MILAN (протитанкова ракета)

MILAN (фр. Missile d´infanterie léger antichar — легка піхотна протитанкова ракета) керована протитанкова ракета 2-го покоління класу земля — земля (керування по дроту) з франко-німецького консорціуму Euromissile[en] (Aérospatiale (Франція), Messerschmitt-Bölkow-Blohm (Німеччина)).

MILAN
MILAN 18.JPG
Запуск ракети MILAN.
Тип ПТКР
Походження Німеччина Німеччина
Франція Франція
Історія використання
На озброєнні 1972 — нині
Війни Operation Desert Storm
Історія виробництва
Розробник Aérospatiale, Messerschmitt-Bölkow-Blohm
Розроблено 1963—1971
Виробник Euromissile
MBDA
Bharat Dynamics
Виготовлена
кількість
350.000
Варіанти MILAN 1 • MILAN 2 • MILAN 2Т • MILAN 3 • MILAN ER
Характеристики
Вага ADT-ER комплексу 45 кг, контейнеру 13,5 кг
Довжина 1,2 м
Висота 0,75-0,95 м
Діаметр 0,125/0,115 м


Commons-logo.svg MILAN (протитанкова ракета) у Вікісховищі

Перебуває у серійному виробництві як основна європейська протитанкова зброя малого радіуса дії. З 1977 на озброєнні Бундесверу. Разом з американською системою BGM-71 TOW найбільш поширені протитанкові ракетні комплекси світу. MILAN використовується у 40 арміях світу.

Зараз заміщається ракетами Trigat та Spike.

ІсторіяРедагувати

Для потреб піхотних підрозділів розпочали розробляти легкий ракетний протитанковий комплекс на основі франко-німецької угоди від 12 квітня 1963 року. У 1971 були проведені випробування і 1972 розпочато серійне виробництво. За ліцензією виготовляється у Великій Британії, Іспанії, Індії. Комплекс MILAN майже відразу розпочали встановлювати на бойових машинах піхоти Франції AMX-10P, ФРН Marder І. Швидкострільність становить до 3 пострілів на хвилину. Бойова дальність модифікації MILAN 2 становить 75 — 1975 метрів. З 1980-х років стали використовувати інфрачервоний адаптер-приціл MIRA (Milan Infra-Rot Adapter), що дозволило використовувати комплекс MILAN цілодобово. Він виявляє ціль за 12.000 м, розпізнає за 5.000 м, ідентифікує за 3.000 м.

З 2006 випускається модифікація MILAN 3 з тепловізором. Модифікація MILAN ER з форсованою ракетою, цифровою системою стрільби має дальність враження 3000 м, де здатна пробити 1000 мм реактивної броні і 2000 мм залізобетону. Вірогідність попадання складає 93 % на 10.000 пострілів. Маршова швидкість 150—200 м/сек. Тривалість польоту на 2000 м складає 13 сек. Вага боєголовки 2,98 кг, вага вибухової речовини — 1,2-1,8 кг октолу (70-75 % октогену і 25-30 % тринітротолуолу).

В ракеті міститься 2г радіоактивного торію, що виділяється у навколишнє середовище при детонації.

МодифікаціїРедагувати

  • Milan — одинарна комулятивна частина (1972)
  • Milan 2 — одинарна комулятивна частина, тепловізорний приціл MIRA (1984), на озброєнні армій Франції, Німеччини (1985)
  • Milan 2T — тандемна комулятивна частина (1993)
  • Milan 3 — тандемна комулятивна частина (1996)
  • Milan ER — подвійна комулятивна частина збільшеної дальності

Бойове застосуванняРедагувати

Громадянська війна в ІракуРедагувати

Німецький уряд надавав допомогу загонам Пешмерга для їхнього посилення в боротьбі з бойовиками Ісламської Держави. Взимку 2015 було вирішено передати 4 тисячі карабінів G36 та 6 мільйонів набоїв до них. Також було вирішено надати 200 ракет MILAN і п'ять бронетранспортерів Dingo ATF[1].

Російсько-українська війнаРедагувати

Франція надала Україна ракети Мілан після російського вторгнення в Україну[2]. На підставі непідтверджених відеоматеріалів мало місце застосування даних ракет українськими ЗСУ проти російських цілей[3].

В серпні 2022 року видання Армія Inform підтвердило застосування даних комплексів для відбиття російської агресії. Зокрема, українські військові користувались ними під час боїв проти рашистів в Чернігівській та Сумській областях[4].

ГалереяРедагувати

ОператориРедагувати

УкраїнаРедагувати

На тлі російського вторгнення в Україну 2022 року, уряд Франції між 28 лютим та 3 березням відправив в Україну «кілька десятків» одиниць ПТРК Мілан[5].

28 лютого про відправлення цих комплексів оголосив також уряд Італії[6].

В квітні 2022 року вийшов репортаж CNN в якому було показано інтенсивну підготовку Сил оборони України з використання ПТРК Milan-2[7].

ПриміткиРедагувати

  1. Matthias Gebauer (18.12.2015). Kampf gegen den IS: Deutscher Waffen-Nachschub für die Peschmerga. Der Spiegel. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015. 
  2. France sending ‘significant equipment’ to Ukraine to fight Russia. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 1 червня 2022. 
  3. https://www.reddit.com/r/CombatFootage/comments/ucjdjp/ukrainian_atgm_team_engages_a_russian_vehicle/
  4. Бійці ЗСУ розповіли, як використовували ПТРК Milan проти танків рашистів. Defense Express. 11 серпня 2022. 
  5. La France livre des missiles antichars Milan à l’Ukraine (фр.). Le Monde. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. «Outre des équipements de protection, Paris a fourni à Kiev « quelques dizaines » de ces armes, utilisées par les troupes d’infanterie contre les tanks et les véhicules blindés.» 
  6. Італія зважилась на поставку зброї Україні для підтримки опору проти Росії. Defense Express. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. «Італійський кабінет міністрів ухвалив рішення, що дозволяє відправлення зенітних ракет Stinger, мінометів та протитанкових комплексів "Мілан" до України.» 
  7. Українські бійці навчаються використовувати ПТРК MILAN. Мілітарний. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. 

ПосиланняРедагувати