Уго́рщина (угор. Magyarország) — держава в Центрально-Східній Європі. Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.

Світлина Угорщини з супутника

Назва

ред.

Назва країни Угорщина (угор. Magyarország; давн.-руськ. Угри; тур. Macaristan) походить від булгарсько-тюркського етноніму оногури, можливо тому, що угорці (мадяри) були сусідами або союзниками імперії оногурів у VI столітті. Назва цього племінного союзу походить з давньотюркської і означає 10 племен, або 10 стріл[1][2]. Префікс -h у багатьох мовах (Hungarians, Hongrois, Hungarus тощо) був доданий пізніше. Він був перейнятий від імені напівкочового племені гунів, що деякий час жили в районі нинішньої Угорщини, і, згідно з середньовічним легендами, були предками мадярів. В історіографії і літературі угорців помилково ототожнювали з гунами аж до XIX сторіччя. Як наслідок, гунські імена Аттіла і Река досить популярні серед угорців.

Слов'яно-балтські назви угорців (давн.-руськ. (*ǫgrъ); укр. Угорщина; лит. Vengrija; біл. Вугоршчина; каш. Wędżierskô; пол. Węgry) так само походять від тюркського етноніму оногури. Той же самий корінь має топонім Югра на північному Уралі, де проживають ханти і мансі, близькі до угорців родичі в сім'ї фінно-угорських народів.

Мадяр (угор. Magyar) — самоназва угорців. В українській мові слово вживається як діалектизм або для опису стародавніх напівкочових угорських/мадярських племен[3]. Похідні назви Magyarország , а також чеськ. Maďarsko, тур. Macaristan, означають — Земля мадярів. Згідно з відомою угорською хронікою 1282 року Шимона із Кезе «Gesta Hunnorum et Hungarorum» («Дії гунів і угорців»), Мадяр, праотець всіх угорців, мав брата на ім'я Гунор (предок гунів), їх батько цар Ментор, будівельник Вавилонської вежі, якого ототожнювали з біблійним Німродом.

Розташування

ред.

Крайні пункти

ред.
Крайні точки Угорщини

Угорщина лежить між 45°44′14″ і 48°35′06″ північної широти, 16°06′50″ і 22°53′53″ східної довготи.

Крайні пункти Угорщини:


Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Угорщини

Корисні копалини

ред.

Рельєф

ред.
 
Топографічна карта Угорщини
Докладніше: Рельєф Угорщини

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками.

Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться Велика Середньодунайська низовина — Великий Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правий берег Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150—200 м, яка перетинається смугою невисоких (400—700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500—800 м.

         
Гірський масив Матра,
Північна Угорщина
Гірське пасмо Мечек
Типовий пейзаж
рівнинної Угорщини
Пшеничні поля Угорщини
Старовинний колодязь
у Пусті

Сейсмічність

ред.

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Угорщини

Клімат Угорщини помірно континентальний.

Гідрографія

ред.
 
Водоспад Ліллафюред

Річки

ред.
 
Дунай
Докладніше: Річки Угорщини

Річки Угорщини належать до водного басейну Дунаю.

Озера

ред.
 
Озеро Балатон — «Угорське море»
Докладніше: Озера Угорщини

Озера — Балатон (596 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре.


Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Угорщини

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Угорщини

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Угорщини

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Угорщини


Примітки

ред.
  1. (англ.) Hungarian Study Review. [Архівовано 16 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  2. (англ.) Hungary — The Árpáds [Архівовано 14 червня 2008 у Wayback Machine.], Encyclopædia Britannica.
  3. (англ.) Hungary: The Medieval Period. [Архівовано 4 листопада 2010 у Wayback Machine.]

Література

ред.


Посилання

ред.