Відкрити головне меню

Рено (повна назва — англ. Renault Sport Formula One Team) — команда Формули-1. Створена для участі в автоперегонах «Формули-1» у 1977 році. Однак і до цього французька компанія активно брала участь в автоспорті — перший в історії перегонів Гран-прі (Франції 1906 року) було виграно на автомобілі «Рено». У 2001 році компанія «Рено» відновила повноцінну участь у чемпіонаті світу FIA Формула-1, викупивши команду Benetton.

Франція Renault
Логотип команди Формули-1 Рено.png
Повна назва Renault Sport Formula One Team
База Франція Вірі-Шатійон,
Франція
Велика Британія Енстоні,
Велика Британія
Керівники Франція Тьєррі Болор
Технічний
директор(и)
Велика Британія Нік Честер
Сезон 2019 Формули-1
Пілоти 3. Австралія Данієль Ріккардо
27. Німеччина Ніко Гюлькенберг
Тест-пілоти Росія Сергій Сіроткін
Велика Британія Джек Ейткен
Шасі R.S.19
Двигун Renault E-Tech 19
Шини Pirelli
Статистика виступів у Формулі-1
Дебют Гран-прі Великої Британії 1977
Остання гонка Гран-прі Німеччини 2019
Завершені гонки 369
Кубки конструкторів 2 (2005, 2006)
Чемпіони світу 2 (2005, 2006)
Перемоги 35
Поул 51
Швидкі кола 31
Подіуми 100
місце в 2018 4 місце (122)

У 2005 і 2006 роках команда Renault F1 Team вигравала чемпіонат світу, а її гонщику — іспанцеві Фернандо Алонсо — діставався титул в особистому заліку.

У грудні 2009 року власником команди Renault F1 Team стала компанія Gravity Sport Management.

Повна назва команди з 2007 по 2009 рік — ING Renault F1 Team. У 2010 році команда називалася Renault F1 Team. У 2011 році команда отримала назву Lotus Renault GP. В кінці 2011 року акціонером команди стала компанія Lotus Cars, відбулося перейменування в Lotus F1 Team, хоча до кінця сезону було збережено ім'я конструктора. З 2012 року Рено займалася тільки постачанням двигунів для команд чемпіонату. Після Гран-прі Абу-Дабі 2015 року було оголошено, що після виплати боргів Lotus F1 Team команда буде куплена автоконцерном Renault і знову стане заводським колективом[1].

Як постачальник силових агрегатів, Рено посприяла успіху цілої низки інших команд. Французи поставляли двигуни колективам Williams (1989—1997, 2012—2013), Benetton (1995—1997, 2001) і Red Bull (2007—2015), які також досягали найвищих результатів в різні сезони. За всю історію, з моторами Рено було здобуто понад 160 перемог в гонках «Формули-1».

Зміст

ІсторіяРедагувати

1977—1985: Équipe Renault ElfРедагувати

 
Renault RS10 (1979)

Компанія дебютувала в «Формулі-1», як французький національний проект — в команді виступали французькі гонщики, машини оснащувалися шинами французької компанії Michelin, спонсором був французький нафтовий концерн Elf Aquitaine. Команда зробила ставку на турбований двигун V6 об'ємом в півтора літра, який відрізнявся високою потужністю, але низькою надійністю (наприклад, в сезоні 1979 року команда завоювала 6 поулів і лише одну перемогу). Проте, в сезоні 1983 року команда посіла друге місце в Кубку Конструкторів, а Ален Прост — друге місце в особистому заліку, програвши чемпіонський титул на останньому етапі після сходу через проблеми з турбіною. Після цього результати пішли на спад, і компанія покинула чемпіонат. Слід зазначити, що сучасна команда не має прямого відношення до історичної команді Renault і її колективу.

1989—1997: Постачання двигунівРедагувати

У сезонах 1989—1997 року формульна програма Renault полягала в постачанні двигунів для провідних команд Формули-1. З двигунами Renault RS03 — RS09 команди Williams і Benetton 6 разів поспіль (1992—1997) вигравали Кубок Конструкторів. Після цього компанія згорнула виробництво двигунів. Williams і Benneton продовжували використовувати по суті старі двигуни Renault під назвами Supertec, Mecachrome, Playlife до 2000 року включно.

2002—2010: Renault F1 TeamРедагувати

16 березня 2000 концерн Рено викупив команду Бенеттон за 120 млн доларів. Формально назва була змінена в 2002 році. Команда фінішувала на 4-му місці, завоювавши неофіційний титул «кращої серед інших» (не топ-команд), в наступному сезоні також зайняла 4-е місце, зумівши, проте, наблизитися до Ferrari, McLaren і Williams змогла, в 2004-му зайняла 3-е місце, а в 2005-му виграла і чемпіонат світу, і Кубок конструкторів. У 2006-му команда повторила свій успіх.

У 2007 році команду покинув дворазовий чемпіон світу Фернандо Алонсо, і сезон видався невдалим — лише третє місце в Кубку Конструкторів (об'єктивно, Renault стала лише четвертою за силою командою чемпіонату, але зайняла 3 місце після дискваліфікації команди McLaren[2]). Пілоти команди Хейккі Ковалайнен і Джанкарло Фізікелла зайняли лише 7 і 8 місця в особистому заліку.

В результаті, Флавіо Бріаторе повністю оновив склад команди в 2008 році. У команду повернувся Фернандо Алонсо, а місце другого пілота зайняв син триразового чемпіона світу Нельсона Піке Нельсон Піке-молодший. У 2008 році Фернандо Алонсо зміг всього двічі піднятися на найвищу сходинку подіуму — в Сінгапурі і в Японії. Однак 2009 рік виявився ще важчий. І якщо Алонсо все-таки стабільно набирав очки, то рахунок Піке після десяти Гран-прі так і не був відкритий. Бріаторе звільнив Нельсона Піке-молодшого. Звільнений пілот звинуватив керівника своєї колишньої команди в тому, що той змусив гонщика на Гран-прі Сінгапуру в 2008 році здійснити навмисне аварію, яка допомогла перемогти Фернандо Алонсо, першому пілотові ING Renault F1 Team. Розслідування підтвердило винність керівника команди Флавіо Бріаторе і її головного інженера Пета Сімондса. І Бріаторе, і Сімондсу було заборонено працювати у Формулі-1. Після закінчення сезону покинув команду і її перший пілот, Фернандо Алонсо[3].

У 2009 році в результаті скандалу навколо Гран-прі Сінгапуру 2008 року ING припиняє співпрацю з командою. Відтепер назва команди «Renault F1 Team». Genii Capital викуповує 75 % акцій команди[4]. У зв'язку з втратою титульного спонсора команда змінила свої кольори в 2010 році і повернулася до історичної чорно-жовтого розфарбування.

У 2010 році керівником команди був призначений Ерік Бульє. Першим пілотом і лідером команди, замість Фернандо Алонсо, взяли Роберта Кубіцу[5], а на місці другого в складі команди дебютував перший російський гонщик у Формулі-1 — Віталій Петров.

В кінці 2010 року малайзійський концерн Proton (якому належить британський автовиробник Lotus Cars) став титульним спонсором команди і в 2011 році вона буде називатися Lotus Renault GP[6]. Таким чином з 2011 року Renault повністю припиняє свої виступи у Формулі-1 як команда і переходить на роль мотористів. Цікаво, що боліди іншої команди Lotus Racing (яка з 2011 року буде виступати під історичним ім'ям Team Lotus) також будуть оснащуватися моторами Renault.

2011: Останній сезонРедагувати

 
Нік Хайдфельд веде Хейккі Ковалайнен (Team Lotus) на Гран-прі Малайзії 2011 року, спонсорство Renault Lotus Group в 2011 році призвело до судової справи щодо прав назв між двома командами.

У сезоні 2011 року за Lotus Renault GP повинні були виступати Віталій Петров і Роберт Кубіца, проте Кубіца потрапив в серйозну аварію під час лютневих виступів у ралі[7], тому його замінив Нік Хайдфельд[8]. На презентації боліда 2011 року було оголошено про укладення контрактів резервних пілотів з Бруно Сенною і Романом Грожаном. У першому Гран-прі сезону — Австралії — Віталій Петров фінішував на подіумі, посівши 3 місце. Перед Гран-прі Бельгії команда уклала спонсорські угоди з бразильськими спонсорами і оголосила, що Ніка Хайдфельда замінить Бруно Сенна[9]. Бразильський пілот підписав контракт на два етапи чемпіонату.

Конфлікт навколо назви «Лотус» і перейменування командиРедагувати

У сезоні 2011 року компанія Lotus Cars стала титульним спонсором команди і її повна назва стало Лотус Рено Гран-прі (Lotus Renault GP)[6] через що в чемпіонаті склалася ситуація, коли в назвах відразу двох команд присутній Лотус, перша — малайська команда Тім Лотус зразка 2011 року (Team Lotus), що належить Тоні Фернандес, а друга — колишня заводська команда Рено.

В кінці сезону між командами було вирішено спір навколо того, яка з команд буде називатися Лотус. У підсумку команда Фернандеса була перейменована в Катерхем (Caterham F1 Team), а команда Рено — в Лотус (Lotus F1 Team).

2016 — нині: Renault Sport Formula One TeamРедагувати

28 вересня 2015 року Renault Sport F1 оголосила про підписання договору між Renault Group і Gravity Motorsports, що належить Genii Capital, про наміри покупки команди Lotus F1 (яка належала Renault до 2010 року) протягом наступних тижнів для виступу в сезоні 2016 як Renault Sport Formula One Team[10]. 3 грудня 2015 року Renault підтвердила придбання Lotus F1 Team і підготовку до сезону 2016, а також анонсувала презентацію на початку 2016 року, на якій будуть представлені пілотський склад і загальна структура команди[11].

 
Джоліон Палмер на Гран-прі Бахрейну 2016

3 лютого 2016 року Renault представила тестову ліврею автомобіля на цей сезон, Renault R.S.16, і затвердили Кевіна Магнуссена і Джоліона Палмера в якості бойових пілотів, а також чемпіона GP3 2015 року Естебана Окона як резервного пілота.

2016 рік вийшов досить важким для Renault. Машина була занадто повільною і ненадійною через реструктуризацію команди. Перші очки команді приніс Магнуссен на Гран-прі Росії, посівши сьоме місце. Після цього команда пережила довгу серію вік-ендів, коли не могла набрати жодного очка. У завершальній третині сезону кожному з пілотів Renault вдалося по разу зачепитися за десяте місце, спочатку це зробив Магнуссен на Гран-прі Сінгапуру, а потім і Палмер в Малайзії. За підсумками сезону Renault набрали всього 8 очок, цей результат дозволив команді з Енстоуна зайняти дев'яте місце з одинадцяти[12].

Перед початком сезону 2017 року у пілотському складі команди відбулися перестановки. 14 жовтня 2016 року Renault оголосили про трирічний контракті з німецьким гонщиком Ніко Хюлькенбергом[13]. Згодом, Кевін Магнуссен покинув команду і перейшов в Haas, завдяки цьому місце другого пілота збереглося за Джоліону Палмером[14]. В цілому, цей сезон складався для Renault значно краще за попередній. Основним показником зростання команди є її місце в заліку конструкторів. За підсумками сезону Renault Sport F1 Team зайняли 6 місце, на їхньому рахунку було 57 очок, а позаду них виявилися такі команди як Toro Rosso, Haas, McLaren і Sauber[15].

 
Карлос Сайнс на Гран-прі Італії 2018

Ніко Хюлькенберг продовжив виступи за Renault в 2018 році. Після приєднання до команди в кінцівці минулого сезону, Карлос Сайнс залишився другим пілотом Renault в 2018. Команда представила свій новий болід через інтернет 20 лютого 2018 року, він отримав індекс R.S.18[16]. На відміну від минулих двох сезонів, Renault вже в першій гонці року набрали очки. Цікаво, що обидві машини змогли закінчити Гран-прі Австралії в очковій зоні, що сталося для цього конструктора вперше з 2011 року. Прогрес Renault був очевидний, команда стабільно набирала очки, що дозволяло їй триматися на четвертій позиції в заліку конструкторів. Основними конкурентами французької команди в цьому сезоні були Force India, Haas і McLaren. У підсумку, сезон 2018 року Renault закінчили на четвертому місці в командному заліку, в їх активі було 122 очка[17].

3 серпня 2018 року стало відомо, що пілот Red Bull Даніель Ріккардо приєднається до Renault і стане напарником Хюлькенберга в 2019 році, таким чином замінивши Карлоса Сайнса[18]. Сам же Сайнс перейде в McLaren. У грудні 2018 було оголошено, що команда повертає стару назву і в сезоні 2019 року буде виступати як Renault F1 Team[19].

Результати виступівРедагувати

Сезон Шасі Двигун Шини Пілоти 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Місце Очки
2009 R29 Renault RS27 2,4 V8 B AUS MAL CHN BHR ESP MON TUR GBR GER HUN EUR BEL ITA SIN JPN BRA ABU 5 122
  Фернандо Алонсо 5 17 5 8 5 7 10 14 7 Схід 6 Схід 5 3 10 Схід 14
  Нельсон Анжело Піке Схід 13 16 10 12 Схід 16 12 13 12
  Роман Грожан 15 Схід 15 Схід 16 13 18
2010 R30 Renault RS27 2,4 V8 B BHR AUS MAL CHN ESP MON TUR CAN EUR GBR GER HUN BEL ITA SIN JPN KOR BRA ABU 5 181
  Роберт Кубіца 11 2 4 5 8 3 6 7 5 Схід 7 Схід 3 8 7 Схід 5 9 5
  Віталій Петров Схід Схід Схід 7 11 13 15 17 14 13 10 5 9 13 11 Схід Схід 16 6
2011 R31 Renault RS27 2,4 V8 P AUS MAL CHN TUR ESP MON CAN EUR GBR GER HUN BEL ITA SIN JPN KOR IND ABU BRA 9 27
  Нік Гайдфельд 12 3 12 7 8 8 Схід 10 8 Схід Схід
  Бруно Сенна тест 13 5 15 16 13 12 16 17
  Віталій Петров 3 17 9 8 11 Схід 5 15 12 10 12 9 Схід 17 9 Схід 11 13 10
2012 — 2015: Renault не брала участі в Формулі-1 як заводська команда.
2016 R.S.16 Renault RE16 1,6 V6T P AUS BHR CHN RUS ESP MON CAN EUR AUT GBR HUN GER BEL ITA SIN MAL JPN USA MEX BRA ABU 6 78
  Кевін Магнуссен 12 11 17 7 15 Схід 16 14 14 17 15 16 Схід 17 10 Схід 14 12 17 14 Схід
  Джоліон Палмер 11 НС 22 13 13 Схід Схід 15 12 Схід 12 19 15 Схід 15 10 12 13 14 Схід 17
2017 R.S.17 Renault R.E.17 1,6 V6T P AUS CHN BHR RUS ESP MON CAN AZE AUT GBR HUN BEL ITA SIN MAL JPN USA MEX BRA ABU
9 30
  Ніко Хюлькенберг 11 12 9 8 6 Схід 8 Схід 13 6 17 6 13 Схід 16 Схід Схід Схід 10 6
  Джоліон Палмер Схід 13 13 Схід 15 11 11 Схід 11 НС 12 13 Схід 6 15 12
  Карлос Сайнс Схід 6 Схід 11 Схід
2018 R.S.18 Renault R.E.18 1,6 V6T P AUS BHR CHN AZE ESP MON CAN FRA AUT GBR GER HUN BEL ITA SIN RUS JPN USA MEX BRA ABU 6 62
  Ніко Хюлькенберг 7 6 6 Схід Схід 8 7 9 Схід 6 5 12 Схід 13 10 12 Схід 5 6 Схід Схід
  Карлос Сайнс 10 11 9 5 7 10 8 8 12 Схід 12 9 11 8 8 17 10 7 Схід 12 6
2019 R.S.19 Renault E-Tech 19 1,6 V6T P AUS BHR CHN AZE ESP MON CAN FRA AUT GBR GER HUN BEL ITA SIN RUS JPN MEX USA BRA ABU * *
  Данієль Ріккардо Схід
  Ніко Хюлькенберг
Джерело:[20]

*сезон триває

ПриміткиРедагувати

  1. В Renault завершили сделку по приобретению Lotus F1. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-05-03. 
  2. UPDATE 2-Motor racing-Renault charged with having McLaren data. Reuters (en). 2007-11-08. Процитовано 2019-05-03. 
  3. Renault F1 Team. Параллельные – сходятся! Французская линия, прерывистая Ambox.ru. web.archive.org. 2011-04-29. Процитовано 2019-05-03. 
  4. AUSmotive.com » Renault stay in F1, kind of (en). Процитовано 2019-05-03. 
  5. The Official Formula 1 Website. web.archive.org. 2009-10-09. Процитовано 2019-05-03. 
  6. а б Renault F1 sign deal with Lotus (en-GB). 2010-12-08. Процитовано 2019-05-03. 
  7. Kubica undergoes emergency surgery after rally crash in Italy. edition.cnn.com (en). Процитовано 2019-05-03. 
  8. Formula 1™ - The Official F1™ Website. web.archive.org. 2011-02-17. Процитовано 2019-05-03. 
  9. Bruno Senna to race for Lotus Renault GP. web.archive.org. 2011-09-20. Процитовано 2019-05-03. 
  10. F1 : Signature of a letter of intent between Renault Group and Gravity (...) - Renault Sport F1 - Renault Group motorsport website. web.archive.org. 2015-09-29. Процитовано 2019-05-03. 
  11. Renault Announces Return to Formula 1 in 2016 : Lotus F1 Team. web.archive.org. 2015-12-07. Процитовано 2019-05-03. 
  12. 2016 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-05-03. 
  13. Nico Hulkenberg joins Renault for 2017 after leaving Force India. Sky Sports (en). Процитовано 2019-05-03. 
  14. Renault Sport Formula One Team retains Jolyon Palmer for 2017 - Renault Sport. web.archive.org. 2016-11-09. Процитовано 2019-05-03. 
  15. 2017 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-05-03. 
  16. Команда Формулы-1 «Рено» представила болид на сезон-2018. www.championat.com (ru). Процитовано 2019-05-03. 
  17. 2018 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-05-03. 
  18. Formula 1 - Press release - Daniel Ricciardo joins Renault Sport Formula One Team from 2019 - renaultsport.com. Renault Sport (en). Процитовано 2019-05-03. 
  19. Команда «Рено» изменила название и логотип. www.championat.com (ru). Процитовано 2019-05-03. 
  20. Renault - Grands Prix started 2019 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-05-04. 

ПосиланняРедагувати