Сухопутні війська Німеччини

Сухопутні війська Німе́ччини (нім. Deutsches Heer) — один з видів збройних сил Німеччини. Сучасна німецька армія була заснована в 1955 році як частина новоствореного західнонімецького Бундесверу разом з морською піхотою (ВМС Німеччини) та Люфтваффе (ВПС Німеччини). Станом на січень 2022 року чисельність німецької армії становила 62 766 солдатів.[1]

Сухопутні війська Німеччини
Емблема Сухопутних військ Німеччини
На службі1955
КраїнаНімеччина Німеччина
Видсухопутні війська
ТипЗбройні сили Німеччини
У складіМіністерство оборони Німеччини
Гарнізон/ШтабШтаб сухопутних військ Німеччиниd Редагувати інформацію у Вікіданих
Штандартсиній, сірий та білий
Війни/битвимиротворчі операції (Боснія і Герцеговина, Косово, Ірак, Афганістан)
Вебсайтbundeswehr.de/de/organisation/heer(нім.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Командування
Поточний
командувач
Генерал-лейтенант Ганс-Отто Будде (нім. Hans-Otto Budde)

Медіафайли на Вікісховищі

Історія

ред.

Німеччина стала сучасною єдиною державою в 1871 році та попередні назви німецьких сухопутних військ включають:

Сучасні сухопутні війська були створені у десятий рік після закінчення Другої світової війни 12 листопада 1955 р. Заснуванню німецької армії передувало підписання угод в Парижі в 1954 р., по яких на території ФРН був відмінений окупаційний режим, відновлений її державний суверенітет.

Після об'єднання двох Німеччин 12 вересня 1990 р., збройні сили НДР увійшли до складу бундесверу. На той момент сухопутні війська складали максимальну чисельність після Другої світової війни — 360 тис. чоловік. Після закінчення холодної війни німецький уряд прийшов до єдиної думки, що така велика армія за чисельністю не потрібна. Відповідно до програми модернізації до 1 липня 2001 року були розформовані національні армійські корпуси, 1-а гірсько-піхотна і 5-та танкова дивізії і створені дві дивізії — аеромобільна та спеціальних операцій, а також командування родів військ, що включає формування бойового і тилового забезпечення. Всі штаби дивізій перепідпорядковані безпосередньо оперативному командуванню сухопутних сил, а військові округи в жовтні того ж року передані в Об'єднані сили забезпечення Німеччини зі скороченням їх кількості з семи до чотирьох. За даними на 2009 р. чисельність сухопутних військ Німеччині становить 102 756 осіб[2].

Організація

ред.
 
Німецькі солдати в Боснії (1996)
 
Німецькі миротворці зі складу 261-го парашутного батальйону Бундесверу на бронетранспортері TPz «Фукс» в Сомалі. 1993

Сухопутні війська Німеччини — вид Збройних сил, призначений для ведення бойових дій переважно на суші. Сухопутні війська є найбільш численними, різноманітними за озброєнням та способами бойових дій. За своїми бойовим можливостям вони здатні самостійно або у взаємодії з іншими видами збройних сил вести наступ з метою розгрому угруповань противника і оволодіння його територією, завдавати вогневих ударів на велику глибину, відбивати вторгнення противника, знищувати його повітряні та морські десанти, міцно утримувати займані території, райони і рубежі.

В організаційному відношенні сухопутні війська складаються з підрозділів (відділення, взвод, рота), частин (окремий батальйон, полк), з'єднань (бригада, дивізія, корпус) та об'єднань (окремий корпус, армія, група армій). У своєму складі сухопутні війська мають різні роди військ, спеціальні війська і служби.

Всього у складі сухопутних сил: 23 бригади (дев'ять розгорнутих механізованих, дві повітряно-десантні, дві матеріально-технічного забезпечення, гірсько-піхотна, повітряно-механізована, армійської авіації, артилерійська, інженерна, ППО, військ РХБЗ та три механізовані скороченого складу), командування сил спеціального призначення; німецький компонент франко-німецької бригади.

Сили спеціального призначення (KSK)

ред.

KSK (абр. від нім. Kommando Spezialkräfte, укр. Сили спеціального призначення) — підрозділ сил спеціальних операцій Бундесверу і велике з'єднання бригадного рівня у складі Сухопутних військ, що призначене для проведення таємних операцій, гібридної війни, захоплення або знищення важливих цілей, боротьби з тероризмом, розвідки, пошуково-рятувальних операцій, евакуації, захисту високопоставлених осіб, а також виконання функцій військових радників; KSK знаходиться в оперативному підпорядкуванні Дивізії швидкого реагування (абр. DSK, нім. Division Schnelle Kräfte) і дислокується у вюртемберзькому Кальві[3].

При створенні KSK за взірець бралися британська Спеціальна повітряна служба, Сили спеціальних операцій армії США та спецпідрозділ Федеральної поліції Німеччини GSG 9[4].

З моменту свого створення 20 вересня 1996 року цей підрозділ брав участь у багатьох спецопераціях, зокрема, у пошуку та затриманні військових злочинців на території колишньої Югославії та під час війни в Афганістані в 2001—2021 роках. Цей підрозділ та його операції підлягають суворому режиму секретності. Навіть після завершення операцій довго не оприлюднювалися будь-які відомості про результати операцій.[5]

Структура сухопутних військ

ред.
 
Структура сухопутних військ Німеччини 2025

Військові звання

ред.

Структура звань німецької армії відповідає ранговій структурі НАТО. На відміну від своїх попередників, сучасна німецька армія не використовує звання генерал-полковника.

Найвищий ранг для офіцера є генерал-лейтенант, а звання генерала зарезервовано для начальника штабу Збройних сил і офіцерів, які служать як посадові особи НАТО.

Кандидати в офіцери не мають вислужити через всі рядові звання, а отримують звання лейтенанта після 36 місяців служби.

Офіцери армії Німеччини 
Генерал
(General)
Gen
Генерал-лейтенант (Generalleutnant)
GenLt/GL
Генерал-майор (Generalmajor)
GenMaj/GM
Бригадний генерал (Brigadegeneral)
BrigGen/BG
Оберст
(Oberst)
Oberst/O
Оберст-лейтенант
(Oberstleutnant)
Oberstlt/OTL
OF-9 OF-8 OF-7 OF-6 OF-5 OF-4
           
Офіцери армії Німеччини 
Майор
(Major)
Maj/M
Штабс-капітан
(Stabshauptmann)
StHptm/SH
Гауптман
(Hauptmann)
Hptm/H
Обер-лейтенант
(Oberleutnant)
OLt /OL
Лейтенант
(Leutnant)
Lt/L
OF-3 OF-2 OF-2 OF-1 OF-1
         
Унтер-офіцери армії Німеччини  
Обер-штабс-фельдфебель
(Oberstabsfeldwebel)
OStFw/OSF
Штабс-фельдфебель
(Stabsfeldwebel)
StFw/SF
Старший прапорщик (кадет-офіцер)
(Oberfähnrich)
OFähnr/OFR
Гауптфельдфебель
(Hauptfeldwebel)
HptFw/HF
Оберфельдфебель
(Oberfeldwebel)
OFw/OF
OR-9 OR-8 OR-8 OR-7 OR-6
         
Унтер-офіцери армії Німеччини  
Прапорщик (кандидат в офіцери)
(Fähnrich)
Fähnr/FR
Фельдфебель
(Feldwebel)
Fw/F
Штабс-унтер-офіцер
(Stabsunteroffizier)
StUffz/SU
Фанен-юнкер (кандидат в офіцери)
(Fahnenjunker)
Fhj/FJ
Унтер-офіцер
(Unteroffizier)
Uffz/U
OR-6 OR-6 OR-5 OR-5 OR-5
         
Рядовий склад армії Німеччини 
Оберштабс-єфрейтор (Oberstabsgefreiter)
OStGefr/OSG
Штабс-єфрейтор
(Stabsgefreiter)
StGefr/SG
Гаупт-єфрейтор
(Hauptgefreiter)
HptGefr/HG
Обер-єфрейтор (кадет сержантського складу)
(Obergefreiter UA)
OGefr/OG
Обер-єфрейтор
(Obergefreiter)
OGefr/OG
OR-4 OR-4 OR-3 OR-3 OR-3
         
Рядовий склад армії Німеччини 
Єфрейтор (кадет-офіцер)
(Gefreiter OA)
Gefr/G
Єфрейтор (кадет-сержант) (Gefreiter FA)
Gefr/G
Єфрейтор (кадет сержантського складу)
(Gefreiter UA)
Gefr/G
Єфрейтор
(Gefreiter)
Gefr/G
Солдат
(Soldat)
S
OR-2 OR-2 OR-2 OR-2 OR-1
         

Озброєння та військова техніка

ред.

Примітки

ред.
  1. Personalzahlen. www.bundeswehr.de (нім.). Процитовано 25 січня 2023.
  2. Дані Бундесверу [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. https://www.deutschesheer.de/portal/a/heer/start/dienstst/dsk/gliederung/kommandospezialkraefte/!ut/p/z1/04_Sj9CPykssy0xPLMnMz0vMAfIjo8zinSx8QnyMLI2MfMycDQwc_d3NgxydfI0tAo30wwkpiAJKG-AAjgb6wSmp-pFAM8xxm2GuH6wfpR-VlViWWKFXkF9UkpNaopeYDHKhfmRGYl5KTmpAfrIjRKAgN6LcoNxREQB3PaMK/dz/d5/L2dBISEvZ0FBIS9nQSEh/#Z7_B8LTL2922L6C00AOG7RABM38Q7. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка) [Архівовано 2019-01-20 у Wayback Machine.]
  4. […] Анотація до статті Geheimnisumwitterte Elitekämpfer Штефана Левенштейна, див. faz.net, дата доступу - 29 серпня 2008.
  5. Geheimnisumwitterte Elitekämpfer von Stephan Löwenstein, siehe bei faz.net, Zugriff am 29. August 2008.

Посилання

ред.