Відкрити головне меню

El Al («Ель Аль») (івр. אל על‎ — «у височінь») — найбільша авіакомпанія Ізраїлю, національний авіаперевізник. Штаб-квартира — в Тель-Авіві. Займається пасажирськими перевезеннями до країн Азії, Африки, Північної Америки, Європи і Близького Сходу. Спеціальний відділ компанії, «EL AL Cargo», займається вантажоперевезеннями.

El Al
Logo of El Al Israel Airlines.svg
ІАТА
LY
ІКАО
ELY
Позивний
ELAL
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1948
Базовий аеропорт Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона
Хаби Міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона
Слоган "It's not just an airline, it's Israel"
Розмір флоту 43
Пунктів призначення 64
Штаб-квартира Ізраїль Ізраїль, Тель-Авів
Керівник
Сайт elal.co.il

Зміст

ІсторіяРедагувати

У вересні 1948 року ізраїльські інженери і техніки переобладнали військовий літак ВПС Ізраїлю на цивільний.

Літак піднявся з військової бази Тель-Ноф[ru] і мав на борту два екіпажі загальною кількістю 16 осіб. Літак прибув до Женеви, де взяв на борт президента Ізраїлю Хаїма Вейцмана з дружиною Вірою. Того ж дня ввечері літак прибув назад до Тель-Ноф. У повітряному просторі Ізраїлю літак у його першому цивільному польоті супроводжували чотири винищувачі. Цей політ вважається першим польотом цивільної ізраїльської авіакомпанії «Ель Аль»[1].

Офіційно авіакомпанія була заснована 15 листопада 1948 року і в серпні 1949 почала регулярні пасажирські перевезення з Тель-Авіва до Парижа і Рима, трохи пізніше до пунктів призначення додався Лондон. Безпосадкові польоти з Тель-Авіва до Нью-Йорка почалися з 15 червня 1961 року, коли літак Боїнг 707, що належав «Ель Аль», установив світовий рекорд по далечині безпосадкового польоту, здолавши відстань у 9270 кілометрів за 9 годин і 33 хвилини.

З 1978 року авіакомпанія не робить польотів по суботах.

Перша фаза приватизації, що довго відкладалася, почалася в червні 2003 року, коли 15% акцій компанії були виставлені на продаж на Тель-Авівській фондовій біржі[ru]. Холдинг «Кнафаім-Аркіа» придбав значну частку акцій «Ель Аль» 2004 року і нині претендує на повне володіння авіакомпанією. На сьогоднішній день, 40% акцій «Ель Аль» належать «Кнафаім-Аркіа», 30% — приватним інвесторам, 30% — державі. В «Ель Аль» зайнято 5417 співробітників.

 
Літак Боїнг 737 авіакомпанії «Ель Аль»
 
Літак Боїнг 747–200 авіакомпанії «Ель Аль» (стара ліврея)
 
Боїнг 767-200ER авіакомпанії «Ель Аль»
 
Боїнг 777–200 авіакомпанії «Ель Аль»
 
Літаки авіакомпанії «Ель Аль»: Боїнг 747, 777, 767, 737

БезпекаРедагувати

«Ель Аль» має репутацію однієї з найбезпечніших[2] авіакомпаній у світі з таких причин:

На бортуРедагувати

Відомо про приблизно шістьох співробітників служби авіаційної безпеки в цивільному, які перебувають на борту кожного літака під час польоту (точне число агентів не розголошується з міркувань безпеки). Всі співробітники мають заховану під одягом зброю. Всі агенти є вихідцями з армійських частин спеціального призначення. Більшість пілотів «Ель Аль» в минулому — льотчики ВПС Ізраїлю. Крім того, весь екіпаж літака проходить курс рукопашного бою — «Крав мага» і курси поведінки в нештатній ситуації, при терористичній атаці.

У всіх лайнерах авіакомпанії кабіна екіпажу відокремлена від пасажирського відсіку подвійними дверима з кодовим замком. Другі двері відчиняться лише тоді, коли перші зачиняться і той, хто заходить, буде впізнаний капітаном або другим пілотом.

Багажний відсік відокремлений від пасажирського посиленою сталевою підлогою, на випадок вибуху.

Всі літаки El Al оснащені системами інфрачервоної протидії ракетним атакам[3].

На земліРедагувати

Перевірка пасажирів проводиться співробітниками спеціальної служби авіаційної безпеки «Ель Аль», які проходять спеціальні курси.

Весь багаж обов'язково просвічується службою безпеки перед допуском на борт. Так, наприклад, в аеропорту Домодєдово в Москві після перевірки всі пасажири чекають посадки на рейс у спеціальній «стерильній» (відділеній від інших пасажирів) зоні — вона відокремлена скляним огородженням і вхід туди суворо за посадковими квитками на рейс. Пасажири, які не є громадянами Ізраїлю, проходять особливо уважну процедуру огляду.

ІсторіяРедагувати

Правила підвищеної безпеки були введені в авіакомпанії після першого в історії політичного викрадення літака членом Народного фронту звільнення Палестини Лейлою Халед і нікарагуанським революціонером Патрісіо Аргуельо[ru] 23 липня 1968 року. Цей випадок виявився єдиним успішним прецедентом захоплення ізраїльського літака.

ФлотРедагувати

Повітряне судно Кількість суден Пасажирів
Boeing 737-800[en] 10 142
4 180
1 189
Boeing 737-900ER[en] 8 172
Boeing 747-400 4 409
Boeing 777-200ER 6 279
Boeing 787-8 4 замовлення 238
Boeing 787-9 9+3 замовлення 282
Вантажоперевезення
Boeing 747-400F 1
Всього 44

Використовувалися ранішеРедагувати

Повітняне судно Початок
експлуатації
Закінчення
експлуатації
Boeing 707-300C 1965 1992
Boeing 720B 1962 невідомо
Boeing 737–200 1981 2000
Boeing 747–100 1977 1988
Boeing 747-200B 1971 2001
Boeing 747-200C 1975 2006
Boeing 747-200F 1979 2012
Boeing 757–200 1987 2012
Boeing 767–200 1982 2012
Boeing 767-200ER 1984 2013
Bristol Type 175 Britannia[en] 1960-ті 1960-ті
Lockheed Constellation[en] 1951 1960-ті
Douglas DC-4[en] 1949 1967
Curtiss C-46 1940-ві 1950-ті
McDonnell Douglas MD-11 1998 2000

Авіаційні подіїРедагувати

  • 6 вересня 1970 відбулася спроба захоплення[ru] літака Боїнг-707 терористами з Народного фронту звільнення Палестини.
  • 24 листопада 1951 вантажний літак DC-4 зазнав аварії при заході на посадку в аеропорту Цюриху. Загинуло шестеро членів екіпажу[4].
  • 27 липня 1955 лайнер моделі Lockheed Constellation здійснював переліт з Відня до Тель-Авіва. Через погані погодні умови, які призвели до перешкод у навігації, літак збився з курсу і вторгнувся до повітряного простору Болгарії, через що був збитий винищувачами військово-повітряних сил Болгарії[ru]. Лайнер Ель Аль вибухнув у повітрі, і всі 58 людей, які знаходилися на борту, загинули[5].
  • 4 жовтня 1992 сталася катастрофа[ru] вантажного лайнера Боїнг 747, який увійшов у штопор і впав на житловий комплекс в Амстердамі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати