Анджу

місто в Північній Кореї

Анджу (кор. 안주시, 安州市, Anju-si, Anju-si) — місто в північнокорейській Південній провінції Пхьонан. Містом протікає річка Чхончхонган.

Анджу
кор. 안주시
кор. 安州市

Координати 39°37′ пн. ш. 125°40′ сх. д. / 39.617° пн. ш. 125.667° сх. д. / 39.617; 125.667Координати: 39°37′ пн. ш. 125°40′ сх. д. / 39.617° пн. ш. 125.667° сх. д. / 39.617; 125.667

Країна  КНДР
Адмінодиниця Південна провінція Пхьонан
Населення 240 117 осіб (2008)[1][2]
Часовий пояс UTC+8:30 (Південна провінція Пхьонан)
GeoNames 1879613
OSM r5453654  ·R
Анджу. Карта розташування: КНДР
Анджу
Анджу
Анджу (КНДР)
Мапа

Клімат

ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.2 °С (19 °F).[3]

Клімат Анджу
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 9 11 20 27 31 35 35 33 30 27 22 12 35
Середній максимум, °C −3 0 7 14 20 24 26 27 23 17 7 0 13
Середня температура, °C −7 −3 2 9 15 20 23 23 18 12 3 −3 10
Середній мінімум, °C −12 −8 −1 4 10 16 20 20 13 6 0 −7 5
Абсолютний мінімум, °C −27 −22 −16 −6 2 7 12 11 2 −10 0 −22 −27
Днів з опадами 9 7 8 10 11 12 17 13 10 8 11 8 124
Днів з дощем 2 2 6 10 11 12 17 13 10 8 10 3 104
Днів зі снігом 7 6 3 0 0 0 0 0 0 0 2 6 24
Джерело: Weatherbase

Економіка

ред.

Поряд з Анджу розташовані значні поклади (понад 130 мільйонів тонн[4]) антрацитного вугілля, а в самому місті розміщено найбільші в країні потужності вугільної промисловості[5].

Також в Анджу розташований Намхунський хімічний комплекс, одне з найважливіших північнокорейських підприємств хімічної промисловості[6].

Транспорт

ред.

Анджу обслуговують різні залізничні станції на гілках ПхеньянСінийджу та Сінийджу—Кечхон Корейської державної залізниці.

Примітки

ред.
  1. http://data.un.org
  2. 2008 North Korean census
  3. Клімат Анджу. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
  4. Kuo, Chin S. (1994). The mineral industry of North Korea (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2004. Процитовано 18 липня 2012.
  5. North Korea Handbook. M.E. Sharpe. 2003. ISBN 0765610043. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 2 червня 2020.
  6. Joseph S. Bermudez Jr. (10 квітня 2014). North Korea’s Namhung Youth Chemical Complex: Seven Years of Construction Pays Off. US-Korea Institute at SAIS. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 червня 2020.