Павло́ Гижи́цький або Павел Ґіжицький (пол. Paweł Giżycki SJ; 24 січня 1692 — 28 січня 1762, Кременець) — архітектор й живописець доби пізнього бароко на Волині і Галичині, єзуїт.

Павло Гіжицький
пол. Paweł Giżycki
Народився 24 січня 1692(1692-01-24)
Великопольща
Помер 28 січня 1762(1762-01-28) (70 років)
Кременець, Кременецький повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Діяльність художник, архітектор
Галузь бароко[1], Живопис бароко[1] і декоративно-ужиткове мистецтво[d][1]
Знання мов польська[1]
Конфесія католицтво
Рід Q63531225?

Біографія ред.

16 серпня 1710 року вступив до ордену Єзуїтів. Студіював філософію і теологію спочатку у Любліні (17131716), а згодом у Сандомирі (1719) і Кракові (17201723). Займався місійною діяльністю в Ковелі, Полонному, Луцьку, Володимирі та Кременці.

Міродайною виступає думка, що мистецтво архітектури Павло Гіжицький опанував власним розумом і умінням. Автор кількох десятків храмів, переважно єзуїтських, у Самборі, Кременці, Луцьку, Піддубцях, Старому Чарторийську, Городищі тощо.

Павлові Гижицькому належить авторство вівтаря у фарному костелі Живця й іконостасу греко-католицької церкви в Підгірцях.

Окремо у творчості майстра виділяють роботи над поховальними декораціями. Зокрема, є автором лат. castra doloris Ядвіги Загоровської (1725), Томаша Юзефа Замойського (1726), Казимира Олександра Потія (1729), Міхала Сервація Вишневецького (1745), Павла Карла Санґушка (1750), Юзефа Потоцького (1751) та ін.

Світлинин ред.

Джерела ред.

  • Andrzej Betlej. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. — Kraków : Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003. — ISBN 83-88385-16-X (пол.)
  • Edward Rastawiecki. Giżycki Paweł // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — T . 3. — S. 212—213. (пол.)

Примітки ред.

  1. а б в г Czech National Authority Database

Посилання ред.