія)
- Факультет початкового навчання
- Факультет психології і соціології
- Факультет фізичного виховання і спорту
- Фізико-математичний факультет
- Юридичний факультет
Джерело: сайт університету.
Нагороди та репутаціяРедагувати
- Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1969);
- срібна медаль ВДНГ у Москві (1989);
- медалі високого ґатунку на виставках «Сучасна освіта України» (1989 — срібна, 2001 — золота, 2006 — срібна);
- Срібна Стела та диплом у номінації «Якість третього тисячоліття» за Міжнародним Академічним Рейтингом «Золота Фортуна» (2002)
- золота медаль в номінації "Впровадження новітніх технологій при вивченні іноземних мов" на щорічній виставці «Сучасна освіта України» (2003);
- золота медаль на XIV міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні — 2011» у номінації «За високі творчі досягнення в удосконаленні змісту навчально-виховного процесу національної системи освіти»;
- срібна медаль на міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні — 2012» та диплом у науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» за високі творчі досягнення в удосконаленні змісту навчально-виховного процесу національної системи освіти України.
Відомі випускникиРедагувати
- Виборнова Єва Ігорівна (* 1974) — українська фехтувальниця. Заслужений майстер спорту України.
- Гончар Олена Валентинівна — кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, професор.
- Жаботинський Леонід Іванович — український радянський спортсмен, важкоатлет, дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії, встановив 19 світових рекордів.
- Жадан Сергій Вікторович — український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст.
- Ложкін Борис Євгенович — бізнесмен, стратегічний інвестор, колишній глава Адміністрації Президента Порошенка.
- Ляшко Олег Валерійович — український політик, лідер Радикальної партії Олега Ляшка (закінчив юридичний факультет).
- Танасевич Олена Віталіївна — перша очільниця Вищого антикорупційного суду України (закінчила юридичний факультет).
- Шевченко Павло Іванович — український педагог та організатор освіти, ректор Криворізького державного педагогічного інституту
- Олексій Кучер — українській політик. Ексголова Харківської ОДА. Голова Державної регуляторної служби України
НауковціРедагувати
- Денисенко Анжела Олегівна — заслужений працівник освіти України[8].
- Кім Хомич Балабуха — професор кафедри української та світової літератури
ПосиланняРедагувати
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т. / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.]
- ↑ а б в Книга Дьяченко Н. Т. "Улицы и площади Харькова"
- ↑ https://s-osvita.com.ua/ua/obuchenie-v-ukraine/universitety-akademii-instituty-spravochnik/item/kharkivskij-natsionalnij-pedagogichnij-universitet-imeni-g-s-skovorodi
- ↑ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- ↑ У Харкові відкрито новий пам'ятник Григорію Сковороді.[недоступне посилання з липня 2019] Сніп. 28.10.2012.
- ↑ Артем Листопад, Павло Велицький (5 липня 2022). З-під завалів Харківського педуніверситету відкопали пам’ятник Григорію Сковороді (відео). https://www.objectiv.tv (укр.). Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ Ракетний удар по педагогічному університету Харкова: загинула людина. KharkivToday. 6 липня 2022.
- ↑ Указ президента України № 731/2019