Повх Василь Олексійович

Василь Олексійович Повх (27 лютого 1906(19060227), село Вовківці, тепер Роменського району, Сумської області — 1997, місто Харків) — український радянський діяч, секретар Закарпатського обласного комітету КПУ, ректор Харківського державного педагогічного інституту імені Сковороди.

Повх Василь Олексійович
рос. Василий Алексеевич Повх
Народився	27 лютого 1906(1906-02-27) Вовківці, Роменський район, Україна
Помер	1997 Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Харківський інститут народної освіти
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в бідній селянській родині. Закінчив сільську трудову школу, педагогічні курси в Ромнах та Гадяцький педагогічний технікум (у 1924 році).

У 1927—1931 роках навчався на філологічному факультеті Харківського інституту народної освіти, був однокурсником Юрія Шевельова. Автор декількох літературно-критичних статей у тогочасній пресі.

Після закінчення інституту працював редактором-пропагандистом Харківського обласного відділу політосвіти.

У 1938—1942 роках — завідувач районного відділу народної освіти; завідувач Харківського обласного відділу народної освіти.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1942—1944 роках — завідувач сектора пропаганди ЦК КП(б)У в Москві.

У березні — жовтні 1944 року — завідувач Харківського обласного відділу народної освіти.

У жовтні 1944 — березні 1946 року — заступник завідувача відділу шкіл ЦК КП(б)У.

У березні 1946 — листопаді 1948 року — завідувач відділу шкіл ЦК КП(б)У.

З грудня 1948 по жовтень 1949 року — заступник завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б)У.

З грудня (затв. у жовтні) 1949 по вересень 1952 року — секретар Кам'янець-Подільського обласного комітету КП(б)У з питань ідеології.

У вересні 1952 — 1959 року — секретар Закарпатського обласного комітету КПУ з питань ідеології.

У травні 1959 — грудні 1962 року — директор Харківського державного педагогічного інституту фізичного виховання імені Григорія Сковороди.

З грудня 1962 року — старший викладач кафедри педагогіки Харківського державного педагогічного інституту імені Григорія Сковороди.

Потім — на пенсії. Очолював Раду ветеранів Великої вітчизняної війни при Харківському державному педагогічному інституті імені Григорія Сковороди.

Нагороди

• два ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948, 26.02.1958)
• орден «Знак Пошани» (28.08.1944)
• «Відмінник народної освіти» (1969)
• медалі

Джерела

• Наукові школи ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Монографія. Харків, 2014.
• Література non fiction