Вербозілля звичайне
Вербозі́лля звича́йне[1][2], вербозіль звичайний[1], дубричка звичайна[1] (Lysimachia vulgaris L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини мирсінових.
| Вербозілля звичайне | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Первоцвітові (Primulaceae) |
| Рід: | Вербозілля (Lysimachia) |
| Вид: | Вербозілля звичайне (L. vulgaris)
|
| Біноміальна назва | |
| Lysimachia vulgaris L., 1753
| |
Ботанічні характеристики ред.
_2.jpg)
Кореневище повзуче, з довгими підземними пагонами. Стебло просте або розгалужене, 150—200 см заввишки, прямостояче, тупочотиригранне, залозисто-волосисте. Листки супротивні, короткочерешкові, видовженоланцетні або яйцеподібно-ланцетні, цілокраї, по 3-4 у кільцях. Квітки двостатеві, правильні, в густих пірамідально-волотистих суцвіттях. Віночок п'ятироздільний, 20-23 мм у діаметрі, яскраво-жовтий. Плід — коробочка. Цвіте у червні - липні.
Поширення ред.
Росте на вологих місцях, серед чагарників, на болотах, по берегах річок та озер на всій території України.
Заготівля і зберігання ред.
Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушать, розстеливши тонким шаром на відкритому повітрі у затінку або на горищі. Зберігають у паперових мішках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад ред.
Вербозілля звичайне містить дубильні речовини, сапоніни, аскорбінову кислоту (в листках — до 1150 мг%; у квітках — до 880 мг%). Галенові препарати вербозілля звичайного застосовують як в'яжучий засіб за проносів, гастритів, різних кровотеч, жовтяниці, судом, загальної слабості та цинги і як засіб, що прискорює загоювання ран.
Водні витяжки з рослини в залежності від протрав дають жовту, зелену, коричневу та чорну фарби. Медонос.
Лікарські форми і застосування ред.
- Внутрішньо настій трави Вербозілля звичайного (1 столова ложка на 1 склянку окропу, настоюють 2 - 3 години) приймають по 2 столові ложки 3 - 4 рази на день.
- Зовнішньо настій трави для полоскань застосовують за молочниці і стоматиту; як припарки до забитих місць і пухлин, за артритів і венеричних хвороб.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Lysimachia vulgaris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання ред.
- Вербозілля звичайне // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 82. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |