Груша
Груша — плід дерева груша звичайна (лат. Pyrus communis). Достигає в помірних широтах восени, рідше наприкінці літа. У тепліших широтах достигає швидше. Плід містить багато соку. Найчастіше форма нагадує яблуко із конусом зверху.
| Груша | |
 | |
| Колір | жовтий і зелений |
|---|---|
| Вуглецевий слід | 0,3 кілограм еквівалента вуглекислого газу на кілограм[1] |
| Водний слід | 922 кубічний метр на тонну[2] |
| Енергетична цінність | 243 джоуль[3] |
| Виробляється з | P. communis і груша |
 | |
 Груша у Вікісховищі | |
Груша багата на прості цукри, особливо фруктозу. Поширеність калію робить її придатною для гіподичної дієти (тобто дієти з низьким вмістом натрію).
Плоди з'являються з кінця липня і зберігаються ще 3-4 місяці в холодильнику. Отже, груша доступна протягом більшої частини року. Її споживають сирою або готують у цукровому сиропі. У промисловості використовують насамперед для виробництва соків та сиропів.
Сорти
ред.Існують різні сорти груші:
- Абат
- Лісова красуня
- Анджу
- Бона-Луїза
- Вільямс
- Гійот
- Дюрандо
- Китайський сорт
- Коміс
- Конференц
- Лимонка — стародавній український сорт
- Неші
- Пакхам
- Польський сорт
- Роша
- Тріумф
- Улюблениця Клаппа
Цікаві особливості та факти
ред.Спостереження садівників показують, що груша і ялівець погано уживаються в саду у випадку, якщо знаходяться поряд. Ялівець і груша є носіями одного і того ж виду грибка (лат. Gymnosporangium sabinae), що спричиняє захворювання на іржу груші та ялівцю. В певному сенсі їхнє сусідство має алелопатичні ознаки — насадження ялівцю у грушевому саду можуть призвести до поширення іржі груші, втрати продуктивності грушевого саду і навіть його поступової загибелі[4][5].
Груші добре відображені у народному фольклорі, наприклад, дитячі ігри “Грушка” ще зараз практикують в Україні. Груша символізує дівоцтво та з любов’ю оспівана у народних українських піснях: «На городі грушка та грушка», «У саду розкішна груша», «Ой піду я попід сад, чи не впаде грушка», прислів’ях та приказках.[6]
Примітки
ред.- ↑ Reinhardt G., Gärtner S., Wagner T. Ökologische Fußabdrücke von Lebensmitteln und Gerichten in Deutschland — Institut für Energie- und Umweltforschung Heidelberg, 2020. — S. 8.
- ↑ Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 3 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System Sciences — Copernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938 — doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
- ↑ https://calories-info.com/pear-calories-kcal/
- ↑ Погане сусідство з рослинами
- ↑ Груша и можжевельник — правила опасного соседства. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Ковчег смаку. Україна
Посилання
ред.- Солодке // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1802-1803. — 1000 екз.
- Груші — від посадки до врожаю. Б.Гулько — СонцеСад [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Цікаві факти про грушу // Електронний пізнавальний журнал «Факти про ...»