Дарія Ісканська-Брюховецька
Дарія Олферіївна Брюховецька (уроджена — Ісканська[1][2]; за деякими даними — Дарія Дмитрівна Долгорукова[2]; 1639, Москва — 1669, Чигирин) — дружина українського гетьмана Івана Брюховецького.
| Дарія Брюховецька | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Дарья Олферьевна Исканская |
| Народилася | 1639 Москва, Московське царство |
| Померла | 1669 Чигирин, Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Країна | Московське царство Гетьманщина |
| У шлюбі з | Іван Брюховецький |
Походження
ред.Походила з боярського і князівського роду Долгорукових. Батьком вважається Дмитро Долгоруков, який був царським окольничим. Тіткою Дарії по матері була Марія Милославська — перша дружина московського царя Олексія I.
Втім, за версією дослідника Вадима Модзалевського Дарія була пасербицею Дмитра Долгорукова. Її матір'ю насправді була четверта дружина Долгорукова —Параскева Тимофіївна Єлагіна (сестри Івана Єлагіна, очільника усіх московських стрільців) від свого першого чоловіка Олферія Ісканською. Натепер більшість дослідників погоджуються з останньою версією. Цим пояснюються різні відомості щодо шлюбу Брюховецького на представниці Долгорукових, Єлагіних та Ісканських, чому тривалий час вважалося, що українських гетьман мав декілька шлюбів з жінкою на ім'я Дарія.
.jpg)
Життєпис
ред.Народилася 1639 року у Москві. У 1665 році вийшла заміж за українського гетьмана Івана Брюховецького. Разом з нею до України прибули московські слуги, що запроваджували при гетьманському дворі свої звичаї. Коли Дарія вперше завагітніла, гадяцькі жінки вбили ненароджену дитину, після чого Брюховецький почав полювання на відьом, вбивши багатьох «баб», в тому числі з найближчого оточення.
17 червня 1668 року Брюховецького було вбито, а його наступник — Петро Дорошенко — схопив екс-гетьманшу у полон та відправив до Чигирина разом з її дітьми. Де вона і померла у квітні або травні 1669 року.
Маленьку доньку Брюховецького відправили до Гадяча, де вона підросла та згодом стала дружиною чернігівського полковника Григорія Самойловича — сина іншого українського гетьмана Івана Самойловича.[3]
Сім'я
ред.- Мати — Єлагіна Параскева Тимофіївна (Ісканська)
- Чоловік — Іван Брюховецький (1623—1668)
- Діти — (1666), (1667), (1668)
Коментарі
ред.- ↑ Репринт портрету роботи Гаврила Васька, XIX століття, виконаний за мініатюрою з літопису Самійла Величка.
Примітки
ред.- ↑ Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. — С. 182. — ISBN 978-966-02-4850. Архівовано з джерела 27 вересня 2011 (укр.)
- ↑ а б Віктор Горобець. «Хочу … поняти б за себя московскаго народу вдову…» (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького) // Альманах соціальної історії. — 2003. — Вип. 2. — С. 149—164. (укр.)
- ↑ Гетьманші України (ч. 2). Дружини гетьмана Виговського, жінки Сомка та Брюховецького [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.].[неавторитетне джерело]
Посилання
ред.- Віктор Горобець. «Хочу … поняти б за себя московскаго народу вдову…» (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького) // Альманах соціальної історії. — 2003. — Вип. 2. — С. 149—164. (укр.)
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. — С. 182. — ISBN 978-966-02-4850. Архівовано з джерела 27 вересня 2011 (укр.)