Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Резервний фронт першого формуванняРедагувати

Резервний фронт створений 30 липня 1941 року на підставі наказу Ставки ВГК від 29 липня 1941 року для об'єднання дій резервних армій, розгорнутих на Ржевсько-вяземському оборонному рубежі. До складу фронту увійшли 24-та, 31-ша, 32-га, 33-тя, 34-та загальновійськові армії. Надалі в нього входили 43-тя, 49-та загальновійськові армії, Ржевсько-Вяземський, Спас-Дем'янський укріплені райони. У серпні — вересні 1941 року війська фронту ліквідовували ельнінський виступ.

В ході осіннього наступу німецьких військ під Москвою війська фронту вели оборону на головному напрямі, частина з них була оточена.

10 жовтня 1941 року з'єднання фронту увійшли до складу Західного фронту.

 
Підготовка протитанкових ровів під час оборони Москви. Жовтень 1941

Резервний фронт другого формуванняРедагувати

Знов Резервний фронт сформований 12 березня 1943 року на підставі директиви Ставки ВГК від 11 березня 1943 року із з'єднань, що звільнилися з виступу Вяземського і передислокованих на Курський напрям, з'єднань Брянського фронту. До складу фронту увійшли 2-га резервна, 24-та, 66-та загальновійськові армії.

23 березня 1943 року на підставі директиви Ставки ВГК від 19 березня 1943 року перейменований в Курський фронт. Востаннє Резервний фронт утворений 10 квітня 1943 року із з'єднань резерву на воронезько-курському напрямку.

15 квітня 1943 року перейменований на Степовий військовий округ.

Військові операціїРедагувати

Військові формування у складі фронтуРедагувати

1 жовтня 1941 рокуРедагувати

  • Армії:
    • 24-та армія;
    • 31-ша армія;
    • 32-га армія;
    • 33-тя армія;
    • 43-тя армія;
    • 49-та армія;
  • З'єднання фронтового підпорядкування
    • Артилерійські та мінометні з'єднання:
      • 488-й корпусний артилерійський полк;
      • 104-й гаубичний артилерійський полк;
      • 109-й гаубичний артилерійський полк;
      • 42-га окрема гвардійська мінометна дивізія;
    • Бронетанкові та механізовані з'єднання:
    • Інженерні війська:
      • 6-й моторизований інженерний батальйон;
      • 84-й окремий саперний батальйон.

КомандувачіРедагувати

Див. такожРедагувати

Додаткова інформаціяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
  2. Военный Энциклопедический словарь.
  3. Великая война и несостоявшийся мир 1941—1945 — 1994. Автор: В. В. Похлебкин М.: Арт-Бизнес-Центр, 1997. — 384.
  4. Большая Советская Энциклопедия.
  5. Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия.
  6. Боевой состав Советской Армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 годов.
  7. М. М. Козлов Великая Отечественная Война. 1941—1945. Энциклопедия. — Москва: Советская Энциклопедия, 1985.