Rheinmetall
Rheinmetall AG (вимова Ра́йнмета́ль АҐ) — німецький машинобудівний та зброєбудівний концерн зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі. Утворений у 1889 році. Є одним з найбільших виробників військової техніки і зброї в Німеччині та Європі. Основна продукція концерну — військова техніка, зброя, а також виробництво комплектуючих для автомобілів. Штаб-квартира концерну знаходиться в Дюссельдорфі. Акції компанії торгуються на Франкфуртській біржі, а також на усіх німецьких біржах.[6]
ІсторіяРедагувати
У 1889-му підприємець і винахідник Генріх Ергардт створив невелику компанію з виробництва озброєння, зокрема боєприпасів. Пізніше компанія розширила виробництво за рахунок випуску артилерійських систем і стрілецької зброї. На початок Першої світової війни компанія стала найбільшим виробником озброєння в Німеччині. На січень 1914-го чисельність її робітників перевищувала вісім тисяч чоловік, до 1915-го — 14 тисяч, а до кінця війни — 48 тисяч. На кінець 1917-го компанія щодня виробляла понад 2,5 мільйона патронів і снарядів, понад 500 пістолетів, гвинтівок та кулеметів, до 50 різних артилерійських і зенітних гармат.[джерело?]
Після підписання Версальського договору в липні 1919-го року Німеччині було заборонено випускати великокаліберне озброєння, яке було основним у виробництві Rheinmetall. Внаслідок цього компанія була змушена переорієнтуватися на виробництво цивільної продукції.
ВідродженняРедагувати
З середини 1930-х компанія Rheinmetall-Borsig AG (в 1933-му Rheinmetall викупила збанкрутілу залізничну фірму August Borsig GmbH) почала інтенсивно нарощувати виробництво озброєння від пістолетів та кулеметів до автоматичних гармат, протитанкових гармат, гаубиць та бронепоїздів. 1937 року в підрозділі компанії Rheinmetall-Borsig AG, — фірма Alkett, налагодила під Берліном виробництво танків, які за технічною документацією проходили як тракторна техніка для сільського господарства (через обмеження, передбачені Версальським договором). У 1941-му відбулася зміна всього керівництва компанії на офіцерів військових структур Третього рейху. Rheinmetall перейшла в підпорядкування державного концерну Reichswerke AG Hermann, який відповідав за управління військовими заводами Німеччини. З тих пір компанія поступово нарощувала свої потужності і зараз є однією з провідних з виробництва збройної техніки в Європі.[джерело?]
7 березня 2023 року Rheinmetall зазнав великої кібератаки, яка, за даними представників компанії, не завдала серйозної шкоди IT-системам. Аналітики підозрювали, що за кібератакою можуть стояти хакери, пов'язані з російським урядом[7].
Rheinmetall DefenceРедагувати
ПродукціяРедагувати
- Броньовані гусеничні, колісні та вантажні транспортні засоби
- Зброя та боєприпаси
- Баштові системи артилерійського вогню
- Системи ППО та комплектуючі
- Системи військового та індивідуального захисту на морі, в повітрі та на суходолі
- Системи контролю, комунікації, керування і розвідки
- Електронна оптика
- Системи комп'ютерної симуляції і тренінгу
- Технології ABC-мобільної розвідки
- Системи прицілювання та ведення вогню
- Індивідуальне оснащення піхоти майбутнього
- Навігаційне обладнання
- Артилерійське обладнання літаків
- Виробничі та тестувальні центри
Деякі історично відомі виробиРедагувати
Контракт із РосієюРедагувати
9 лютого 2011 Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та голова Rheinmetall AG Клаус Еберхар підписали угоду про розбудову центру бойової підготовки і симулятор бойових дій військ місткістю до 30 тис. солдат і офіцерів на рік на полігоні в м. Муліно (Нижньогородська область, загальна площа полігону 500 км²), загальною вартістю 120 млн. €.
Навчальний центр мав бути завершений в червні 2014[8]. Але внаслідок агресії Росії проти України в Криму та прийняте рішення Ради міністрів ЄС про введення проти Росії відповідних європейських санкцій, уряд Німеччини в березні 2014 зупинив співробітництво концерну з Росією[9].
Джеймс Льюїс (Центр Міжнародних та стратегічних досліджень): «Я не думаю, що німецька компанія зіграла в <підвищенні боєздатності російської армії> вирішальну роль, особливо враховуючи, що проект у Муліно був заморожений під натиском уряду в Берліні. …Але я б не став применшувати й користь, отриману російською армією від співпраці з Rheinmetall, яка не тільки надала російській армії обладнання зв'язку і передові технічні засоби навчання особового складу, а й допомогла їй чітко сформулювати свою нову військову доктрину.»[10]
РозробкиРедагувати
Rheinmetall планує доопрацювати проєкт новітньої танкової 130 мм гармати до 2024 року.[11] Такі строки узгодженні із графіком розробки майбутнього європейського танка MGCS (Main Ground Combat System). За планом концептуальний вибір озброєння має відбутися наприкінці 2022 року, а етап демонстрації — у 2024-ому.
ГалереяРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.rheinmetall.html
- ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с annual report
- ↑ https://www.bdsv.eu/bdsv-exhibitions/mitglieder.html
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag
- ↑ Rheinmetall AG - Investor Relations. ir.rheinmetall.com. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Хакери атакували сайт німецького концерну Rheinmetall: підозрюють росіян. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Aviation Week & Space Technology: Rheinmetall Works On Combat Training Center In Russia [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].(англ.) 3.09.2012
- ↑ Die Welt: Regierung stoppt vorerst Rheinmetall-Projekt in Russland [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.) 19.03.2014
- ↑ Радіо Свобода: Военный бицепс Владимира Путина [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], 8.06.2014
- ↑ Rheinmetall створить 130 мм гармату для майбутнього європейського танка до 2024. mil.in.ua. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
ПосиланняРедагувати
- Офіційний сайт концерну [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Український мілітарний портал [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]