Відкрити головне меню

Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (Кременець)

Базиліка Святи́х Ігна́тія Лойо́ли і Стані́слава Ко́стки або Костел оо. Єзуїтів — сакральна споруда, домінанта комплексу монастиря оо. Єзуїтів у Кременці на Волині. Збудований архітектором Павлом Гіжицьким за проектом архітектора Паоло Фонтана у першій половині 18 століття в стилі пізнього бароко[1]. Нині — Церква Преображення Господнього ПЦУ. Найвища будівля міста[2].

Базиліка Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки
Kremenets Jesuit College 2 RB.jpg
Базиліка Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки у Кременці від головного фасаду. Сучасне фото
50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. / 50.117; 25.717Координати: 50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. / 50.117; 25.717
Тип споруди церква східної традиції
Розташування УкраїнаКременець
Архітектор Паоло Фонтана, Павло Гіжицький
Засновник Міхал Сервацій Вишневецький
Поч. будівництва 1731
Стиль пізнє бароко
Належність РКЦУПЦ-КППЦУ
Адреса вул. Ліцейна 1, Кременець, Тернопільська область
Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (Кременець). Карта розташування: Україна
Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (Кременець)
Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (Кременець) (Україна)
Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

На прохання князя Міхала Сервація Вишневецького в 1729 році Павло Карл Санґушко надіслав йому на розгляд три різних плани храмів, автором яких слід вважати архітектора Паоло Фонтану. Вибір М. С. Вишневецького зупинився на проекті святині з монастирем і школою, після чого до його реалізації було залучено кременецького архітектора, єзуїта Павла Гіжицького. Аналіз архітектури базиліки (ширше — комплексу) дозволяє говорити про сплав талантів обидвох архітекторів у її остаточному вирішенні, проте й дозволяє виокремити прийоми притаманні кожному архітекторові зокрема.

Будівництво тривало протягом 17311743 років.

За часів СРСР костел використовувався як спортивне приміщення навчального закладу.

Опис базилікиРедагувати

 
Поземна проекція. М. Мушинська-Красновольська. Фрагмент. 1939 рік

За поземним планом комплекс споруд наблежений до літери Н. Костел — тринавовий з трансептом, в перехресті — висока гранчаста баня, вкрита бароковим куполом з ліхтариком. Вівтарна частина і крила трансепту трохи заокруглені, що значно посилило красу і виразність будівлі. Від підлоги до віщої позначки в інтер'єрі костел має 28 метрів. Бічні нави за єзуїтів були відведені під каплиці.

Коридорною системою костел поєднано з корпусами келій, що в зимню пору давало змогу дістатися всіх частин комплексу без виходу на подвір'я. Бічні крила комплексу попереду мають наугольні башти і утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами і кам'яними ліхтарями в стилі рококо. Малюнок балюстрад і ліхтарів не має аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-«дзеркала». Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів надає комплексу палацової краси і вишуканості, більш притаманних світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.

Наприкінці XX століття комплекс колегіуму визнано видатною пам'яткою архітектури країни.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Betlej A. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. — Kraków, 2003. — S. 101—109. — ISBN 83-88385-16-X. (пол.)
  2. Г. Чернихівський. Кременеччина: історичне та літературне краєзнавство.— Кременець, 1992. — C. 20.

ДжерелаРедагувати

  • Andrzej Betlej. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. — Kraków : Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003. — ISBN 83-88385-16-X. (пол.)
  • Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. — Tarnόw, 2007. — ISBN 978-83-85988-77-9. (пол.)

ПосиланняРедагувати