Відкрити головне меню

Ву́лиця Алче́вських — вулиця у Київському районі Харкова. Починається від вул. Гіршмана і йде на північний схід до вул. Весніна. Вулиця з одностороннім рухом, напрямок — від центру міста.

Вулиця Алчевських
Харків
Пам. арх., Комерційний інститут (тепер технічний університет сільського господарства)
Пам. арх., Комерційний інститут
(тепер технічний університет сільського господарства)
Місцевість Нагірний район
Район Київський
Назва на честь Родини Алчевських
Колишні назви
Старокладовищенська, Кладовищенська, Єпархіальна, Артема
Загальні відомості
Протяжність 1570 м
Координати початку 50°00′03″ пн. ш. 36°14′20″ сх. д. / 50.00083° пн. ш. 36.23889° сх. д. / 50.00083; 36.23889
Координати кінця 50°00′48″ пн. ш. 36°14′55″ сх. д. / 50.01333° пн. ш. 36.24861° сх. д. / 50.01333; 36.24861
Поштові індекси 61002, 61023
Транспорт
Найближчі станції метро Пушкінська (340 м)
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 58
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Алчевських (Харків) на Вікісховищі

Зміст

НазваРедагувати

Вулиця виникла в середині ХІХ століття і спочатку називалася Старокладовищенською, а потім просто Кладовищенською. Перейменована 2 липня 1892 р. у Єпархіальну, оскільки на території нинішнього студмістечка «Гігант» було відкрите Жіноче єпархіальне училище. 3 листопада 1922 р. вулиці було присвоєне ім'я революційного діяча Артема. 20 листопада 2015 р. згідно із законом про декомунізацію вулиця отримала ім'я родини Алчевських.[1]

Сім’я Алчевських — родина з представників інтелігенції, просвітників, діячів культури та меценатів. Серед них: О. К. Алчевський, його дружина Х. Д. Алчевська, їхні діти Дмитро, Григорій, Ганна, Микола, Іван, Христина.

БудинкиРедагувати

 
Будинок № 6 («Червоний банківець»)
 
Будинок № 31
 
Будинок № 47. Особняк кінця XX ст.
  • Буд. № 6 — Пам'ятка архітектури Харкова, житловий будинок, так званий «Червоний банківець». Побудований у 1928 р. за проектом арх. В. А. Естровича. Призначався для співробітників Держбанку.[2] У цьому будинку з 1971 по 1990 рр. жив видатний фізик Б. І. Вєркін.
  • Буд. № 16 — Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi[3]
  • Буд. № 30 — Головний офіс Мегабанку.
  • Буд. № 31 — Приватний особняк, побудований у 1912 р. за проектом арх. В. В. Величка і Ф. А. Кондратьєва. В минулому Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова (до 1990 р.) Особняк був надбудований. Нині банк.
  • Буд. № 32 — Міський психоневрологічний диспансер № 3.[4] Пам. арх. поч. XX століття, арх. невідомий. Колишній житловий будинок.
  • Буд. № 49 — Київський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.[5]

Наукові й освітні закладиРедагувати

За перехрестям з вул. Олеся Гончара починається територія Національного університету цивільного захисту України (адреса університету — вул. Чернишевська, 94). З правого боку вул. Алчевських розташована навчальна пожежно-рятувальна частина з тренувальними будівлями і майданчиками.

Парки і сквериРедагувати

 
Центральна алея Молодіжного парку

Перед фасадом університету сільського господарства ім. Петра Василенка розташований сквер, в якому раніше стояв пам'ятник Артему. В ніч на 24 вересня 2014 р. пам'ятник був зруйнований невідомими особами.[7] Відновлювати його не стали.

З правого боку вул. Алчевських розташований Молодіжний парк. Він розпланований на території колишнього Івано-Усікновенського кладовища, там і досі стоїть Храм усікновення глави Іоана Предтечі, збереглись могили відомих харків'ян. У парку також розташований спортивний комплекс «Політехнік» (ХПІ).

В кінці вул. Алчевських, перед вул. Весніна є невеликий сквер Партизанської слави, у якому встановлено стелу «Підпільникам і партизанам Харківщини». Ск. Д. Г. Сова, Я. І. Жуковська, арх. Е. Ю. Черкасов, А. О. Максименко, 1978 р.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати