Sikorsky CH-53 Sea Stallion
CH-53 «Сі Ста́лліон» (англ. Sikorsky CH-53 Sea Stallion[1][a]) — американський важкий десантно-транспортний вертоліт, призначений для виконання різнорідних задач (перевезення особового складу, транспортування військових вантажів, а також для евакуації поранених з поля бою. Від самого початку розроблявся для потреб Корпусу морської піхоти США, надалі перебував на озброєнні збройних сил Німеччини, Ірану, Ізраїлю, Австрії та Мексики. До військово-повітряних сил США надходила модернізована версія HH-53 «Super Jolly Green Giant». У 1980-ті на заміну «Сі Сталліон» почав надходити удосконалений та більш потужний CH-53E «Супер Сталліон».
 | |
| Sikorsky CH-53 Sea Stallion | |
|---|---|
| Призначення: | Важкий десантно-транспортний вертоліт |
| Перший політ: | 14 жовтня 1964 |
| Використовується з: | 1966 |
| Виробник: | Sikorsky Aircraft |
| Розробник: | Sikorsky Aircraft |
| Габарити | |
| Діаметр несучого ґвинта: | 22,01 м |
| Довжина з ґвинтами, що обертаються: | 26,97 м |
| Ширина фюзеляжу: | 4,7 м |
| Висота з ґвинтами, що обертаються: | 7,6 м |
| Маса | |
| Порожній: | 10 740 кг |
| Нормальна злітна: | 15 227 кг |
| Максимальна злітна | 19 100 кг |
| Силова установка | |
| Двигун: | 2 × газотурбінні General Electric T64-GE-413 |
| Потужність: | 3 925 к. с. |
| Характеристики | |
| Екіпаж: | 2 ос. |
| Пасажирів: | 38 ос. |
| Вантажопідйомність: | 5 780 кг |
| Крейсерська швидкість: | 278 км/год |
| Максимальна швидкість: | 315 км/год |
| Радіус дії: | 1 000 км |
| Дальність польоту: | 1 640 км |
| Практична стеля: | 5 106 м |
| Швидкопідйомність: | 750 м/хв |
Історія Редагувати
З 1960 року, керівництво Корпусу морської піхоти США розпочало пошуки транспортних вертольотів, які мали прийти на заміну застарілому CH-37 «Мохаве». Тривалі оцінки різнорідних проєктів не надавали результатів, доки у березні 1962 бюро військово-морських закупівель американського флоту не перебрало ініціативу на себе й не оприлюднило основні тактико-технічні вимоги для майбутньої гвинтокрилої машини. Цей гелікоптер мав летіти на відстань до 190 км з корисним навантаженням до 8 000 фунтів (3 600 кг).
Американські виробники вертолітної техніки запропонували свої напрацювання: Boeing Helicopters виставив модифіковану версію CH-47 Chinook, Kaman Aircraft — удосконалену версію британського Fairey Rotodyne та Sikorsky — узяв за основу модернізовану з підвищеними аеродинамічними характеристиками й двома газотурбінними двигунами General Electric T64-GE-413 версію S-61R, під найменування «S-65». Варіант Kaman Aircraft швидко вийшов зі змагань через негаразди з британським урядом, а у розпаленому протистоянні перемогла версія компанії Sikorsky Aircraft, яка у липні 1962 виборола контракт на проведення дослідницьких робіт вертольотів нового типу.
14 жовтня 1964 року, після впорядкування значних технічних та фінансових проблем у Стратфорді, штат Коннектикут піднявся в повітря перший екземпляр. Випробування спробного зразка пройшли набагато краще, ніж очікувалося, й у вересні був підписаний контракт на постачання перших 16 вертольотів, які отримали назву «CH-53A Sea Stallion».
Варіанти Редагувати
- YCH-53A — два прототипи, оснащені двома 2 850 к.с. (2 130 кВ) двигунами T64-GE-3.
- CH-53A — перша партія вертольотів для Корпусу морської піхоти. Побудоване 139 одиниць.
- RH-53A — версія вертольота з новими 3 925 к.с. (2 927 кВ) двигунами T64-GE-413 та протимінним обладнанням. 15 одиниць для ВМС США.
- TH-53A — навчальний варіант вертольота для ВПС США.
- CH-53D — модернізована версія з поліпшеною трансмісією, збільшеною кабіною на 53 місця та новим ротором. 126 одиниць для Корпусу морської піхоти.
- RH-53D — вертоліт на основі CH-53Dдля протимінних підрозділів ВМС. Оснащений 12,7-мм кулеметом та обладнанням для дозаправлення у повітрі. 30 одиниць для ВМС США; 6 — для Ірану.
- VH-53D — дві одиниці гелікоптера для Корпусу морської піхоти для перевезення VIP-персон.
- VH-53F — шість штук (недобудовані) для Корпусу морської піхоти/ВМС США для перевезення VIP-персон.
- CH-53G — варіант вертольота для армійської авіації Сухопутних військ Німеччини. 112 вироблено.
- CH-53GS — модернізована версія вертольота CH-53G, оснащена новітнім протиракетним захистом, сучасним обладнанням зв'язку та навігації та двома зовнішніми підвісними баками для армійської авіації Сухопутних військ Німеччини. 26 одиниць доведено до рівня CH-53GS/GE — вертоліт для проведення бойових пошуково-рятувальних операцій.
- CH-53GE — новий варіант вертольота CH-53GS, оснащений найсучаснішим електронним обладнанням та приладами
- CH-53GA — подальша удосконалена версія вертольота CH-53G; 40 одиниць для армії Німеччини. Перший політ — лютий 2010.
- S-65C-3 Yas'ur — експортний варіант вертольота для ВПС Ізраїлю.
- S-65Öe — експортний варіант вертольота для ВПС Австрії.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: CH-53 |
- US Navy CH-53A/D/E and MH-53E history page [Архівовано 6 лютого 1997 у Wayback Machine.]
- US Navy CH-53 fact file [Архівовано 14 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- CH-53D/E Fact File
- CH/RH-53D fact file on USMC site
- CH-53 Yas'ur [Архівовано 16 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- H-53 page on GlobalSecurity.org [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- CH-53 Sea Stallion page on GlobalAircraft.org [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Sikorsky S-65 / H-53 Sea Stallion page on Helis.com [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (англійською). Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2022.
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>