Ізюмська округа

Ізю́мська окр́уга — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 1923 року у складі Харківської губернії. Окружний центр — місто Ізюм. Налічувала 11 районів. Протягом 1924–1930 років змінювалися межі округи. Ліквідована 2 вересня 1930 року.

Ізюмська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Харківська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	378 030 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Ізюм
[[Зображення: Карта Ізюмської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

На північному сході і сході округа межувала з Куп'янською округою, на півдні з Артемівською та Дніпропетровською, та з Харківською на заході і північному заході.

Склад округи

• 
  Карта Ізюмської округи у складі Харківської губернії, 1923
• 
  Карта Ізюмської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Ізюмської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 378 030 осіб (48,86% чоловіків і 51,14% жінок). З них 11 962 були міськими, а 366 068 сільськими жителями.

Національний склад

За національним складом 83,8% населення були українці, 15% росіяни, 0,7% німці, інші національності загалом 0,5%.

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	росіяни	німці	євреї	поляки
м. Ізюм	9 550	81,2	13,3	0,2	2,8	0,6
Андріївський	44 109	81,3	18,5
Балакліївський	43 136	89,2	10,2		0,1	0,1
Барвінківський	43 113	91,6	2,4	5,2	0,4	0,1
Борівський	34 421	99,4	0,3
Бугаївський	19 949	95,7	4,0
Ізюмський	58 841	96,3	3,1	0,1		0,1
Лозовеньківський	31 449	54,0	45,1	0,7
Петрівський район	37 126	59,6	40,1
Савинський	24 657	92,4	7,5			0,1
Шандригайлівський	31 744	73,9	25,7
Ізюмська округа	378 095	83,8	15,0	0,7	0,1	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Ізюмської округи за переписом 1926 року

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Ізюм	9 550	52,5	45,0	2,5
Андріївський	44 109	79,3	20,4	0,3
Балакліївський	43 136	87,8	11,4	0,9
Барвінківський	43 113	86,5	7,8	5,7
Борівський	34 421	97,7	1,6	0,7
Бугаївський	19 949	95,6	4,1	0,3
Ізюмський	58 841	94,1	5,4	0,5
Лозовеньківський	31 449	52,3	46,7	1,0
Петрівський район	37 126	56,1	43,3	0,6
Савинський	24 657	91,9	7,9	0,2
Шандригайлівський	31 744	73,0	26,7	0,3
Ізюмська округа	378 095	81,0	17,8	1,2

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Ізаков (1923—.04.1924)
• Антипов (.04.1924—1925)
• Рутковський Володимир Іванович (1925—.11.1928)
• Ісакович Володимир Миколайович (.11.1928—1929)
• Мірошниченко В. О. (1929—.08.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Махно Тимофій Дмитрович (1923—1924)
• Бойко Петро Дмитрович (1924—1926)
• Лихачов Кузьма Васильович (1926—.11.1928)
• Остапенко Іван Григорович (.11.1928—.08.1930)

Посилання

• Демоскоп. [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Верменич Я. В. Ізюмська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 428. — ISBN 966-00-0610-1. [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Изюмский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
• Матеріяли до опису округ УСРР. Озюмська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. – Харків : [«Київ-Друк»], 1926. — VIII, 48 с. : іл.
• Довідник Ізюмщини : Присвячується ХІ Округовому З’їзду Рад / Ізюмське округове статистичне бюро. — Ізюм, 1927. — 112 с.
• Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)