Поправковий коефіцієнт звивистості р. Мож знайдений за допомогою відношення дійсної довжини р. Мож ( Lд.) до довжини лінії L, що з’єднує виток та гирло річки

Мож
Мжа неподалік від Харкова
49°51′26″ пн. ш. 35°31′05″ сх. д. / 49.85729900002777271° пн. ш. 35.518152000027775728° сх. д. / 49.85729900002777271; 35.518152000027775728
Витік с. Перекіп Валківського району Харківської області
Україна Україна
• координати 49°51′26″ пн. ш. 35°31′05″ сх. д. / 49.85729900002777271° пн. ш. 35.518152000027775728° сх. д. / 49.85729900002777271; 35.518152000027775728
висота, м 178 м
Гирло Сіверський Донець
Україна Україна
• координати 49°40′20″ пн. ш. 36°21′59″ сх. д. / 49.67223300002777364° пн. ш. 36.3665560000277779° сх. д. / 49.67223300002777364; 36.3665560000277779
Басейн Басейн Дону
Країни: Україна Україна
Регіон Харківська область
Довжина 73,4 км
Площа басейну: 1 806 км²
Притоки: Турушик, Карамушина, Черемушна, Мокра Рокитна, Мерефа, Борова (ліві)
Грузька, Балка Широка, Івани, Вільхуватка, Велика Вилівка, Вільшанка (праві).
Ідентифікатори і посилання
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мож— річка в Україні, в межах Валківського, Нововодолазького, Харківського та Зміївського районів Харківської області. Права притока Сіверського Дінця.

Загальна довжина річки приблизно 73.4  км, загальне падіння — 95 м, середній похил річки — 1,29 м/км. Площа водозбірного басейну — 1806 км², коефіцієнт звивистості — 1,05.

Річка Мож перебуває під дією повітряних мас, що надходять з Атлантики, Арктичного басейну або сформувались над континентальними територіями Євразії. Геологічна будова басейну та ґрунти визначають характер і розмір підземного стоку річки, утворення заболочених територій та ін. Річка Мож та її притоки належать до річок розчленованих підвищених рівнин. Лісистість впливає на кількість і розподіл опадів, їх витрати та випаровування, накопичення снігу тощо.

Територія басейну р. Мож розташована в лісостеповій зоні. Коефіцієнт лісистості становить 8%. На фізико-географічні  умови  басейну р. Мож та її водний режим впливає водогосподарська діяльність людини. Води  р. Мож використовуються для промислових, господарсько-побутових потреб і сільськогосподарського водопостачання.

За своїм режимом Мжа належить до східноєвропейського типу, живлення переважно снігове. Норма стоку річки становить 114 млн м³, стік маловодних років забезпеченістю 75 та 95 % — відповідно 70,0 і 36,2 млн м³. У період весняного сніготанення рівень річки підвищується на 1,5-2 м. Влітку річка міліє, а місцями пересихає. В нижній течії внаслідок повільної швидкості річище річки заростає надводною рослинністю.

Гідрологічна характеристика річищаРедагувати

Річище річки трапецеїдального типу, завширшки 8-10 м, помірно звивисте. Глибина на плесах становить близько 1,5 м, на перекатах — 0,4 м. Швидкість течії в межень становить 0,01-0,03 м/с на плесах і 0,1-0,3 м/с на перекатах; в багатоводні періоди швидкість течії збільшується та становить 0,3-0,5 м/с на плесах і 0,6-0,9 м/с на перекатах.

Береги низькі і зарослі болотною рослинністю. Дно піщане, на окремих ділянках мулисте, замулення річища становить 0,6-0,9 м, заростання — 60-70 %.

Долина річки трапецієподібна, слабо звивиста, на всій протяжності заболочена. Ширина її від витоку до с. Піски змінюється в межах 150–300 м, далі до ст. Водолага від 300 м до 1,5 км. Від ст. Водолага ширина долини поступово збільшується і до гирла р. Вільхуватка досягає 4,0 км. Нижче впадіння р. Вільхуватка долина дещо звужується, але наближаючись до гирла р. Мож знову розширюється і зливається з долиною р. Сіверський Донець.

Заплава двостороння, звивиста, не розгалужена. Ширина 7-10 м. Схили заввишки 15–20 м, місцями до 30 м. Лівий схил пологий, непомітно зливається з прилеглою місцевістю, ближче до гирла стає помірно крутим. Правий схил також помірно крутий, дуже зрізаний ярами і балками. Дно піщане, мулисте. Живлення переважно снігове та дощове.

Гідрографічні харктеристики р. МожРедагувати

Довжина — 73, 4 км;

Поправковий коефіцієнт звивистості — відношення дійсної довжини р. Мож ( Lд.) до довжини лінії L, що з’єднує виток та гирло річки — 1,05;

Густота річкової мережі — відношення суми довжин усіх приток, виражених у км, до величини площі бассейну р. Мож (км²) — 0,13;

 
Гідрографічна схема р. Мож

Падіння річки — різниця висот між витоком і гирлом — 95м;

Ухил річки — це відношення падіння річки до довжини ділянкки — 1,29.

Морфометричні харктеристики басейну р. МожРедагувати

Площа басейну — 1806 км2; Площа лівого берега — 919 км2; Площа правого берега — 887 км2;

Довжина басейну — лінія, що з'єднує найвіддаленіші точки в басейні — 70 км;

Середня ширина басейну — відношення площі до довжини басейну — 25,8 км;

Найбільша ширина басейну — перпендикуляр до лінії, що з'єднує найвіддаленіші точки в басейні у найширшому місці — 40 км;

 
Графік наростання площ правого і лівого берегів басейну р. Мож
 
Графік наростання площ басейну р. Мож
 
Кругова діаграма розподілу площ басейну р. Мож

Коефіціент асиметрії — свідчить про положення річки відносно центру басейну — 0,04;

Коефіціент розвитку вододільної лінії — свідчить про конфігурацію басейну — 1,31;

Форми вараження річкового стокуРедагувати

Об'єм стоку — добуток середньої витрати води та проміжку часу — 0,11 км3;

Модуль стоку — кількість води у літрих, що стікає з одного км2 за одиницю часу ≈ 1,9 л/с км2;

Шар стоку — відношення об'єму стоку до площі басейну — 60мм;

Коефіціент стоку — відношення шару стоку до середньорічної кількості опадів — 0,10.

Гідрологічна вивченістьРедагувати

Спостереження на річці Мжа велись по 3-м стаціонарним гідропостам. До складу спостережень входили тільки спостереження за рівнями води в річці.

Пункт спостережень с. Ст. Водолага м. Мерефа с. Соколове
Відстань від гирла, км 55 35 17
Площа водозбору, км² 577 1130 1590
Відмітка нуля поста, м 0,00 91,69 84,13
Дата відкриття 26.09.1930 р. 25.07.1946 р. 08.06.1929 р.
Дата закриття 30.04.1941 р. - 31.05.1954 р.
Належність поста УГМС Південна залізниця УГМС

ВодокористуванняРедагувати

Вода річки використовується для промислових, господарсько-побутових потреб і сільськогосподарського водопостачання. Основні водокористувачі: Артемівський спиртзавод, Мереф'янський склозавод, ВКУ м. Люботин (забір води з р. Мерефа).

Стік річки зарегульований середньо. У верхів'ях річки та на притоках побудовано ставки, які практично не впливають на режим стоку річки. Загальна кількість ставків у межах басейну становить 128, а їхня сумарна ємність — 18,254 млн м³. Ставки використовуються для риборозведення. В осінній період виконуються попуски води зі ставків.

Екологічні заходиРедагувати

На річці виконувались роботи за проектом «Регулювання русла річки Мжа з метою захисту від підтоплення с. Павлівка в Нововодолазькому районі», загальне регулювання становить 8,86 км. Досягнуті результати щодо захисту від підтоплення — понад 60 приватних володінь у селі Павлівка та відтворені сінокоси та пасовища в заплаві Мжи.

ПритокиРедагувати

Річка Мжа має 8 приток 1-го порядку та 3 притоки 2-го порядку. Коефіцієнт густоти мережі (без урахування річок завдовжки менше 10 км) становить 0,10 км/км². Найбільшими притоками є: Карамушина (11.7 км), Івани (19.6 км), Черемушна (13.5 км), Вільхуватка (33.1 км), Мерефа (27 км), Борова (10.7 км), Вільшанка (13.6 км).

 
Кругова діаграма розводілу площ правого і лівого берегів р. Мож


Вимірювання довжини приток р. Мож за допомогою циркуля вимірювача:

Відокремлені ділянки Кількість відкладин циркуля

lв, км

kзв

lд, км

від

гирла

l, км

Між ділянками


nсер


Від гирла

n1 n2
1 р. Турушка 21.0 22.0 21.5 21.5 8.60 1.01 8.70 8.70
2 р. Карамушина 29.0 28.0 28.5 28.5 11.4 1.03 11.7 11.7
3 р. Івани 47.0 48.0 47.5 47.5 19.0 1.03 19.6 19.6
4 гирло р. Черемушна – р. Чернеча 4.00 4.00 4.0 4.00 1.60 1.01 1.50 1.50
р. Чернеча – виток р. Черемушна 30.0 28.0 29.0 33.0 11.6 1.03 12.0 13.5
5 гирло р. Вільхуватка – р. Джгун 13.0 12.0 12.5 12.5 5.00 1.01 5.10 5.10
р. Джгун – р. Князівка 30.0 31.0 30.5 43.0 12.2 1.03 12.6 17.7
р. Князівка – виток р. Вільхуватка 39.0 37.0 38.0 81.0 15.2 1.01 15.4 33.1
6 гирло р. Мерефа – р. Ржавчик 16.0 16.0 16.0 16.0 6.40 1.03 6.60 6.60
р. Ржавчик – виток р. Мерефа 51.0 50.0 50.5 66.5 20.2 1.01 20.4 27.0
7 р. Борова 25.0 27.0 26.0 26.0 10.4 1.03 10.7 10.7
8 р. Вільшанка 33.0 32.0 32.5 32.5 13.0 1.05 13.6 13.6
9 р. Чернеча 26.0 26.0 26.0 26.0 10.4 1.03 10.7 10.7
10 р. Ржавчик 23.0 24.0 23.5 23.5 9.4 1.01 9.50 9.50
11 р. Джгун 43.0 41.0 42.0 42.0 16.8 1.03 17.3 17.3
12 р. Князівка 28.0 28.0 28.0 28.0 11.2 1.05 11.8 11.8


ЛітератураРедагувати

  • 1. Паспортизація річки Мжа, Харківдіпроводгосп, 1991.
  • 2. Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999.
  • 3. Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6 Украина и Молдавия, вып. 3 Бассейн Северского Донца и реки Приазовья. Л.: Гидрометеоиздат, 1967. 492 с.
  • 4. Розробка та удосконалення методологічних основ раціонального водокористування та системи заходів по екологічному захисту та оздоровленню малих річок області, УкрНДІЕП, Харків, 2000, 130 с.