Михайло Сервацій Вишневецький

державний і військовий діяч Великого князівства Литовського

Михайло Сервацій Корибут Вишневецький (пол. Michał Serwacy Wiśniowiecki; 13 травня 1680, Львів — 16 вересня 1744, Мереч) — польський магнат литовсько-українського походження з династії Вишневецьких, державний і військовий діяч Речі Посполитої.

Михайло Сервацій Вишневецький
Michał Servacy Višniaviecki. Міхал Сэрвацы Вішнявецкі (1750) (2).jpg
Народився 13 травня 1680(1680-05-13)
Львів
Помер 18 вересня 1744(1744-09-18) (64 роки)
Мереч
Поховання Вишнівець
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність дипломат
Відомий завдяки фундатор перебудови Вишнівецького палацу
Alma mater Львівська єзуїтська колегія
Титул князь
Посада великий гетьман литовський, великий гетьман литовський, польний гетьман литовський, польний гетьман литовський, каштелян віленський, реґіментар, Маршалок Сейму Речі Посполитої, великий канцлер литовський, староста волковиськийd, воєвода віленський, Marshal of the Court of the Grand Duchy of Lithuaniad, староста пінськийd, Q66200917?, Q66201174?, Q66201059?, Q66200945?, Q66201080?, посол Сейму Речі Посполитої[d] і Q110013357?
Військове звання польний гетьман литовський, великий гетьман литовський, воєвода віленський
Рід Вишневецькі
Батько Костянтин Криштоф Вишневецький
Мати Анна з Ходоровських
Брати, сестри Януш Антоній Вишневецький
У шлюбі з Катерина Дольська
Марія Магдалина Чорторийська
Текля Роза Радзивілл
Діти Ганна, Катерина
Нагороди
орден Білого Орла
Герб

ЖиттєписРедагувати

 
Базиліка, Крем'янець

Другий син воєводи руського, белзького Константина Кшиштофа Вишневецького і його дружини Анни з Ходоровських.

Михайло Сервацій був польним гетьманом литовським1702), великим гетьманом литовським1703), великим канцлером литовським1720), воєводою віленським1735). Також був:

  • маршалком Великого князівства Литовського (1700, захищав права та вольності князівства)
  • маршалком сейму Речі Посполитої (1703)
  • маршалком Головного литовського трибуналу (1724, 1732)
  • реґіментарем війська Великого князівства.

До 1707 року підтримував польського короля Августа ІІ Сильного, потім перейшов на бік Станіслава Лещинського.

У 1709 роув потрапив у полон до російських військ під Скоморохами, перевезений до Глухова, звідки втік за кордон за допомогою монахів — послідовників святого Андрія Боболі. В 1716 р. повернувся до Вишнівця, та займався проектуванням і будівництвом палацу, який був зведений між 1731—1744 роками.

Близько 1720 року князь заснував колегіум єзуїтів у Крем'янці, який діяв до 1773 року. Був головним меценатом його розбудови за проектами Павла Гіжицького та Паоло Фонтани у 1731—1744 роках.[1]

Помер у 1744 р. в Меречі (нині Мяркінє, Литва), був похований у Вишневці в кармелітському монастирі. На ньому згас рід князів Вишневецьких. Після смерті Михайла Сервація володіння Вишневецьких перейшли до його зятів Огінських та Замойських.

Сім'яРедагувати

Дружина — княжна Катерина Дольська, донька Яна Кароля Дольського.[2]

Діти:

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Єзуїтський колегіум / Сайт міста Кременець. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 16 липня 2014. 
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich[недоступне посилання з листопадаа 2019]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 351. (пол.)

ПосиланняРедагувати

Попередник
Казимир Домінік Оґіньський
  Воєвода віленський
1735-1744
  Наступник
Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька»