Відкрити головне меню
  • 1668
  • 1667
  • 1666
Flag of the Cossack Hetmanat.svg
1669
в
Україні
Десятиліття:
Див. також: Інші події 1669
Список років в Україні

Зміст

Пам'ятні дати та ювілеїРедагувати

Видатних особистостейРедагувати

НародилисьРедагувати

ПомерлиРедагувати

ПодіїРедагувати

  • в ході Руїни поділ України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного;
  • 13 березня — укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди з московськими послами — Глухівських статей, які обмежували козацьку автономію та не дозволяли Україні самостійної зовнішньої політики.
  • березень — Генеральна старшинська рада у Корсуні (в якій взяли участь також представники Лівобережжя, Запоріжжя, колишній гетьман Юрій Хмельницький), підтвердивши пожиттєвий характер гетьманства Петра Дорошенка, схвалила прийняття турецького протекторату, щоправда, відмовилася присягнути султанові, зіславшись на необхідність скликання для цього Чорної ради.
  • проти П. Дорошенка спалахують повстання запорожців. П. Дорошенко приймає рішення про турецький протекторат (тобто заступництво), що ставило Україну в залежність від Туреччини. Це викликало невдоволення частини козаків, почалося повстання. Повсталі вибрали гетьманом М. Ханенка. Між прихильниками і противниками П. Дорошенка відбувалися жорстокі бої.
  • військо гетьмана Петра Дорошенка завдало поразки силам кошового гетьмана Петра Суховія.
  • вересень — замість Петра Суховія від імені частини правобережних полків новим гетьманом Правобережної України на раді під Уманню було проголошено уманського полковника Михайла Ханенка (1669—1674), владу якого визнали Уманський, Паволоцький, Корсунський та Кальницький полки. Він виступав прихильником утвердження козацької республіки під зверхністю польського короля. З цього часу Петро Дорошенко змушений був протягом кількох років вести проти нового підступного супротивника боротьбу, яка виявилася ще запеклішою, ніж із Суховієм. Восени 1669 року Правобережна Україна розкололася на два гетьманати.
  • жовтень — колишній гетьман Юрій Хмельницький потрапив до рук татарів і був відісланий до Стамбула.

ОсобиРедагувати

Призначено, звільненоРедагувати

НародилисьРедагувати

  • Войцех (Адальберт) Ленартович — будівничий (за іншими даними архітектор), що працював в Галичині (помер після 1713 року);
  • Григорій Семенович Квітка — український козацький полковник. Полковник Харківського козацького полку (помер 1734 року);
  • Ян Томаш Юзефович — львівський католицький священик, автор хроніки Львова в 1624—1700 роках (помер 1728 або 1729 року);
  • Ян Станіслав Яблоновський — державний діяч Речі Посполитої, письменник-мораліст, оратор, меценат, Великий хорунжий коронний (1687—1693), волинський (1693—1697) і руський воєвода (1697—1731), староста сьвецький (з 1687), білоцерківський, чигиринський (з 1702), мостиський і бобрецький (помер 1731 року);

ПомерлиРедагувати

  • 24 серпня — Ян Тарновський — польський шляхтич, королівський секретар, римо-католицький релігійний діяч, Львівський латинський архієпископ (народилась 1584 або 1585 року);
  • 28 грудня — Антін (Терлецький) — церковний діяч Руської Унійної Церкви 17 ст., василіянин, архимандрит Дерманського монастиря, з 1664 року єпископ Перемишльський. Автор катехизму та полемічних і обрядових творів, які не збереглися (народилась 1624 року);

Засновані, створеніРедагувати

Зникли, скасованіРедагувати

Видання, твориРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати