Угорщина

Уго́рщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ] — «Мадя́рщина») — держава в Центральній Європі з населенням близько 10 мільйонів осіб. Столицею держави є місто Будапешт. Державна мова — угорська. Унітарна держава, парламентська республіка. Більшість вірян є католиками.

Угорщина Magyarország
Прапор Герб
Девіз: відсутній Раніше існував девіз Regnum Mariae Patronae Hungariae (Св. Марія обережи Угорщину)
Гімн: Himnusz
Розташування Угорщини
Столиця (та найбільше місто)	Будапешт 47°26′ пн. ш. 19°15′ сх. д.
Офіційні мови	Угорська мова Угорська мова жестів
Форма правління	Республіка
- Президент	Янош Адер
- Прем'єр-міністр	Віктор Орбан
Незалежність
- (Від Австро-Угорщини)	31 жовтня, 1918
Площа
- Загалом	93 030 км² (109)
- Внутр. води	0,74% %
Населення
- оцінка 1 січня 2014	9 877 365 (83)
- перепис 2011	9 982 000
- Густота	107,2/км² (94)
ВВП (ПКС)	2011 р., оцінка
- Повний	$195 640 млрд (51)
- На душу населення	$19 591 (42)
ВВП (ном.)	2011 рік, оцінка
- Повний	$140 303 млрд (57)
- На душу населення	$14,050 (47)
ІЛР (2007)	▲ 0.874 (високий) (36)
Валюта	Форинт (HUF)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166	hu
Домен	.hu
Телефонний код	+36
Посольство України Magyarorszag H-1125, Budapest, Istenhegyi út 84/B. Телефон: 8-10 (36-1) 422 41 20 Посол:ТКАЧ Дмитро Іванович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угорщина

Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.

З 1999 року член НАТО, з 2004 — ЄС.

Назва

Після повалення комуністичного режиму країна тривалий час офіційно мала назву Угорська Республіка (угор. Magyar Köztársaság), проте з 1 січня 2012 набрала чинності нова конституція, яка офіційно затвердила скорочену назву Угорщина (угор. Magyarország).

Географія

Мапа Угорщини

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками. Дунай ділить Угорщину на дві частини. На сході Тисо-Дунайської низовини знаходиться  — Великий Альфельд, обмежений на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правобережжя Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150–200 м, яка перетинається смугою невисоких (400–700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500–800 м. Ріки Угорщини належать до водного басейну Дунаю. Озера — Балатон (594 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний.

• 
  Балатон
• 
  Хортобадь
• 
  Хортобадь
• 
  Бюккський національний парк
• 
  Тиса
• 
  Виноробство в Угорщині
• 
  Дунай
• 
  Національний парк Прибалатонської височини
• 
  Бюкк (гірський масив)

Історія

Стефан I Святий, перший угорський король

До 895

Римська імперія завоювала території на захід від Дунаю між 35 та 9 роками до Р. Х. З 9 року до Р. Х. й до 4 століття Паннонія була частиною Римської імперії, займаючи зокрема й територію сучасної Угорщини. Згодом сюди прийшли гуни, що створили сильну імперію. Після занепаду гунської держави тут мешкали германські остґоти, ланґобарди й гепіди, а також багатоетнічні авари. Наприкінці 9 ст. територію теперішньої Угорщини населяли слов'яни й авари. Напередодні приходу угрів землі Тисо-Дунайської низовини було поділено між Східним Франкським королівством, Першим Болгарським царством та Великою Моравією. Крім того, авари продовжували бути етнічною більшістю цих земель наприкінці 9 століття; сучасні джерела та дедалі більша кількість археологічних знахідок свідчать, що групи аварів пережили занепад своєї імперії.

Знаходження батьківщини

Угри (мадяри) на чолі з Арпадом перейшли Карпати зі сходу й оселилися на Тисо-Дунайській низовині 895 року. Згідно з мовознавчими дослідженнями, вони походили від ураломовного населення, що мешкало на лісистих землях між Волгою та Уралом.

Середньовічна Угорщина 895–1526

Угорські походи в 10 столітті.

Корона Святого Іштвана

Як федерація об'єднаних племен Угорщина виникла 895 року, за 50 років після розвалу Імперії Каролінгів за Верденським договором 843 року, перед об'єднанням англо-саксонських королівств. Спочатку Угорське князівство складалося з напівкочових народів, однак протягом 10 століття воно пережило трансформацію у християнську державу. Ця держава добре функціонувала, а її військова потужність давала змогу угорцям проводити військові кампанії від Константинополя до території сучасної Іспанії. Угорці завдали щонайменше трьох значних поразок Східній Франкській імперії між 907 та 910 роками. Пізніша поразка угорців у битві на Лехському полі 955 року поклала тимчасовий кінець більшості їхніх кампаній на чужі землі, принаймні в західному напрямку.

Третя Угорська республіка (після 1989)

Лісабонська угода

Угорська історія, починаючи з падіння комунізму, була відзначена бурхливими змінами в політичному ландшафті. У 1989 році реформатори в межах Комуністичної партії погодилися «за круглим столом» на переговори з помітними опозиційними лідерами, закладаючи основу для багатопартійної демократії та вільної ринкової економіки. У травні того ж року Угорщина почала прибирати паркан з колючого дроту вздовж австрійського кордону — перший проблиск у залізній завісі — і на перших вільних виборах у 1990 році правоцентристський Угорський демократичний форум на чолі з Йожефом Анталом виграв переважну більшість у парламенті.

Після політичної трансформації та соціально-економічних перетворень на зламі 80-90-х років зусилля уряду Й.Антала були спрямовані на розвиток демократичних процесів, перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки та входження країни до НАТО та ЄС. УДФ виступав за поступовий перехід до відкритих ринків, але економічні зміни на початку 1990-х призвели до зниження рівня життя для більшості людей в Угорщині. У 1991 році більшість державних субсидій були скасовані, що призвело до серйозної економічної рецесії та жорсткої бюджетної економії, необхідної для зниження інфляції і стимулювання інвестицій. Угорська соціалістична партія (УСП), що складається в значній частині з колишніх комуністів, таких як її лідер Дьюла Горн, виграла вибори 1994 р. і сформувала коаліційний уряд з лібералами.

У 1998 році відбулись чергові парламентські вибори. Новим прем'єр-міністром став Віктор Орбан, який продовжив політику своїх попередників. На президентських виборах 2000 року перемогу здобув Ференц Мадл. Протягом цього періоду всі чотири основні політичні партії виступали за економічну лібералізацію та тісніші зв'язки із Заходом. Угорщина вступила в НАТО в 1999 році, майже відразу ж після участі в югославських війнах. У 1998 році Євросоюз розпочав переговори з Угорщиною про повноправне членство. На національному референдумі 2003 року 85% угорців проголосували на користь Угорщини про приєднання до Європейського союзу, що і сталося 1 травня 2004-го.

Адміністративний поділ

Угорщина поділена на 19 медьє (областей) та місто, прирівняне до них — Будапешт. Сучасний адміністративний поділ було введено 1950 року.

Адміністративний поділ Угорщини

Назва	Адміністративний центр	Площа (км²)	Населення (осіб)	Щільність населення (осіб/км²)	Кількість населених пунктів
Бач-Кишкун	Кечкемет	8 445	541 584	64	119
Бараня	Печ	4 430	402 260	91	301
Бекеш	Бекешчаба	5 631	392 845	70	75
Боршод-Абауй-Земплен	Мішкольц	7 247	739 143	102	355
Чонґрад	Сеґед	4 263	425 785	100	60
Феєр	Секешфегервар	4 359	428 579	98	108
Дьйор-Мошон-Шопрон	Дьйор	4 208	440 138	105	174
Гайду-Бігар	Дебрецен	6 211	550 265	89	82
Гевеш	Еґер	3 637	323 769	89	119
Яс-Надькун-Солнок	Солнок	5 582	413 174	74	75
Комаром-Естерґом	Татабанья	2 265	315 886	139	76
Ноґрад	Шальґотар'ян	2 546	218 218	86	129
Пешт	(Будапешт)	6 393	1 124 395	176	186
Шомодь	Капошвар	6 036	334 065	55	244
Саболч-Сатмар-Береґ	Ньїредьгаза	5 936	583 564	98	228
Толна	Сексард	3 703	247 287	67	108
Ваш	Сомбатгей	3 336	266 342	80	216
Веспрем	Веспрем	4 493	368 519	82	225
Зала	Залаеґерсеґ	3 784	269 705	78	257

Населення

Населення Угорщини складало 9 937 628 чоловік у 2011 р. Густота населення становить 107 осіб на квадратний кілометр, що приблизно в два рази вище, ніж в середньому у світі. Більше чверті населення живе в столичному районі Будапешта; 6 903 858 чоловік (69,5%) — в містах і селищах в цілому. У 2012 році 44,5% пологів були в незаміжніх жінок. Середня тривалість життя — 71,55 роки для чоловіків і 78,38 роки для жінок в 2012 році, постійно зростає після падіння комунізму.

Мови

За даними перепису 2011 року, 9 896 333 чоловік (99,6%) розмовляють угорською, для 9 827 875 осіб (99%) це перша мова, для 68 458 чоловік (0,7%) — друга. Угорська є уральською мовою, не пов'язана з якою-небудь сусідньою мовою і віддалено пов'язана з фінською та естонською мовами. Англійська (1 589 180 чоловік, 16,0%) і німецька мови (1 111 997 чоловік, 11,2%) є найбільш поширеними іноземними мовами, в той час як є і кілька визнаних мов меншин в Угорщині (хорватська, німецька, румунська, циганська, сербська, словацька, словенська і українська).

Етнічні групи

За даними перепису 2011 року, було 8 314 029 (83,7%) угорців, 308 957 (3,1%) ромів, 131 951 (1,3%) німець, 29 647 (0,3%) словаків, 26 345 (0,3%) румунів і 23 561 (0,2%) хорватів в Угорщині. 1 455 883 чоловік (14,7% від загальної чисельності населення) не заявляли про свою етнічну приналежність. Без урахування цих людей угорці становили 98,0% від загальної чисельності населення. В Угорщині люди можуть назвати більше однієї етнічної приналежності, так що сума національностей вище, ніж у загальній чисельності населення.

Економіка

Угорщина — індустріально-аграрна країна.

Внутрішній ринок Європейського Союзу

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, будівельних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна.

Валовий внутрішній продукт Угорщини у 1980 — близько $20 млрд. (близько $2000 на душу населення). У кінці 1980-х рр. почалася стагнація ВВП. У 1990 Угорщина почала перехід до вільноринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були вжиті на початку 1990-х рр., але головні реформи почалися 1995. Протягом перехідного періоду 1990-х рр. обсяг ВВП меншав (у 1991 ВВП був на 11,9 % нижчий за рівень 1990-го). Надалі ВВП зростав.

Будапешт — великий фінансовий R&D центр ЦСЄ

Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад $4 млрд, 1996 і 1997 — по $3,6 млрд.

Енергетика

Структура енергозабезпечення: бл. 69,3% — вуглеводневі джерела, 12,6% — вугілля, 10,1% — атомна енергія, 1,0 — деревина (1997). Є тенденція до суттєвого збільшення частки атомної енергії (частка АЕС «Пакш» у 2001 — 40%).

Річне споживання електроенергії — 37 215 мегават-годин, з яких 93% вироблялися в країні (1997). Угорщина імпортує електроенергію з України.

Транспорт

Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай).

Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини.

Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

Політична система

З поч. 2000-х років в Угорщині значно підсилився вплив соціалістів. Тодішній уряд Угорщини був сформований соціалістом Ференцем Дюрчанем (Ferenc Gyurcsány).

Зовнішня політика

Угорщина була членом Організації Варшавського договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, а в політичному, військовому та економічному відношенні була тісно пов'язана з Радянським Союзом.

Вишеградська група

1955 — Угорщина стала членом ООН.

1973 — приєдналася до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

1982 — встановила відносини зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

У квітні 1994 Угорщина звернулася з проханням про вступ до Європейського Союзу і увійшла в п'ятірку колишніх комуністичних країн, що склали «перший призов» країн, які прагнули стати членами ЄС.

Є членом Ради Європи та Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю.

У липні 1997 країни НАТО запросили Угорщину (разом із Польщею та Чеською Республікою) стати в 1999 повним членом Північноатлантичного альянсу. Угорський уряд в листопаді 1997 провів всенародний референдум з цього питання. Понад 85% виборців взяли в ньому участь, проголосувавши за вступ Угорщини в НАТО.

Членство у міжнародних організаціях — ООН, ОБСЄ, РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, ЄС.

Українсько-угорські зв'язки

Племена угрів пройшли до сучасної Угорщини через територію Південної України, залишивши про себе згадки в руських літописах. Регіоном контакту українців та угорців стало Закарпаття, яке входило до складу угорських держав з середніх віків. З Семигороддям підтримували зв'язок українські гетьмани; пізніше Галичина та Буковина увійшли до складу Австрійської імперії, яка поглинула і Угорщину. У 1939 році Угорщина вела війну проти Карпатської України, яка скінчилася окупацією держави. У другій половині ХХ століття українські та угорські політичні організації входили до Антибільшовицького блоку народів. Зараз на Південному Заході Закарпаття мешкає значна угорська діаспора.

Угорська Республіка однією з перших визнала державну незалежність України. Одразу після оголошення результатів Всеукраїнського референдуму, 3 грудня 1991 Угорщина встановлює дипломатичні відносини з Україною і перетворює Генеральне консульство Угорської Республіки у Києві на Посольство Угорської Республіки в Україні; це було перше посольство, яке відкрилося у столиці України після референдуму. 6 грудня 1991 — в урочистій обстановці в Маріїнському палаці підписано Договір про основи добросусідства та співробітництва (ратифікований: українською стороною 1 липня 1992; угорською стороною 11 травня 1993; обмін ратифікаційними грамотами відбувся 16 червня 1993 року); це був перший документ такого рівня, який підписала Україна. 24 березня 1992 — урочисто відкрите Посольство України в Угорщині, яке стало першим дипломатичним представництвом України за кордоном.

Культура

Егер, церква цистерціанців, бароко.

Архітектура

Серед пам'яток архітектури Будапешта можна виділити в палацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді; будинок парламенту (1896) у Пешті — з куполами і шпилями, що займає велику частину міської панорами.

• 
  Шарошпаток, замок і палац Ракоці
• 
  Естергом, архієпископський собор
• 
  Музей ужиткового мистецтва, Будапешт
• 
  Парламент у Будапешті
• 
  Веспрем, єпископський палац
• 
  Фертед, палац Естерхазі

Музеї

Угорський національний музей

В Угорщині працює 1260 публічних зібрань і колекцій, музеїв і галерей, 225 з них — у Будапешті. Зазвичай музеї відкриті з вівторка по неділю з 10.00 до 18.00, узимку час роботи скорочений.

Серед провідних музеїв Будапешту виділяються: Національний історичний музей з багатою колекцією експонатів мадярської історії, починаючи з IX століття; Угорський художній музей; Національний музей природної історії; Музей прикладних мистецтв, Етнографічний музей. Музеї фортечного кварталу (Варнедед): Національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Музей ім. Людвіга, Військово-історичний музей. Музеї міського парку (Варошлигет): Музей образотворчих мистецтв, Мючарнок (Центральний виставковий зал, Музей угорського сільського господарства, Музей транспорту, Угорський природничий музей.

Десятки тисяч аматорів театрального і музичного мистецтва приїжджають щорічно в Угорщину, щоби бути присутнім на численних фестивалях, найвідомішим серед яких є «Будапештська весна», Сегедський і Будапештський літні театральні фестивалі і концерти на музику Бетховена в стародавньому парку міста Матонвашар, де бував великий композитор. У їхніх програмах беруть участь найкращі угорські артисти і музиканти, а також зірки світового мистецтва. Відомий не тільки у країні Угорський національний філармонічний оркестр. Найбільшим фестивалем сучасної музики є Сіґет.

Література

Ілюстрована хроніка відома своїми ілюстраціями (147 мініатюр)

Пам'яткою семигородської літератури 17-го століття є Автобіографія Яноша Кемені — князя Семигорода, написана ним угорською мовою.

Імре Кертес

Біля витоків національної літератури в кінці 18-го на початку 19-го століть стояв Дьйордь Бешеньєї — автор праць на історичні та політичні теми, борець за створення національної літератури.

Першу половину 20-го століття в Угорщині плідно працювали Жиґмонд Моріц — один з перших значних літературних діячів, що писали угорською), Міхай Бабич, Шандор Мараї.

Видатною постаттю в угорській літературі другої половини 20-го століття був Дері Тібор (засновник дадаїзму та сюрреалізму в Угорщині).

Серед письменників Угорщини є відомі шевченкознавці та перекладачі творів Т. Шевченка, насамперед — це Барабаш Тібор, Варга Балінт, Шандор Вереш, а також Ласло Балла, який проживає в Україні, але пише угорською мовою.

Деякі угорські письменники писали іншими мовами, зокрема есперанто (Баґі Дюла).

Початок третього тисячоліття угорська література відзначила Нобелівською премією. Лауреатом 2002 року став угорський єврейський письменник Імре Кертес.

В Угорщині працювали цікаві дитячі письменники, зокрема Іштван Фекете, за творами якого студією Паннонія-фільм був знятий відомий для вітчизняного глядача мультфільм «Вук».

Традиційна культура

Одним із символів Угорщини є міфічний птах турул.

Образотворче мистецтво

Одним із найвідоміших фотографів в історії Угорщини був Рудольф Балоґ.

Посилання

• Сайт українців Угорщини
• Путівник по Угорщині
• Угорсько-Український словник