Відкрити головне меню

Захар Карпович Слюсаренко (нар. 16 вересня 1907(19070916), Зміїв, Харківська губернія, Російська імперія6 квітня 1987, Київ, Українська РСР, СРСР) —радянський військовик, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант бронетанкових військ Збройних Сил СРСР.

Захар Карпович Слюсаренко
Slyusarenko Zahar Karpovych.jpg
Народження 16 вересня 1907(1907-09-16)
Зміїв, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 6 квітня 1987(1987-04-06) (79 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Освіта Орлівське бронетанкове училище (1934)
Роки служби 19321965
Партія ВКП(б)
Звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Слюсаренко Захар Карпович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 16 вересня 1907 року у місті Змієві (нині Харківської області України) в українській селянській родині.

Член ВКП(б) з 1929 року. Закінчив Вищу школу профруху і працював на скляному заводі.

У Червоній Армії з 1932 року.

У 1934 році закінчив Орловську бронетанкову школу.

На фронтах німецько-радянської війни з серпня 1941 року. До 1942 року командував танковим батальйоном на Південно-Західному і Брянському фронтах, а потім, до лютого 1944 року — 168-ю танковою бригадою на Сталінградському і окремим танковим полком на Ленінградському фронтах.

З лютого 1944 року З. К. Слюсаренко — командир 56-ї гвардійської танкової бригади 7-го гвардійського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту. Гвардії полковник Слюсаренко вміло керував бригадою при форсуванні на початку серпня 1944 року річки Вісли, в боях за захоплення і розширення плацдарму на лівому її березі на південь від міста Сандомир.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року, за мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, Слюсаренко Захару Карповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4650).

За успішні дії бригади в боях за Берлін, особисту мужність і самовідданість Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року гвардії полковник Слюсаренко Захар Карпович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

У 1949 році З. К. Слюсаренко закінчив Курси удосконалення офіцерського складу при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ, у 1957 році — Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова (Військової академії Генштабу). У 19601965 роках — заступник командувача Північною групою військ. У 1963 році йому присвоєно військове звання «генерал-лейтенант танкових військ».

З 1965 року вийшов у запас. Жив у Києві. Помер 6 квітня 1987 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

 
Могила Захара Слюсаренка

ТвориРедагувати

  • Последний выстрел. М., 1974;
  • Сыновний долг. Киев, 1981.

Нагороди, пам'ятьРедагувати

 
Пам'ятник Слюсаренку у Змієві

Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Суворова 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступенів, Червоної Зірки, медалями, іноземними орденами.

За вагомі досягнення у пошуковій та краєзнавчій роботі Постановою Ради Міністрів УРСР №133 від 13 травня 1988 року Зміївській (Готвальдівська у 1976–1991 роках) середній загальноосвітній школі №1 було надано ім'я двічі Героя Радянського Союзу Захара Карповича Слюсаренка[1] [2].

Бронзовий бюст встановлений на батьківщині — в місті Змієві.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Дважды Герои Советского Союза. — М.: Воениздат, 1973.
  • Люди бессмертного подвига. Книга 2. М., 1975
  • Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харьков: «Прапор», 1985.

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Ради Міністрів УРСР №133 від 13 травня 1988 року
  2. Про заклад // Офіційний сайт музейного комплексу Зміївського ліцею №1 ім. З. К. Слюсаренка.