Відкрити головне меню

Гіль Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Гіль (рос. Владимир Владимирович Гиль, псевдонім Родіо́нов або Радіонов; 11 червня 1906, с. Дороганово, Бобруйського повіту Могильовської губернії — 14 травня 1944, Ушачі, Вітебська область, БРСР) — підполковник Червоної Армії, під час Другої світової війни оберштурмбанфюрер СС, засновник і керівник Бойового союзу російських націоналістів і командир 1-ї Російської національної бригади СС. У 1943 році перейшов на бік СРСР, був нагороджений Орденом Червоної Зірки, очолив створену ним 1-шу антифашистську партизанську бригаду.

Володимир Володимирович Гіль
Vladimir Gil.jpg
Народження 11 червня 1906(1906-06-11)
с. Дороганово, Бобруйський повіт Могильовська губернія
Смерть 14 травня 1944(1944-05-14) (37 років)
Ушачі, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
Приналежність

СРСР РСЧА (до 1941 р.)
Третій Рейх Війська СС (1941—1943)

СРСР РСЧА (1943—1944)
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Звання підполковник РСЧА,
оберштурмбанфюрер СС,
полковник РСЧА
Командування

СРСР 229-та стрілецька дивізія,
Третій Рейх 1-а російська національна бригада СС «Дружина»,

СРСР 1-а Антифашистська бригада
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Орден Червоної Зірки
Naval Ensign of Russia.svg Російський колабораціонізм Flag of Russia.svg
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість Антикомунізм Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії Біла еміграція Колективізація в СРСР Червоний терор Сталінські репресії Друга світова війна Операція «Барбаросса» Смоленська декларація Празький маніфест Комітет визволення народів Росії «Квітневий вітер» Празьке повстання Репатріація (Видача козаків у Лієнці Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов В.Малишкін К.Воскобойник Б.Камінський П.Краснов А.Шкуро К.Кроміаді С.Буняченко Г.Звєрєв М.Шаповалов В. Мальцев Б.Штейфон А.Туркул Т.Доманов Ф.Трухін М.Меандров В.Штрик-Штрікфельдт С.Клич Ґерай В.Гіль С.Павлов В.Баєрський М. Козін

Збройні формування

РОА 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) Козачий Стан Окремий козачий корпус Російська допоміжна поліція ВПС КОНР 15-й козачий кавалерійський корпус СС 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) Дивізія «Руссланд» Російський корпус Гіві Бойовий союз російських націоналістів 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» Російська національна народна армія Російський Добровольчий Полк «Варяг» Російський загін 9-ї армії вермахту Організація «Цепелін» Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз Всеросійська національна нартія Всеросійська фашистська організація Російська національно-трудова партія Російська фашистська партія Російська загально-військова спілка Народна соціалістична партія Росії Національна Організація Російської Молоді Народно-трудовий союз російських солідаристів Союз російської молоді Союз боротьби проти більшовизму Комітет визволення народів Росії


В лавах РСЧАРедагувати

Закінчив дев'ять класів школи (1924). Вступив до лав РСЧА у жовтня 1926 р. Після закінчення Борисоглібської-Ленінградської кавалерійської школи, був призначений командиром взводу у 32-му Білоглінському кавалерійському полку. У 1931 р. вступив до ВКП(б). З 1934 р. — командир ескадрону, а з квітня 1935 р. — помічник начальника штабу 33-го Ставропольського кавалерійського полку. Напередодні Другої світової війни отримав звання підполковника, з відзнакою закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе, після чого служив на посадах начальника 5-ї частини штабу 12-ї кавалерійської дивізії, начальника штабу 8-ї моторизованої бригади, начальника оперативного відділу штабу 12-го механізованого корпусу. З початком війни перебував на посаді начальника штабу 229-ї стрілецької дивізії. Потрапив у полон на Вітебщині у районі Сенно-Толочин, отримав поранення у бою.

На боці нацистівРедагувати

Невдовзі після потрапляння у полон стає комендантом для радянських військовополонених у Сувалках. У 1942 році, згідно з планом оперативного штабу «Цеппелін», розпочинає формування «Бойового союзу російських націоналістів».

ДжерелаРедагувати