Ocimum gratissimum

вид рослин

Ocimum gratissimum (укр. Васильки евгенольні;[1] також — африканський васильок; на Гаваях як — дикий васильок) — вид пантропічних, ароматичних багаторічних трав'янистих квіткових рослин роду васильки (Ocimum) родини глухокропивові (Lamiaceae).

Ocimum gratissimum
Gardenology.org-IMG 8064 qsbg11mar.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Васильки (рослина) (Ocimum)
Вид:
O. gratissimum
Біноміальна назва
Ocimum gratissimum
L., 1753
Синоніми

Ocimum suave Willd.
Ocimum viride Willd.
Ocimum viridiflorum Roth
Ocimum suave
Ocimum viride
Ocimum viridiflorum
Ocimum viridii
Ocimum urticifolium Roth
Ocimum guineense Schumach. & Thonn.

Commons-logo.svg Вікісховище: Ocimum gratissimum

Морфологічна характеристикаРедагувати

Стояча трав'яниста рослина або м'який чагарник, до 2 метрів у висоту. Стебло пряме, сильногіллясте, з деревоподібною основою. Стебло і гілки чотиригранні, слабоопушені; Листки черешкові, супротивні, продовгувато-яйцеподібні або яйцеподібно-ланцетні, по-різному опушені з обох сторін. Краї у верхній частині часто тільки зубчасті, знизу слабоопушені. Платівка листа довжиною 10-15 см, черешок 4-5 см; Суцвіття колоскове, просте або мало розгалужене. Квітки зигоморфовані, довжиною 5-6 мм, зібрані помилковими колотівками в пазухах листків, утворюючись на верхівці стебла і його розгалужень колосоподібні суцвіття, нижня губа часто закриває рот і затемнює маленький білий віночок; Чашечка густо опушені зовні, довжиною 3-4 мм, двогуба, дзвоноподібна, неопадаюча. Корінь гіллястий, мочкуватий, довжиною до 80 см; Плід складається з 4 горішків. Горішки округлі, темно-коричневі, покриті твердою, ослизнюються при змочуванні оболонкою. Цвіте в серпні, плоди дозрівають у вересні.

ПоширенняРедагувати

Природний ареалРедагувати

Ареал натуралізації

Культивується в Китаї і на Тайвані. В Україні цей вид васильків теж поширений лише в культурі.[2]

Значення та використанняРедагувати

Здавна відома як ароматична приправа. Євгенол, одержуваний з ефірної олії васильку, широко використовується в медичній і парфюмерно-косметичній промисловості і як сировина для отримання ваніліну.

Використання в кулінаріїРедагувати

Рослина з помірно-гірким смаком і сильним пряно-пекучим ароматом є прототипом гвоздики й духм'яного перцю. Його зелень має тонкий аромат із різними відтінками: лимонний, гвоздичний, м'ятний і надає їжі присмак подібний до перцю. Васильок широко застосовується в західній і південно-європейській кухні, особливо французькій, італійській та грецькій, а також у закавказькій. У свіжому, сушеному, солоному і свіжозамороженому вигляді його застосовують як пряну приправу до салатів, перших і других страв.

Для харчової промисловості цей вид васильку представляє великий інтерес як можливий замінник гвоздичної олії, основним ароматичним компонентом якого є євгенол.

В консервній промисловості використовуються всі частини рослини у фазі від початку цвітіння до початку утворення насіння. Його включають в склади для консервування овочів (помідорів, огірків, перцю солодкого, патисонів) спільно з майораном садовим, чабером садовим або чабером чорним, а також в ароматизуючі склади для компотів із яблук (спільно з шавлією мускатною) і груш, при виготовленні різних джемів, повидла, варення, мармеладів, соків, желе.

Використання в медициніРедагувати

Євгенол використовують у стоматологічній практиці як дезинфікуючий засіб.

У народній медицині васильок застосовували всередину як протиспазматичний, лактогенний й протиблювотний засіб, при епілепсії, як засіб, що викликає менструацію при її тимчасової зупинці, для лікування алкоголізму, зовнішньо — для припарок, ван і полоскань як ранозагоювальний, пом'якшувальний засіб, при ревматизмі; порошок сухої трави дають нюхати для полегшення головного болю при мігрені.

Вважають, що свіже листя васильку надають томатному соку тонізуючі властивості.

РізновидиРедагувати

Із Ocimum gratissimum виокремлюють 3 різновиди та 1 підвид васильку:

  • Ocimum gratissimum var. gratissimum
  • Ocimum gratissimum var. macrophyllum
  • Ocimum gratissimum var. suave
  • Ocimum gratissimum subsp. iringense

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Funk, V. A., P. E. Berry, S. Alexander, T. H. Hollowell & C. L. Kelloff. 2007. Checklist of the Plants of the Guiana Shield (Venezuela: Amazonas, Bolivar, Delta Amacuro; Guyana, Surinam, French Guiana). Contr. U.S. Natl. Herb. 55: 1–584. (англ.)
  • Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2(1–2): 1–152(pt. 1), 1–270(pt. 2). (англ.)
  • Orrell T. (custodian) (2013). ITIS Regional: The Integrated Taxonomic Information System (version Apr 2011). In: Species 2000 & ITIS Catalogue of Life, 11th March 2013 (Roskov Y., Kunze T., Paglinawan L., Orrell T., Nicolson D., Culham A., Bailly N., Kirk P., Bourgoin T., Baillargeon G., Hernandez F., De Wever A., eds). Digital resource at www.catalogueoflife.org/col/. Species 2000: Reading, UK. (англ.)
  • Vatke, W. 1880. Plantas in itinere africano ab J.M. Hildebrandt collectas determinare pergit W. Vatke. Linnaea 43: 83–100. (англ.)

ДжерелаРедагувати