Артрит
Артри́т (від лат. arthrītis, що походить від грец. ἄρθρον — суглоб та лат. itis — запалення) — загальна назва запальних процесів у суглобі. Якщо запалення одночасно охоплює кілька суглобів, то його називають поліартритом.
| Артрит | |
|---|---|
 Різні стадії ревматоїдного артриту в суглобах пальців рук. | |
| Спеціальність | ревматологія |
| Симптоми | joint inflammationd[1] |
| Препарати | salsalated[2], Альфа-Ліноленова кислота[2], meclofenamic acidd[2], Голімумаб[3], адалімумаб[3], метилпреднізолон[3], абатацепт[3], прегабалін[3], Целекоксиб[3], лефлуномід[3], Мелоксикам[3], гідроксихлорохін[3], габапентин[3], метотрексат[3], Устекінумаб[3], інфліксімаб[3], тофацитиніб[3], Сульфасалазин[3], certolizumab pegold[3], тоцилізумаб[3], диклофенак[3], ритуксимаб[3], преднізон[3], дулоксетин[3], апреміласт[3], бупренорфін[3] і етанерцепт[3] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | M00-M25 |
| DiseasesDB | 15237 |
| eMedicine | search/arthritis |
| MeSH | D001168 |
| SNOMED CT | 372091005 |
 Arthritis у Вікісховищі | |
Артрит може бути основним захворюванням, наприклад, спонділоартрит, чи проявом іншого захворювання, зокрема, ревматизму. Є частим симптомом багатьох захворювань.
Причини виникнення артритів ред.
Бувають різні. До них належать:
- травматичні пошкодження суглоба (переломи),
- інфекційні хвороби (туберкульоз, бруцельоз, сифіліс, псевдотуберкульоз, кишковий єрсиніоз, шигельоз, хвороба Лайма, гонорея, гепатит B, тощо),
- захворювання інфекційно-алергічного характеру (реактивний артрит, ревматизм, ревматоїдний артрит, тощо),
- порушення обміну речовин (подагра),
- псоріаз,
- авітамінози (цинга),
- захворювання нервової та ендокринної систем тощо.
Клінічні ознаки ред.
Припухлість суглоба, біль, обмеження рухливості суглоба; в ускладнених випадках можливе загноювання суглоба, ураження прилеглих кісток та повна втрата функції. Клінічний перебіг артриту може бути гострим чи хронічним.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лікування ред.
Здебільшого консервативне: спокій, медикаментозні засоби (залежно від походження артриту — нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди, антибіотики, тощо), фізіотерапевтичне й санаторно-курортне лікування. Іноді, при наявності тяжких ускладнень, вдаються до хірургічної операції. Іноді через тяжкі зміни суглоба внаслідок артриту потрібно провести заміну такого скомпрометованого суглоба штучним.
Нетрадиційне ред.
На проблемні місця накладати колаген 5-10 крапель (можна й більше за потребою) на чисту змочену ділянку, потім покласти мокру серветку і прикрити компресним папером (не потрібний зігрівальний компрес), тримати 30 хвилин і довше, періодично змочуючи серветку водою для повного проникнення гелю в шкіру. По можливості такі компреси робити кілька разів на день[джерело?].
Профілактика ред.
Запобігання артриту полягає головним чином в своєчасному лікуванні основного захворювання, загальному оздоровленні організму й дотриманні умов гігієни праці.
Див. також ред.
Література ред.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2016) |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання ред.
- Артрити [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Артєтика // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 256—257. ISBN 978-966-02-5048-2.
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |