Камінський Броніслав Владиславович

Броніслав Владиславович Камінський (16 червня 1899(1899-06-16), Добжинь-над-Віслою, Варшавське генерал-губернаторство і Полоцький повітd, Вітебська губернія — 28 серпня 1944(1944-08-28), Лодзь, Країна Варти) — обер-бургомістр Локотського Окружного Самоврядування (автономної території в тилу німецьких військ), засновник і керівник РОНА, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (1 серпня 1944). Брав активну участь у придушенні Варшавського повстання.

Броніслав Владиславович Камінський
пол. Bronisław Kamiński
рос. Бронислав Владиславович Каминский
Броніслав Владиславович Камінський
Броніслав Владиславович Камінський
Броніслав Камінський, 21 березня 1944 року
Прапор
Прапор
2-й Обер-бургомістр Локотського самоуправління
з 8 січня 1942
Попередник: Костянтин Воскобойник
Наступник: посада скасована
 
Народження: 16 червня 1899(1899-06-16)[1][2]
Добжинь-над-Віслою, Q24932074?, Плоцька губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія або Полоцький повітd, Вітебська губернія, Російська імперія
Смерть: 28 серпня 1944(1944-08-28)[1][2] (45 років)
Лодзь, Litzmannstadt Districtd, Країна Варти, Третій Райх
Причина смерті: вогнепальна рана
Країна:  Німецький Райх
Освіта: Ленінградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна (1932) і Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Партія: Народна соціалістична партія Росії «Вікинг» (1941—1943)
 
Військова служба
Роки служби:  Російська РФСР 19181921
Третій Рейх Третій Рейх 19411944
Приналежність:  Російська РФСР
СРСР СРСР
Німеччина Німеччина
Звання:  Бригадефюрер СС,
 генерал-майор військ СС
Командував: Русская освободительная народная армия (1941—1943)
РОНА 29-я гренадерская дивизия СС «РОНА» (август 1944)
Битви: Громадянська війна у Росії

Друга світова:

Нагороди:
Відзнака для східних народів 1-го класу в золоті з мечами
Відзнака для східних народів 1-го класу в золоті з мечами
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі з мечами
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі з мечами
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився в Вітебській губернії в польсько-німецькій родині (батько поляк, мати німкеня). У 1917 р. вступив до Петроградського політехнічного інституту імператора Петра Великого, але незабаром пішов добровольцем в РСЧА. Член ВКП(б). Після Громадянської війни повернувся в інститут, потім працював на хімічному заводі «Республіка».

У 1935 році за критику колективізації виключений з ВКП(б), в 1937 р. був заарештований і засуджений нібито за приналежність до чаянівської контрреволюційної групи. Відбував термін ув'язнення технологом з виробництва спирту в «шарашці» в Шадринську. На початку 1941 року був звільнений і відправлений на поселення в Локоть.

У 1942-1944 роках обер-бургомістр Локотського Окружного Самоврядування (автономної території в тилу німецьких військ), засновник і керівник РОНА, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (1 серпня 1944).

Брав активну участь у придушенні Варшавського повстання.

У 1944 році засуджений німецьким військовим трибуналом до смертної кари, після чого розстріляний у місті Ліцманштадт, гау Вартеланд, Великогерманськая имперія (нині Лодзь, Лодзинське воєводство, Польща). Було оголошено, що це зробили польські партизани

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Reuben Ainsztein: Jüdischer Widerstand im deutschbesetzten Osteuropa während des Zweiten Weltkriegs. Oldenburg 1993, S. 363 ff.
  • Erich Hesse: Der sowjetische Partisanenkampf 1941–1944. Göttingen 1969, S. 176.
  • J. Armstrong: Soviet Partisans in World War II. Madison 1969, S. 237, 544.
  • Watili Wilenchik: Die Partisanenbewegung in Weißrussland 1941–1944. In: Forschungen zur osteuropäischen Geschichte 34 (1984), hier S. 257 ff.
  • Alexander Dallin: The Kaminsky Brigade: A Case-Study of Soviet Disaffection in: Revolution and Politics in Russia. S. 243–280 (Russian and East European Series, vol. 41) Indiana University Press, 1972.

Посилання

ред.
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б TracesOfWar