Відкрити головне меню
Чабер садовий
Satureja hortensis bgiu.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Nepeteae
Рід: Чабер (Satureja)
Вид: S. hortensis
Біноміальна назва
Satureja hortensis
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Satureja hortensis
EOL logo.svg EOL: 579694
IPNI: 457680-1
ITIS logo.svg ITIS: 32308
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 49987

Чабе́р садови́й, або чабе́р горо́дній, або чабе́р запашни́й[1] (Satureja hortensis) — однорічна рослина родини глухокропивових.

Зміст

ОписРедагувати

Стебла прямостоячі, 15–35 см, в екземплярів, що перезимували, до 60 см заввишки, галузисті, опушені короткими, але багатоклітинними, вниз відігнутими волосками, при основі часто здерев'янілі. Листки супротивні, майже сидячі, лінійно-ланцетні, клиновидно звужені до основи, цілокраї, здебільшого тупі, з обох боків або лише зісподу розсіянокоротковолосисті, крапчастозалозисті. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 3–5-квіткові пазушні несправжні кільця, верхні з яких зближені на кінці стебла та гілок; чашечка дзвониковидна, зовні розсіяноволосиста, зелена або лілувата, з 10 жилками і 5 ланцетними загостреними зубцями, що майже дорівнюють трубочці; віночок світло-ліловий, рожевий або білий, зовні розсіянокоротковолосистий, двогубий, з плоскою, виїмчастою верхньою губою і трилопатевою нижньою, середня лопать якої виїмчаста. Цвіте із липня до пізньої осені, бджоли збирають нектар[2]. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте у липні–серпні.

ПоширенняРедагувати

Батьківщина чабру садового — Середземномор'я. В Україні культивується як ефіроолійна, пряносмакова та декоративна рослина.

Практичне використанняРедагувати

У харчуванніРедагувати

Під час цвітіння трава і корені мають сильний приємний ароматичний запах. Смак дещо гоструватий, пряний - у сухої трави виразніший, ніж у свіжої. У країнах Європи культивують нарівні з кропом. Слугує приправою для страв з кабачків, огірків, помідорів, квасолі, гороху тощо. Використовується під час соління овочів.[3]

У медициніРедагувати

Ефірна олія чабру має бактерицидні й гіпотензивні властивості. У народній медицині чабер використовують як засіб, що має в'яжучі, бактерицидні, спазмолітичні, слабкі сечогінні, потогінні, протигнильні й глистогінні властивості. Великі дози чабру діють абортивно. Особливо ефективним є застосування чабру при проносах, катарах шлунково-кишкового тракту, розладах травлення, Практичне використання блюванні та глистяній інвазії. Зовнішньо чабер використовують при дерматитах від укусів комах (місця укусів змащують свіжим соком).

ЗаготівляРедагувати

Заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю надземну частину на висоті 10–12 см від поверхні ґрунту. Сушать сировину в чистих, добре провітрюваних приміщеннях або під укриттям на відкритому повітрі. Сухої трави виходить 16–17 %. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

ПриміткиРедагувати

  1. Гнатюк, Н. О. (2017). Особливості організації наукової діяльності на навчально-дослідній земельній ділянці в загальноосвітньому навчальному просторі. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Екологія (2): 41. ISSN 2519-8955. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2019. 
  2. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 471. 
  3. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.147

ПосиланняРедагувати