Відкрити головне меню
Конвалія травнева
Convallaria majalis l.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Нолінові (Nolinoideae)
Рід: Конвалія (Convallaria)
Вид: Конвалія звичайна
Біноміальна назва
Convallaria majalis
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Convallaria majalis
EOL logo.svg EOL: 1087078
IPNI: 533487-1
ITIS logo.svg ITIS: 42909
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 32189

Конва́лія звича́йна, або конва́лія травне́ва (Convallaria majalis) — багаторічна рослина родини Холодкових, представниця монотипного роду[1] Конвалія. Рослина отруйна, використовується як декоративна, ефіроолійна та лікарська.

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

Назва виду з латини конваллярія майяліс (лат. Convallaria majalis) означає: «лілія долин, квітуча в травні»[2].

ОписРедагувати

Трав'яниста багаторічна рослина. Квітконосне стебло голе, прямостояче, безлисте, оточене при основі трьома-шістьма бурими піхвами. Листки прикореневі, звичайно їх два, зрідка один або три, довгасто-овальні або еліптичні, великі. Основа листка клиноподібна, у зовнішнього листка вона переходить у довгу піхву, що обволікає стебло і черешок внутрішнього листка. Квітки зібрані на верхівці стебла в однобічну 6-10-квіткову китицю. Квітконіжки при основі з коротким плівчастим приквітком. Квітки правильні, з простою округло-дзвоникоподібною, білою, шестизубчастою оцвітиною. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід — малонасінна червона ягода.

Життєвий циклРедагувати

Цвіте з кінця весни до середини літа. Плоди конвалії поїдаються птахами, і насіння конвалії переносяться в шлунку птахів на далекі відстані.

Поширення та середовище існуванняРедагувати

 
Розповсюдження конвалії

Росте конвалія в мішаних і листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні. Розмножується насінням і вегетативно.

Поширена майже по всій Україні, крім півдня степу і високогір'я Карпат. Заготівля можлива у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Полтавській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Чернівецькій, Житомирській, Київській, Сумській, на півночі Харківської та в інших областях. Часто утворює куртини і зарості. Запаси сировини значні, проте у зв'язку з хижацькою заготівлею на букети потребує охорони.

ВикористанняРедагувати

Лікарська, ефіроолійна, отруйна і декоративна рослина.

 
Букет конвалій

У науковій медицині використовують квітки, листки і надземну частину конвалії — Flores, Folia та Herba Convallariae. Лікарські препарати з конвалії у вигляді настоянок трави, настоїв, корглікону, крапель Зеленіна рекомендуються при серцевій недостатності, кардіосклерозі, пороках та неврозах серця. Конвафлавін марелін — при захворюваннях печінки, сечового та жовчного міхурів.

Рослина містить глікозиди, що регулюють серцеву діяльність (є вказівки, що вони не мають рівноцінних синтетичних замінників), біологічно активні речовини капілярозміцнюючої, протизапальної, спазмолітичної, судиннорозтирюючої дії, а також терпеноїди, флавоноїди, кумарини, сапоніни, стероїди, ефірну олію та цукор, яблучну й лимонну кислоти.

Худоба, наївшись конвалії, гине. У людини при отруєнні конвалією з'являється нудота, запаморочення, судоми. Як першу допомогу в цьому випадку дають блювотні засоби і промивають шлунок.[3]

У народній медицині конвалію застосовують при водянці, хворобах серця, епілепсії, хворобах очей, від пропасниці, головного болю, паралічу, як заспокійливий, сечогінний засіб, при безсонні. У гомеопатії й ветеринарії використовують конвалію у свіжому вигляді.

Квітки конвалії містять ефірну олію (до 0,9 %), яка дуже ціниться в парфумерії, з квіток готують есенцію, що входить до складу найвищих сортів парфумів. Вся рослина конвалії отруйна.

Рослина декоративна, придатна для декорування затінених вологих місць у садах і лісопарках.

Збирання, переробка та зберіганняРедагувати

Збирають квітки й траву в період цвітіння, зрізуючи ножами або серпами, складають у кошики або мішки і відправляють зразу ж на місце сушіння або переробки. Сушать на горищах під залізним дахом або під наметами, розстилаючи сировину тонким шаром на папері або тканині і періодично помішують. Пакують у мішки або тюки вагою по 20, 50 кг. Зберігають не довше двох років.

Цвітіння конвалії

Плоди конвалії

Лускоподібне листя
біля основи

Сорт 'Plena'

Сорт 'Rosea'


Цікаві фактиРедагувати

Дослідження німецьких науковців 2003 року дало поштовх історії під назвою «феномен конвалії» (Lily of the Valley phenomenon). Припускали, що аромат квітки може привертати увагу сперматозоїди, оскільки вони можуть відчувати запах. Згодом цей факт був спростований.[4]

До 1992 року конвалія була квітковою емблемою Югославії[5]. З 1967 року конвалія звичайна є національною квіткою Фінляндії[6][7] .

ПриміткиРедагувати

  1. Фармацевтична енциклопедія України.
  2. Верзилин Н. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л. : Детская литература, 1964. — С. . (рос.)
  3. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — C. 92.
  4. The end of the “Lily of the Valley phenomenon” in sperm research?. www.mpg.de (en). Процитовано 2018-12-15. 
  5. Lily of the valley. flowers.org.uk. Процитовано 24 June 2015. 
  6. Lily of the Valley – Finland's National Flower. wordpress.com. 28 May 2013. Процитовано 24 June 2015. 
  7. National Flowers - Facts And Interesting Information / the flower expert

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конвалія звичайна