Відкрити головне меню

Тугорка́н (давньорус. Тугорканъ[1]; ? — 19 липня 1096) — половецький хан із роду Тертер-оба (Тертровичів, дурут)[2]. Найближчий соратник Боняка. Разом з Боняком об'єднав під своєю владою декілька західних половецьких орд. Тесть київського князя Святополка Ізяславовича[3] і переяславського князя Андрія Володимировича. Загинув у битві на річці Трубіж. Прообраз билинного героя Тугарина у руському фольклорі.

Тугоркан
Народився 1028
Помер 19 липня 1096(1096-07-19)
Поховання Київ
Посада Хан

ІменаРедагувати

БіографіяРедагувати

Найбільш ранні відомості про Тугоркана, як і про хана Боняка, зустрічаються у творах візантійської царівни Анни Комніни.

В 1093 році спільно з Боняком вів війну з Святополком Ізяславовичем, яка закінчилася повною поразкою київського князя, який був змушений укласти в 1094 році мир і одружитися з дочкою Тугоркана[3].

В 1095 році разом з Боняком відправився в похід в Візантію, який скінчився невдачею: в ньому загинуло більше половини воїнів, які взяли участь в поході, а вся здобич була віднята в одній з битв з переслідуючим їх військом імператора Візантії.

31 травня 1096 року взяв в облогу Переяслав, але був розбитий на Трубежі дружинами Святополка і Володимира Мономаха. Тугоркан разом із сином загинув у битві. Святополк визнав своїм обов'язком знайти на полі битви труп свого тестя і поховати його «на могилі» поблизу від Берестова.

РодинаРедагувати

НащадкиРедагувати

Від Тугоркана виводили свій рід князі Половці-Рожиновські зі Сквири[2], які в XV-XVI ст. були останньою князівською династією, що залишилась на Київщині після занепаду Київської Русі[2].

Фольклорний образРедагувати

В українському фольклорі пам'ять про Тугоркана, як і про Боняка, збереглася у вкрай негативному образі.

ПриміткиРедагувати

  1. а б ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — Стлб. 221. — л.85.
  2. а б в г Пріцак, 1973, С. 114-115.
  3. а б Літопис руський... С. 137.
  4. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — Стлб. 285. — л. 106об.
  5. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — Стлб. 222. — л. 85.
  6. Васильевский В. Г. Византия и печенеги (1048—1094) // Труды В. Г. Васильевского. — Санкт-Петербург.: Типография Императорской Академии Наук, 1908. — Т. 1. — Ч. VII. (прим. 191): «Что Тогортак иди Тогорта (ср. варианты Τογορτὰν, Τογορτοῦ, Τογορτᾶ р. 277В) у византийской писательницы и Тугоркань, Турткань и Тугторакань русских летописей — одно и то же лицо, это не требует доказательств»
  7. Котляр М.Ф. Андрій Володимирович Добрий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

ДжерелаРедагувати