Бря́нський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання Червоної армії з 14 серпня 1941 до 10 листопада 1941, з 24 грудня 1941 до 12 березня 1943 та з 28 березня 1943 до 10 жовтня 1943 у Другій світовій війні.

Брянський фронт
Брянский фронт
RIAN archive 46802 The defense of Moscow.jpg
Радянські артилеристи ведуть вогонь по ворогу з 122-мм корпусних гармат під час битви за Москву.
На службі 14 серпня — 10 листопада 1941
24 грудня 1941 — 12 березня 1943
28 березня — 10 жовтня 1943
Країна  СРСР
Вид Red Army flag.svg Червона армія
Чисельність фронт
Війни/битви Німецько-радянська війна:
Московська стратегічна наступальна операція 1941-42
Воронезько-Ворошиловградська стратегічна оборонна операція 1942
Воронезько-Харківська стратегічна наступальна операція 1943
Орловська стратегічна наступальна операція 1943
Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Єрьоменко А. І.
генерал-лейтенант Голіков П. І.
генерал-лейтенант Рокоссовський К. К.
генерал-полковник Попов М. М.

Історія створенняРедагувати

Перше формуванняРедагувати

Брянський фронт першого формування утворений на західному напрямку 16 серпня 1941 на підставі директиви Ставки ВГК від 14 серпня 1941 у складі 13-ї і 50-ї армій, з метою прикриття брянсько-бежіцького промислового району і не допустити прориву рославльського угрупування противника в тил Центрального і Південно-Західного фронтів. У подальшому до складу фронту входили 3-тя та 21-ша армії.

На початку вересня 1941 війська фронту за вказівкою Ставки ВГК завдали ударів у фланг 2-ї танкової групи противника, що наступала у напрямку Рославль, Конотоп.

Проте, скувавши її незначні сили, фронт не зміг запобігти виходу військ противника в тил Південно-Західного фронту, сам опинився у важкому становищі. З 10 вересня по 23 жовтня війська фронту провели Орловсько-Брянську операцію, у результаті якої були зірвані плани противника з глибокого охоплення Москви з півдня.

10 листопада 1941 на підставі директиви Ставки ВГК від 10 листопада 1941 фронт був розформований. 50-та армія увійшла до складу Західного фронту, 3-тя і 13-та — передані Південно-Західному фронту. Польове управління залишалося у розпорядженні головнокомандувача військами Південно-Західного напрямку.

Друге формуванняРедагувати

Брянський фронт другого формування утворений 24 грудня 1941 на підставі наказу Ставки ВГК від 18 грудня 1941 в цілях розвитку наступу радянських військ на орловсько-брянському напрямку і розгрому орловсько-болховського угрупування противника в складі 3-ї, 13-ї, 61-ї армій та оперативної групи генерал-лейтенанта Ф. Я. Костенко. У подальшому до складу фронту входили 40-ва, 48-ма, 38-ма армії, 2-га і 5-та танкові, 2-га і 15-та повітряні армії.

У грудні 1941 — лютому 1942 Брянський фронт провів наступальні операції на болховському і орловському напрямках, сприяючи Західному фронту в завданні поразки південному крилу військ німецької групи армій «Центр». Влітку й восени війська Брянського фронту, прикриваючи тульський і воронезький напрямки, у взаємодії з Південно-Західним фронтом відбивали лівим крилом удари перевершуючих сил противника. Незважаючи на невдачі в цих боях, армії Брянського фронту, поєднуючи наполегливу оборону рубежів з нанесенням контрударів, добилися стабілізації положення в районі Воронежа.

8 липня 1942 в цілях поліпшення керівництва військами фронт був розділений на Брянський і Воронезький фронти. Контрудари армій Брянського фронту в серпні — вересні зробили значний вплив на оборонні дії радянських військ під Воронежем і Сталінградом. На початку 1943 війська Брянського фронту брали участь у Воронезько-Касторненській операції, в результаті якої були розгромлені основні сили 2-ї німецької армії і 3-й армійський корпус угорської 2-ї армії. Війська фронту, які переслідували противника, що відступав на курському напрямку, вийшли на рубіж Новосиль, Малоархангельськ.

12 березня 1943 на підставі директиви Ставки ВГК від 11 березня 1943 фронт розформований. 61-ша армія увійшла до складу Західного фронту, 3-тя, 13-та, 48-ма — до складу Центрального фронту, а 15-та повітряна армія і польове управління фронту виведені до резерву Ставки ВГК.

З 13 по 28 березня 1943 р. польове управління Брянського фронту іменувалося послідовно управлінням Резервного, Курського і Орловського фронтів.

Трете формуванняРедагувати

Брянський фронт третього формування створений 28 березня 1943 на підставі директиви Ставки ВГК від 28 березня 1943 у складі 3, 61 і 15-ї повітряної армій. У подальшому в нього входили 63-тя, 50-та, 11-та, 11-та гвардійська армії, 3-тя гвардійська і 4-та танкові армії. У березні-липні 1943 р. війська фронту прикривали орловсько-тульський напрямок, в липні — серпні брали участь в Орловській операції. У взаємодії з військами лівого крила Західного і правого крила Центрального фронтів розгромили 2-гу танкову армію і завдали поразки 9-й армії противника, що обороняли орловський виступ.

1 вересня — 3 жовтня фронт провів Брянську операцію, у ході якої в результаті майстерно завданого флангового удару розгромив угрупування противника, що обороняло Брянськ. Переслідуючи 9-ту армію Вермахту, війська фронту на початку жовтня вийшли на рубіж річок Сож і Проня і створили сприятливі умови для подальшого наступу на гомельському і бобруйському напрямках.

10 жовтня 1943 на підставі директиви Ставки ВГК від 1 жовтня 1943 фронт розформований. Його 3-тя, 11-та, 50-та і 63-тя армії увійшли до складу Центрального фронту. Польове управління фронту перетворене на формування польового управління Прибалтійського фронту, до якого увійшли 11-та гвардійська і 15-та повітряна армії Брянського фронту 3-го формування.

Військові операціїРедагувати

Стратегічні операціїРедагувати

Фронтові та армійські операціїРедагувати

КомандувачіРедагувати

Військові формування у складі фронтуРедагувати

Бойові втрати Брянського фронтуРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
  2. Военный Энциклопедический словарь.
  3. Великая война и несостоявшийся мир 1941—1945 — 1994. Автор: В. В. Похлебкин М.: Арт-Бизнес-Центр, 1997. — 384.
  4. Большая Советская Энциклопедия.
  5. Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия.
  6. Боевой состав Советской Армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 годов.
  7. М. М. Козлов Великая Отечественная Война. 1941—1945. Энциклопедия. — Москва: Советская Энциклопедия, 1985.

ДжерелаРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 512-513. — ISBN 00101-030. (рос.)