600-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

600-та (російська) піхотна дивізія (Третій Рейх)
600. (Russische) Infanterie-Division
600-та (російська) піхотна дивізія (Третій Рейх); 600. (Russische) Infanterie-Division
	Шеврон Російської визвольної армії
На службі	1 грудня 1944 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія; ~18 000 о/с
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Мюнзінген
Війни/битви	Друга світова війна; Східний фронт Празька операція;
Командування
Визначні; командувачі	Буняченко Сергій Кузьмович

600-та (російська) піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 600. (Russische) Infanterie-Division), також 1-ша піхотна дивізія Російської визвольної армії (рос. 1-я пехотная дивизия РОА) — піхотна дивізія Вермахту зі складу військ Комітету визволення народів Росії, що входила до німецьких сухопутних військ на завершальному етапі Другої світової війни. Дивізія билася на Східному фронті німецько-радянської війни.

Російський колабораціонізм
Друга світова війна

Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні • Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість • Антикомунізм • Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії • Біла еміграція • Колективізація в СРСР • Червоний терор • Сталінські репресії • Друга світова війна • Операція «Барбаросса» • Смоленська декларація • Празький маніфест • Комітет визволення народів Росії • «Квітневий вітер» • Празьке повстання • (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни • Репатріація (Видача козаків у Лієнці • Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов • В.Малишкін • К.Воскобойник • Б.Камінський • П.Краснов • А.Шкуро • К.Кроміаді • С.Буняченко • Г.Звєрєв • М.Шаповалов • В. Мальцев • Б.Штейфон • А.Туркул • Т.Доманов • Ф.Трухін • М.Меандров • В.Штрик-Штрікфельдт • С.Клич Ґерай • В.Гіль • С.Павлов • В.Баєрський • М. Козін

Збройні формування

РОА • 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) • Козачий Стан • Окремий козачий корпус • Російська допоміжна поліція • ВПС КОНР • 15-й козачий кавалерійський корпус СС • 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) • 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) • Дивізія «Руссланд» • Російський корпус • Гіві • Бойовий союз російських націоналістів • 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» • Російська національна народна армія • Російський Добровольчий Полк «Варяг» • Російський загін 9-ї армії вермахту • Організація «Цепелін» • Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії • Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка • Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз • Всеросійська національна партія • Всеросійська фашистська організація • Російська Трудова Народна Партія • Російська фашистська партія • Російська загально-військова спілка • Народна соціалістична партія Росії • Національна Організація Російської Молоді • Народно-трудовий союз російських солідаристів • Союз російської молоді • Союз боротьби проти більшовизму • Комітет визволення народів Росії

Портал:Друга світова війна

Історія

600-та (російська) піхотна дивізія розпочала формування 1 грудня 1944 року на навчальному центрі Мюнзінген (нім. Truppenübungsplatz Münsingen) у 5-му військовому окрузі на основі частин 29-ї гренадерської дивізії СС «РОНА», а також 30-ї гренадерської дивізії CC (2-го формування), 308-го, 601-го, 605-го, 618-го, 628-го, 630-го, 654-го, 663-го, 666-го, 675-го і 681-го «східних» батальйонів, 582-го і 752-го артилерійських дивізіонів та низки підрозділів Російської визвольної армії, що були відведені із Західного фронту. У повному складі дивізія мала 18 000 осіб і була оснащена, серед іншого, низкою танків Т-34, винищувачами танків «Ягдпанцер» 38(t), кількома зразками іншої бронетехніки та різними типами артилерійських систем.

28 січня 1945 року, коли формування було завершено, керівництво дивізією було передане Комітету визволення народів Росії (КОНР), якому нацисти надали статус союзника. Збройні сили КОНР Андрія Власова діяли автономно, але входили до складу вермахту.

У лютому 1945 року невеликий загін 1-ї дивізії вперше взяв участь у бойових діях проти радянських військ біля Нойлевін на Одері. У березні вся дивізія була переведена на Одерфронт, де Червона армія загрожувала проривом. На початку квітня дивізія прибула в розпорядження командування групи армій «Вісла», де 13 квітня за підтримки повітряних сил КОНР вступила в бій за Ерленгоф. 13 квітня 1945 року о 5:15 після артпідготовки та авіанальоту полки дивізії атакували на південь від Фюрстенберга позиції 119-го укріпрайону радянської 33-ї армії. Але, атаки були відбиті до середини дня з великими втратами для наступаючих. Загальні втрати дивізії вбитими становили 370 осіб. Командир дивізії Буняченко наказав відвести дивізію до тилу, звідки вона вирушила у бік Чехії.

На початку травня дивізія зупинилася в чеському місті Козоєди, приблизно за 50 кілометрів на схід від Праги. Тут до Буняченка підійшли представники чеського опору, які готували повстання в Празі, щоб вигнати німців з міста. Повстання спалахнуло 5 травня, а наступного дня повстанців столиці Чехословаччини підтримала 1-ша дивізія, втім без відома Власова. У боях з німецькими військами загинуло близько 300 солдатів дивізії. Хоча завдяки росіянам вдалося звільнити більшу частину міста, їхня допомога викликала гнів чеських комуністів, які вимагали від них здатися Червоній армії.

7 травня дивізія відійшла від Праги на захід. Наступного дня нацистська Німеччина капітулювала. Нарешті дивізія спробувала здатися американцям, які, попри міжнародному праву, більшість вояків дивізії видали росіянам, де солдати опинилися в таборах ГУЛАГу. 1 серпня 1946 року, командира 1-ї дивізії генерал-майора Буняченка С. К. повісили після фіктивного суду, як і інших лідерів КОНР.

Райони бойових дій

Німеччина, Чехословаччина (грудень 1944 — травень 1945)

Командування

Командири

генерал-майор Буняченко С. К. (1 грудня 1944 — 8 травня 1945).

Підпорядкованість

Час	Корпус	Армія	Група армій (округ)	Штаб
1945
квітень		9 А	Група армій «Вісла»	Нойлевін

Склад

1945^[1]
1601-й гренадерський полк
1602-й гренадерський полк
1603-й гренадерський полк
1600-й артилерійський полк
1600-й розвідувальний батальйон^{[Прим. 1]}
1600-й моторизований загін винищувачів танків^{[Прим. 2]}
1600-й інженерний батальйон
1600-й батальйон зв'язку^{[Прим. 3]}
1600-й запасний батальйон^{[Прим. 4]}
1600-те управління постачання дивізії^{[Прим. 5]}

Див. також

Примітки

Виноски

↑ Aufklärungsabteilung 1600
↑ Panzerjägerabteilung 1600
↑ Nachrichtenabteilung 1600
↑ Feldersatzbataillon 1600
↑ Versorgungsregiment 1600

Джерела

↑ 600. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.

Посилання

600. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 6 листопада 2021.(нім.)
600. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.(англ.)
Russkaya Osvoboditel'naya Armiya (ROA/POA). на axishistory.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.(англ.)
70 лет Освобождению Праги 1-й дивизией РОА и чешскими повстанцами [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
РОА И ЕЕ ПЕРВАЯ ДИВИЗИЯ [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band10. Die Landstreitkräfte 371—500. Biblio-Verlag, Bissendorf 1975, ISBN 3-7648-1002-5, S.53f.
Samuel W. Mitcham. German Order of Battle, 291st 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)

[2] Aufklärungsabteilung 1600

[3] Panzerjägerabteilung 1600

[4] Nachrichtenabteilung 1600

[5] Feldersatzbataillon 1600

[6] Versorgungsregiment 1600

[1] 600. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.

[1]

[Прим. 1]

[Прим. 2]

[Прим. 3]

[Прим. 4]

[Прим. 5]