Відкрити головне меню

Алчевський Григорій Олексійович

український музикант

Григо́рій Олексі́йович Алче́вський (*1866, Харків, Російська імперія — † 1920, Москва, РРФСР) — український композитор, педагог-вокаліст, піаніст. Син Олексія Кириловича Алчевського та Христини Данилівни Алчевської, брат Івана та Христі Алчевських.

Григорій Олексійович Алчевський
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1866(1866)
Місце народження Харків, Російська імперія
Дата смерті 1920(1920)
Місце смерті Москва, РРФСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg РРФСР
Професії музичний педагог, камерний співак, композитор
Жанри народні пісні, романси

ЖиттєписРедагувати

Народився у 1866 у Харкові. Закінчив Харківський університет та Московську консерваторію, клас російського композитора Сергія Танєєва. У Харкові організував оркестр балалайників.

З 1907 працював музичним рецензентом в харківській газеті «Южный Край». Пізніше спеціалізувався в царині вокальної педагогіки, теорії та практики вокального мистецтва. Серед його творів — симфонічна картина «Альоша Попович» (1907), обробки українських та російських народних пісень, солоспіви на слова Т. Шевченка («Чого мені тяжко, чого мені нудно»), I.Франка («Безмежнеє поле»), Лесі Українки («Не дивися на місяць весною», «Стояла я і слухала весну»), Христі Алчевської («Конвалія», «Гей, на бій»). Він також автор навчальних посібників «Вокальна техніка в щоденних вправах» («Вокальная техника в ежедневных упражнениях») та «Таблиці дихання для співаків та їх застосування до розвитку закладних якостей голосу» («Таблицы дыхания для певцов и их применение к развитию основных качеств голоса») (1907, 1908). Ці навчальні посібники популярні серед спеціалістів аж до сьогодення.

Помер у 1920 у Москві.

РодинаРедагувати

Докладніше: Алчевські

Джерела та літератураРедагувати