Чернинський заказник

Чернинський — ландшафтний заказник місцевого значення, що розташований на теренах Вищедубечанської сільської ради і Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області. Створений на основі рішення 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21 жовтня 2010 року в основному для збереження орнітологічного комплексу лісово-болотяного масиву.

Чернинський заказник

Берег Київського водосховища Берег Київського водосховища
51°00′51″ пн. ш. 30°35′55″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна Вищедубечанська сільська рада Вишгородський район Київська область
Найближче місто	Київ
Площа	3134,3 га
Засновано	21 жовтня 2010
Оператор	ДП «Вищедубечанське лісове господарство»
Чернинський заказник (Київська область)
Чернинський заказник у Вікісховищі

Загальні відомості

Землекористувачем території є Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство». Заказник простягається вздовж східного берегу Київського водосховища і західної межі Чернігівської області, де розташовується найбільше в Київській області низинне болото Видра, на основі якого створено гідрологіфчний заказник і чия південно-східна частина збереглась у значній мірі в природному стані. Його збереженню сприяє розміщення на прилеглих землях Чернігівської області військового навчального центру «Десна», що повністю зупинило господарську діяльність на даних теренах. Статут заказника передбачає заборону проведення меліоративних робіт, забудови, сільськогосподарського обробітку земель, заготівлю рослин, але не передбачає припинення чи обмеження вирубок лісу. На прилеглих теренах Чернігівської області розташовано Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 80.000 га, а у Київській області орнітологічний заказник "Журавлиний", створений 1994 на площі 399,7 га, Дніпровсько-Деснянський ландшафтний заказник національного значення, що був створений 1980 на площі 1.400 гектарів. Після створення Чернинського заказника 2010 розглядається можливість створення на їхній основі Національного природного парку «Дніпровсько-Деснянський».

Площа заказника 3.134,3 гектари. Заказник розташований у межиріччі Дніпра та Десни, де його основну частину складають комплекси заплавного лісу, лісолугові та болотні масиви, що служать для природного поповнення рік водою.

Опис

Заказник було створено на основі масиву лівобережного поліського низового болота «Видра». За доби СРСР було спрямлено русло річки посеред болота задля його для меліорації, що призвело до його часткового осушення. У останні десятиліття відбувається вторинне заболочення теренів з потенційною можливістю повного відновлення всього комплексу болота. Вторинному заболоченню сприяє високий рівень ґрунтових вод завдяки наявності поряд Київського водосховища та створення бобрами (Castor) численних загат на протоках.

Флора

На теренах заказника знаходяться різноманітні типові екотипи болотяної і лісової рослинності. Болото Видра глибше у південній частині і більш заросле у північній, де значна його частина оточена заболоченим лісостаном вільховим, вербово-вільховим і покрито осоково-очеретяними, очеретяними асоціаціями. На вологих ділянках, болотах можна зустріти півники болотні (Iris pseudacorus), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.), плакун верболистий (Lythrum salicaria L.), самосил часниковий (Teucrium scordium), сідач конопляний (Eupatorium cannabinum) та рідкісна верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia L.). У менш зволоженій частині зустрічаються поодинокі березами (Betula pendula Roth.), чия кількість збільшується по мірі зменшення вологості ґрунту.

Біля менш зволоженої північної частини болота на сухих ділянках зустрічається поєднанням соснових, мішаних і листяних лісів. Особливо цінними є листяні ліси з поєднанням кленово-грабово-дубовим, де зустрічаються 100-150-річні дуби (Quercus), ясені (Fraxinus), клени (Acer L.), липи серцелистої (Tilia cordata), берези повислої (Betula pendula Roth.), вільха (Alnus). У них в трав'яному ярусі в одній з дібров можна зустріти червонокнижні ведмежа цибуля (Allium ursinum), у решті коручка чемерникова (Epipactis helleborine (L.) Crantz.), пальчатокорінник м‘ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis), одну з трьох популяцій на Київщині венериних черевичків (Cypripedium calceolus L.) з Орхідних (Orchidaceae). Серед домінуючої анемона жовтецева можна зустріти конвалія (Convallaria majalis L.), веснівка дволиста (Maianthemum bifolium), купина (Polygonatum), суниці лісові (Fragaria vesca), дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia L.), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), вороняче око (Paris quadrifolia L.).

Фауна

На заболочених теренах заказника зустрічаються червонокнижні комахи: стрічкарка блакитна (Catocala fraxini), Джміль яскравий (Bombus pomorum), махаона (Papilio machaon), вусач мускусний (Aromia moschata Linnaeus, 1758); 9 видів амфібій, з яких [жаба] (Rana dalmatina Fitzinger in Bonaparte, 1839), тритон гребінчастий (Triturus cristatus), джерелянка (Bombina variegata) перебувають під охороною міжнародної Червоної книги, а кумка червоночерева (Bombina bombina), квакша звичайна (Hyla arborea L.), часничниця звичайна (Pelobates fuscus), зелена ропуха (Pseudepidalea viridis), жаба гостроморда (Rana arvalis), ящірка прудка (Lacerta agilis), болотна черепаха (Emys orbicularis) під захистом Бернської конвенції, (ЧС МСОП (NT), вуж (Natrix), гадюка (Viperidae), мідянка звичайна (Coronella austriaca), веретільниця ламка (Anguis fragilis), ящірка живородна (Zootoca vivipara).

Завдяки мисливському господарству «Ошитки», який займається підкормленням тварин, у заповіднику помічено значну кількість кабанів (Sus scrofa), лосів (Alces alces). Помічено декілька рисей (Lynx lynx L.), вовків (Canis lupus L.). Тут зустрічаються колонії бобрів (Castor), видра річкова (Lutra lutra), білок (Sciurus vulgaris), ондатра (Ondatra zibethicus), заєць сірий (Lepus europaeus), лісова куниця (Martes martes), сарна європейська (Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758)), європейський олень (Cervus elaphus).

Під захистом природохоронної міжнародної конвенції перебуває 75 видів птахів, що становлять найбільш чисельну і основну охоронну групу заказника. Доволі велику частку птахів складають рідкісні та зникаючі види. З хижих птахів зустрічаються сова болотяна (Asio flammeus), сова вухата (Asio otus), канюк (Buteo buteo), яструб-тетерев'ятник (Accipiter gentilis), підорлик (Aquila pomarina), чорний шуліка (Milvus migrans), шуліка рудий (Milvus milvus), очеретяний лунь (Circus aeruginosus), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), тетерук (Tetrao tetrix), погонич (Porzana porzana). Найбільш поширеними є види характерні для заростей очерету звичайного (Phragmites cumunis) і чагарників — очеретянки (Acrocephalus palustris), кропив'янки (Sylvia), деркач (Crex crex), водяний пастушок (Rallus aquaticus), куріпка сіра (Perdix perdix). Трапляються мородунка (Xenus cinereus), чорний дятел (Dryocopus martius), рябогруда кропив'янка (Sylvia nisoria), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), жулан (Lanius excubitor Linnaeus), мартин звичайний (Larus ridibundus), крячок чорний (Chlidonias niger), кобилочка солов'їна (Locustella luscinioides), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), соловейко східний (Luscinia luscinia).

Найбільшу цінність на теренах заказника мають обмежені до десятка пар популяції чорного лелеки, сірого журавля (Grus grus), змієїда (Circaetus gallicus), занесених до Червоної книги України.

Джерела

• Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

Посилання

• В. М. Грищенко, М. Н. Гаврилюк Орнітофауна болота Видра та його околиць
• ДЕСНЯНСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОРИДОРУ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ
• Ландшафтний заказник місцевого значення “Чернинський”