Вікіпедія

Зміївський район

район у Харківській області (Україна)

Змі́ївський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у центрі Харківської області з центром у місті Зміїв. Район було створено у 1923 році рішенням Постанови ВУЦВК від 7 березня. 17 липня 2020 року район ліквідовано, і район у повному складі увійшов до Чугуївського району. Загальна площа району — 1364,65 кв. км, що становить 4,34 % території Харківської області.

Зміївський район
Ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Харківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Харківська область
Код КОАТУУ: 6321700000
Утворений: 1923
Ліквідований: 2020
Населення: ▼ 71 693 (на 1.02.2016)
Площа: 1364.65 км²
Густота: 52.5 осіб/км²
Тел. код: +380-5747
Поштові індекси: 63400—465
Населені пункти та ради
Районний центр: Зміїв
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 13
Міста: 1
Смт: 2
Села: 52
Селища: 22
Районна влада
Голова ради: Тімофєєва Тетяна Володимирівна
Голова РДА: Голодніков Павло Вікторович[1]
Вебсторінка: Офіційний сайт Зміївської РДА
Офіційний сайт Зміївської районної ради
Адреса: 63400, Харківська обл., Зміївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 9
Мапа
Мапа

Зміївський район у Вікісховищі

Станом на 1 лютого 2012 року в районі налічувалося 77 населених пунктів, зокрема 1 місто, 2 селища міського типа та 74 сільських населених пунктів. Населення становило 72 875 осіб.

Географія ред.

Площа річок і водоймищ Зміївського району становить 3918,72 га. Територією району протікають 4 головні річки: Сіверський Донець, Мжа, Уда та Берестова.

Змївський район межує:

Відстань від Змієва до Харкова 40 км.

Площа сільськогосподарських угідь району становить 74 750 га. Уся ж площа Зміївського району розподілена так:

  • рілля — 53 367,76 га (39, 35 %);
  • багаторічні насадження — 2029,75 га (1,5 %);
  • сінокоси — 9134,03 га (6,74 %);
  • пасовища — 10 219,18 га (7,53 %);
  • ліси і лісопосадки — 43 950,99 га (31,79 %);
  • сільськогосподарські будівлі — 1199,24 га (0,88 %);
  • дороги — 1025,28 га (0,76 %);
  • забудовані землі — 7959,64 га (5,87 %);
  • болота — 2873,19 га (2,12 %);
  • відкриті землі (піски, яри і ін.) — 787,22 га (0,58 %);
  • вода — 3918,72 га (2,89 %).

Історія ред.

 
Знак в'їзду до Зміївського району, біля мосту через річку Уда

Зміївське городище вперше згадується в історичних джерелах у 1657 році.

Найбільш яскраві і значущі події, що відбувалися на території району:

У 1923 році проводиться адміністративна реформа у СРСР. Поділ «волость-повіт-губернія» змінюють на «район-округа-губернія». За рішенням XII сесії ВУЦВК 7-го скликання повіти ліквідовуються. Замість них шляхом укрупнення створюються округи, а шляхом укрупнення волостей — райони. Із 1923 року Зміївський район є складовою частиною Харківського та Ізюмського округів Харківської губернії.

1 серпня 1925 року рішенням ІХ Всеукраїнського З'їзду Рад поділ на губернії було скасовано, було поступово введено поділ «сільрада-район-округ»[4].

Постановою ЦВК та РНК СРСР від 20/VII-1930 р. «О ліквідації округів» було зазначено скасування округів, а також перехід від поділу «район-округ-республіка», до поділу «район-республіка».

У 1932 році в УРСР з'являються області. Серед новоутворених областей була й Харківська. Зміївський район входить до складу Харківської області.

Зміївський район в роки Німецько-радянської війни ред.

Місто Зміїв було захоплене німцями 22 жовтня 1941 року. Район пережив дві німецькі окупації. Близько 6 тисяч місцевих жителів не повернулося з полів боїв, більш ніж 1900 уродженців району були нагороджені бойовими орденами та медалями. За час німецької окупації району було закатовано 1174 мешканців району, вивезено до Німеччини 1413 осіб.

Район було зайнято Червоною армією у вересні 1943 року військами Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. Ватутіна.

Господарський розвиток ред.

Основні факти історії розвитку промисловості в районі:

  • 1893 рік — засновано Зміївську паперову фабрику (зараз — ТОВ «Кронекс — Україна»).
  • 1922 рік — створено першу сільгоспартіль «Вільний плугатар».
  • 1923 рік — засновано Зміївський машинобудівний завод[5].
  • 1943 рік — почав роботу Зміївський молокозавод (зараз ТОВ «С-Транс»).
  • 1943 рік — відновлено діяльність Лиманської МТС Харківського земельного відділу (нині Зміївське ремонтно-транспортне підприємство).
  • 1960 рік — почав роботу Слобожанський хлібозавод.
  • 1961 рік — Зміївську ДРЕС включено до числа діючих підприємств раднаргоспу з передачею її до складу Управління «Харківобленерго».
  • 1969 рік — почав роботу Слобожанський молокозавод.
  • 1972 рік — засновано Дослідний електромонтажний завод, який випускає продукцію для потреб електроенергетики.
  • 1975 рік — створено Зміївський експериментально-механічний завод.
  • 1991 рік — засновано ЗАТ «Завод „Елокс“», перше спільне підприємство на території району.
  • 1991 рік — засновано підприємство «Маяк», що випускає опалювальні котли.
  • 1997 рік — почало роботу виробничо-торговельне підприємство «Овен», яке спеціалізується на виробництві ковбасних виробів і копченини.
  • 1998 рік — засновано ТОВ «Пласт», що виробляє борошно та макаронні вироби.

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Зміївського району

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 13 сільських рад, які об'єднують 77 населених пунктів та підпорядковані Зміївській районній раді[6].

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 37 063 6187 5380 11 079 9945 4320 152
Жінки 43 851 5881 5185 11 496 12 197 8242 850


Чисельність населення Зміївського району становить 78,2 тис. чоловік, зокрема:

  • міське населення — 35,6 тис. чоловік
  • сільське — 42, 6 тис. чоловік.

Загальне число пенсіонерів, що проживають в районі (станом на 01.01.2005 р.), становить 23 843 особи, або 30,5 % від всього населення району.

Щільність населення становить 57,3 людини на 1 кв. км.

Народжуваність в районі в 2004 році склала 8,1 на 1000 чоловік. Смертність — 19,3 на 1000 чоловік.

Національний склад населення станом на 1 січня 2005 р.:

Національність Кількість
Українці 82,3 %
Росіяни 15,6 %
Білоруси 0,5 %
Вірмени 0,2 %
Інші національності 1,4 %

Пам'ятки Зміївського району ред.

Див. також: Пам'ятки історії Зміївського району, Пам'ятки археології Зміївського району та Пам'ятки монументального мистецтва Зміївського району

Господарські досягнення ред.

  • У 2004 році Зміївський район зайняв 2 місце серед сільських районів області за обсягами промислового виробництва на душу населення.
  • У 2004 році закінчено великомасштабну реконструкцію енергоблока № 8 на Зміївській ТЕС.
  • Три промислові підприємства району працюють з іноземними інвестиціями, обсяг яких становить близько 1,5 млн доларів США.
  • За підсумками 2004 року район мав позитивне сальдо — 5,2 млн доларів США від зовнішньоекономічної діяльності.

Основною спеціалізацією району в сільському господарстві є зерно-технічний напрям, в промисловому виробництві — електроенергетика і машинобудування.

Соціальна сфера ред.

У науці: з 2013 року працює Зміївське наукове краєзнавче товариство (офіційна реєстрація 9 квітня 2014 року);

В освіті район представлений: 2 ліцеями (Зміївський ліцей №1 ім. З. К. Слюсаренка та Слобожанський ліцей № 1), 2 гімназіями, 13 школами I—III ступенів, 12 школами I—II ступенів, 2 школами I ступеня, дитячою юнацькою спортивною школою, дитячим будинком для дітей шкільного віку, центром дитячої та юнацької творчості, 12 дошкільними освітніми установами;

У медицині район представлений: центральною районною лікарнею, Слобожанською міською лікарнею, районною поліклінікою, 4 дільничними лікарнями, 4 лікарськими амбулаторіями, 7 амбулаторіями загальної практики сімейної медицини, протитуберкульозним диспансером, шкірно-венерологічним диспансером, санітарно-епідеміологічною станцією, туберкульозним санаторієм, 29 фельдшерсько—акушерськими пунктами;

У культурі район представлений: 3 музичними школами, 3 музеями, 41 бібліотекою (зокрема, Зміївською центральною бібліотекою та Зміївською районною дитячою бібліотекою), 23 Будинками культури, 1 Палацом культури.

У районі функціонує 16 спортивних та 18 тренажерних залів, 17 футбольних полів. Найкращим спортивним центром району є спортивний комплекс Зміївської ТЕС (селище Слобожанське).

У районі представлені такі засоби масової інформації:

  • газета «Аргумент тижня»;
  • газета «Зміївський кур'єр»;
  • газета «Вісті Зміївщини»;
  • газета «Енергетик»;
  • телерадіокомпанія «Зміїв — ТБ»;
  • районне радіомовлення.

На території району можна упевнено приймати передачі телекомпаній: «Харків-2», А/ТВК, Simon, СТБ, Фора, ICTV, УТ-1, 1+1, «Україна», Інтер, 7 канал, S-tet, М1, Фаворит, Новий канал.

Християнство у Зміївському районі ред.

У Зміївському районі зареєстровано 28 релігійних громад:

  • Свято-Миколаївська церква м. Зміїв УПЦ.
  • Свято-Троїцька церква УПЦ.
  • Свято-Трифонівська церква УПЦ.
  • Адвентисти сьомого дня.
  • Церква «Життя в благодаті» Християн Віри Євангелістської.
  • Євангелістські християни — баптисти м. Зміїв.
  • Свідки Єгови м. Зміїв.
  • «Життя в слові» Християн Віри Євангелістської.
  • Євангелістські християни — баптисти сел. Слобожанське.
  • Свідки Єгови сел. Слобожанське.
  • Церква Георгія Победоносця УПЦ.
  • Євангелістські християни — баптисти сел. Зідьки.
  • Церква Свято — Архангела Михайла УПЦ.
  • Борисо-Глібський монастир УПЦ.
  • Церква Різдва Христова УПЦ.
  • Старообрядці Російської давньоправославної поморської церкви.
  • Церква Серафима Саровського УПЦ.
  • Євангелістські християни — баптисти с. Геніївка.
  • Хрестовоздвиженська церква УПЦ.
  • Свято-Миколаївська церква с. Шелудьківка УПЦ.
  • Євангелістські християни — баптисти с. Шелудьківка.
  • Церква Нерукотворного образу Христа Спасителя УПЦ.
  • Свято-Успенська православна церква УПЦ.
  • Свято-Успенська церква УПЦ.
  • Українська автокефальна православна церква.
  • Свято-Вознесенська церква УПЦ.
  • Євангелістські християни — баптисти с. Черкаський Бишкин.

Видатні люди ред.

Уродженці Зміївського району, що одержали високі урядові нагороди ред.

 
Пам'ятник землякам — героям Радянського Союзу у центрі Змієва

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Зміївського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 47,53 % (проголосували 28 626 із 60 226 виборців). Голосів виборців розподілилися так:

Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,28 %[8].

Примітки ред.

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 25 лютого 2020 року № 147/2020-рп «Про призначення П.Голоднікова головою Зміївської районної державної адміністрації Харківської області»
  2. ↑ Полное собрание законов Российской империи. — СПб., 1830. — Т. I. С 1649 по 1675. — С. 376—377.
  3. ↑ Дополнения к актам историческим, собранные и изданные археографической комиссией. — СПб., 1875. — Т. IX. — С. 292.
  4. ↑ Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М. : Главное Управление Коммунального Хозяйства НКВД, 1926. — С. 19 – 284с. Архівовано з джерела 7 липня 2020(рос.)
  5. ↑ Зміївський машинобудівний завод. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 28 червня 2017.
  6. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Зміївського району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  7. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Харківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
  8. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 квітня 2016.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зміївський район
Харківський район Харківський район
Чугуївський район 		Чугуїв
Нововодолазький район   Чугуївський район
Первомайський район Балаклійський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зміївський_район&oldid=42337675