Кравченко Андрій Григорович

Андрі́й Григо́рович Кра́вченко (нар. 18 (30) листопада 1899(18991130), Сулимівка — пом. 18 жовтня 1963) — радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Андрій Григорович Кравченко
Народження 18 (30) листопада 1899(1899-11-30)
Сулимівка, Київська область
Смерть 18 жовтня 1963(1963-10-18) (63 роки)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна СРСР СРСР
Приналежність КПРС
Рід військ  танкові війська
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19181955
Партія КПРС
Звання  Генерал-полковник
Командування 6-та танкова армія
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Радянсько-німецька війна
Сталінградська битва
Курська битва
Битва під Прохоровкою
Битва за Дніпро

Радянсько-японська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Орден Суворова I ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня
Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня
Іноземні
Орден Британської імперії (військовий)
Орден Британської імперії (військовий)
Георгіївський Хрест (Велика Британія)
Георгіївський Хрест (Велика Британія)
CMNS: Кравченко Андрій Григорович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 18 (30 листопада) 1899 року на хуторі Сулимин (нині село Сулимівка Яготинського району Київської області України) в сім'ї селянина. Українець. Член ВКП(б) з 1925 року.

У Червоній Армії з 1918 року. Рядовим брав участь в Громадянській війні в Росії в боях з білогвардійцями.

В 1923 році закінчив Полтавську військову піхотну школу, в 1928 році Військову академію імені М. В. Фрунзе. З 1930 року — викладач тактики на Ленінградських бронетанкових курсах удосконалення комскладу. З 1935 року — в Саратовському бронетанковому училищі. З травня 1939 року офіцер для особливих доручень у штабі Приволзького військового округу. Начальник штабу 61-ї стрілецької дивізії.

Учасник радянсько-фінської війни 1939 — 1940 років на посаді начальника штабу 173-ї мотострілецької дивізії.

З червня 1940 року по кінець лютого 1941 року А. Г. Кравченко — начальник штабу 16-ї танкової дивізії, а з березня по вересень 1941 року — начальник штабу 18-го механізованого корпусу.

На фронтах радянсько-німецької війни з вересня 1941 року:

У листопаді 1942 року 4-й корпус брав участь в оточенні 6-ї німецької армії під Сталінградом, у липні 1943 року — в танковій битві під Прохоровкою, в жовтні того ж року — у битві за Дніпро.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за вміле керівництво корпусом і особисту хоробрість гвардії генерал-лейтенанту танкових військ Кравченку Андрію Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2546)[2].

З 20 січня 1944 року генерал-лейтенант танкових військ Кравченко А. Г. командувач 6-ї танкової армії, яка після розгрому Німеччини брала участь у серпні — вересні 1945 року в радянсько-японській війні.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1945 року за вміле командування танковою армією, героїзм і мужність, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками і японськими мілітаристами, генерал-полковник танкових військ Кравченко Андрій Григорович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 83).

У 1949 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу. Командував армією, бронетанковими і механізованими військами у ряді військових округів. З 1954 року помічник командувача Далекосхідним військовим округом. З 1955 року — в запасі. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Помер 18 жовтня 1963 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві (ділянка 8).

Нагороди, пам'ять ред.

 
Погруддя Андрія Кравченка на Алеї Героїв-земляків у Яготині

Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова 1-го ступеня, орденами Богдана Хмельницького 1-го ступеня, Суворова 2-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, медалями, а також двома британськими орденами: Британської імперії II ступеня і Георгія IV ступеня.

Вшанування пам'яті ред.

 
Меморіальна дошка в Києв
Анотаційна дошка в Ставищах
Анотаційна дошка в Ставищах

Меморіальні дошки встановлені: у Києві на будинку по Михайлівському провулку, 9а, в якому він жив в 1946 році, у місті Сумах на фасаді головного корпусу колишнього Сумського вищого артилерійського командного училища (нині — військовий ліцей), в якому він навчався. В місті Ставищах іменем Героя названо вулицю на якій встановлено анотаційну дошку. В селі Сулимівці діє Краєзнавчий музей імені А. Г. Кравченка.

У місті Яготин встановлено погруддя та є вулиця Кравченка.

Примітки ред.

  1. Кравченко Андрей Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1

Джерела та література ред.

Література ред.

  • Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Люди бессмертного подвига. Книга 1. М., 1975