Відкрити головне меню

1-й танковий корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.

1-й танковий Інстербурзький Червонопрапорний корпус
На службі 19421945
Країна СРСР СРСР
Вид RAF A emb-Armoured forces1936.gif Бронетанкові війська
Тип Red Army flag.svg Червона армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Почесні найменування Орден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі
генерал-майор т/в Катуков М. Ю.

ІсторіяРедагувати

Відповідно до Директиви НКО СРСР № 724218сс від 31.03.1942 року формування 1-го танкового корпусу розпочалось у квітні 1942 року. 2 квітня 1942 року під Москвою, у Срібному Борі, генерал-майор танкових військ Катуков М. Ю. почав формування корпуса. 6 квітня корпус передислоковано до міста Липецьк, де почались заняття з бойової підготовки. Вже 21 квітня Директивою Ставки ВГК № 170284 від 20.04.1942 р. корпус було включено до складу Брянського фронту й переведено в район Лівни, де продовжували займатись бойовою підготовкою до кінця червня 1942 року.

28 червня 1942 р. розпочався літній наступ німців на Воронеж. Корпус отримав завдання нанести контрудар по ворогу. Після зустрічного бою, що відбувся 30 червня в районі Дослідного поля, корпус перейшов до активної оборони на своїй ділянці фронту. В ході літніх боїв корпус поніс значні втрати в людях і техніці, тому 21 серпня корпус виведено в Резерв Ставки ВГК.

Восени 1942 року склад корпусу змінився: замість 1-ї гвардійської танкової і 1-ї мотострілецької бригад, що введені до складу 3-го механізованого корпусу, включено 159-у танкову й 44-у мотострілецьку бригади; замість 49-ї танкової бригади до складу корпусу увійшла 117-а танкова бригада. В цьому складі корпус пройшов до кінця війни.

Директивою Ставки ВГК № 994176 від 30.08.1942 р. оновлений корпус включено до складу 5-ї танкової армії.

В листопаді — грудні 1942 року корпус брав активну участь у Сталінградській битві, після чого знову був виведений на відпочинок і поповнення.

З березня 1943 по березень 1944 року 1-й танковий корпус діяв у складі 11-ї гвардійської армії на Західному і Брянському фронтах, брав участь в Ржевсько-Вяземській операції, в боях північніше Орла.

В подальшому корпус брав активну участь у важких боях по прориву глибоко ешелонованої оборони супротивника на Інстербурзькому напрямку, де поніс значні втрати. Після цього корпус отримав в подарунок танкову колону «Лембіту», яка була придбана на власні кошти громадянами Естонії[1].

В березні 1945 р. 159-а танкова Полоцька бригада 1-го танкового корпусу у складі Земландської оперативної групи військ 3-го Білоруського фронту взяв участь в штурмі Кенігсбергу.

Наказом НКО СРСР № 0013 від 10.06.1945 корпус переформовано в 1-у танкову дивізію.

Повна назваРедагувати

1-й танковий Інстербурзький Червонопрапорний корпус

СкладРедагувати

  • Управління корпусу (штат № 010/369)
  • 1-а гвардійська танкова бригада
  • 49-а танкова бригада
  • 89-а танкова бригада важких танків
  • 1-а мотострілецька бригада
  • 307-й гвардійський мінометний дивізіон
  • 10-й окремий розвідувальний батальйон
  • Корпусні частини:
    • 767-й окремий батальйон зв'язку (з 29.05.1943)
    • 183-й окремий саперний батальйон (з 08.06.1943)
    • 50-а окрема рота хімічного захисту (з 03.08.1943)
    • 110-а польова танкоремонтна база (з 08.05.1942)
    • 215-я польова авторемонтна база (з 12.06.1943)
    • Окрема авіаланка зв'язку (з 10.10.1943)
    • 53-й польовий автохлібозавод (з 02.06.1943)
    • 1932-а польова каса Держбанку (з 11.06.1944)
    • 2080-а військово-поштова станція (з 10.07.1942)

В діючій арміїРедагувати

  • з 21.04.1942 по 01.09.1942
  • з 23.09.1942 по 06.01.1943
  • з 17.03.1943 по 11.03.1944
  • з 11.06.1944 по 09.05.1945

Бойові операціїРедагувати

КомандуванняРедагувати

Командири корпусуРедагувати

Начальники штабу корпусуРедагувати

  • полковник Кравченко Андрій Григорович (з 31.03.1942 по 30.07.1942);
  • полковник Харчевніков Іван Митрофанович (з 30.07.1942 по 14.01.1943);
  • полковник Рабинович Леонід Юдельович (з 14.01.1943 по 22.05.1943);
  • полковник Біберган Давид Абрамович (з 22.05.1943 по 24.05.1944);
  • полковник Скрипка Григорій Гордійович (з 24.05.1944 по 05.09.1944);
  • полковник Косогорський Микола Григорович (з 05.09.1944 по 15.06.1945).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • П. И. Кириченко Первым всегда трудно. Боевой путь 1-го танкового Инстербургского Краснознаменного корпуса. — М.: Яуза, Эксмо, 2007.

ПосиланняРедагувати