Вуж
Вуж | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Вуж звичайний (Natrix natrix)
| ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Natrix Laurenti, 1768 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Tropidophorus Hydrus | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Вуж (Natrix)[1]. — рід змій родини полозових (Colubridae). Поширенні в Північній Африці, Європі та Азії. Мешканці прибережних водно-болотних ландшафтів. Описано 5 видів.[1][2]
Опис
ред.Змії середнього розміру, завдовжки звичайно до 150 см і навіть до 205 см. Хвіст (L.cd.) відносно довгий, у 3—5 разів коротший за тулуб із головою (L); у самців хвіст значно довший, ніж у самок. Тулуб циліндричний. Шийний перехват добре виражений. Голова велика, сплощена, чітко відділена від тулуба. Очі великі, з круглими зіницями. Тулубні хребці з нижніми відростками. Череп з помітно розвиненими гребенями. Вільна частина верхньоскроневої кістки приблизно рівна половині цієї кістки. Верхньощелепних зубів 20—25, вони утворюють безперервний ряд, їх розмір поступово збільшується за напрямом у глибину пащі. Нижньощелепні зуби рівної довжини.
Тулуб вкритий рядами луски з різко вираженими реберцями; реберця відсутні або слабо виражені лише в ряду луски, який межує з черевними щитками. Луска з двома апікальними ямками. Навколо середини тулуба (Sq.) зазвичай 19 лусок. Черевних щитків 153—193, підхвостових — 50—89 пар. Анальний щиток розділений (А. 1/1). Луска хвоста зверху слаборебриста або гладенька. Підхвостові щитки розташовані в 2 ряди. Голова вкрита великими симетричними щитками. Міжносові щитки більш-менш трикутної або трапецієподібної форми і звужуються попереду.
Забарвлення верхньої сторони тіла вужів дуже різноманітне — від сірого, оливково-сірого до червонувато-коричневого й чорного кольору. Уздовж спини і боків часто тягнуться ряди темних плям або смужок. Більшість видів мають яскравий жовтий або помаранчевий «нашийник». Черево біле, жовтувате або помаранчеве з витягнутими поперек прямокутними або неправильної форми чорними плямами, які іноді зливаються між собою.
Поширення
ред.Мешкають у Північній Африці, Європі та Азії, на південь до Перської затоки, Афганістані, західному Пакистані й Північно-Західній Індії, на схід до Західного Китаю і Північної Монголії.[1][2]
Особливості біології
ред.Після зимівлі з'являється на початку березня — у середині квітня. На зимівлю уходять звичайно в листопаді. У теплі зими зимова сплячка може значно скорочуватись або носити переривчастий характер. Ведуть переважно денний спосіб життя, у літній період активні також у сутінках та вночі. Чудово плавають й пірнають, запливаючи у великих водоймах іноді на кілька кілометрів від берегів.
Вужі належать до яйцекладних змій. У період парування навесні вужі збираються великими групами, утворюючи клубки, що складаються з 1—2 самиць і 5—10 самців. У середині літа самиці відкладають по 6—35 яєць у купах прілого листя або навозу, у гнилих пеньках, норах гризунів, тріщинах берегів, обривах та інших достатньо зволожених місцях. Самиці можуть здійснювати сезонні міграції на відстань до кількох кілометрів, щоб знайти відповідні місця для відкладання яєць. У найбільш сприятливих сховищах одночасно відкладають яйця по кілька самиць. Розмір яєць 12—23 × 23—25 мм. Інкубаційний період становить близько 60 діб. Молоді, завдовжки 110—135 мм, з'являються в кінці літа — на початку вересня.
Живляться переважно земноводними, поїдають також рибу, ящірок, дрібних ссавців, птахів та великих комах. Здобич завжди ковтають живцем. У випадку небезпеки відригують заковтнуту здобич і спасаються втечею.
Вороги
ред.Одним із основних засобів захисту вужів від хижаків/людини є виділення екскрементів із стійким смердючим запахом. Вони рідко кусається, хоча можуть сплющувати і збільшувати голову та висувати щелепи назовні, у результаті чого їх голова приймає трикутний вигляд, як у гадюки. При цьому вужі гучно шиплять і роблять випади в бік нападника і навіть можуть вдарити ворога головою із закритим ротом. Якщо це не стримує агресора, вони часто удають смерть, розвернувши живіт догори та висунувши язик із рота.
Систематика
ред.Станом на 2024 рік описано 5 видів:[1][2]
- Natrix astreptophora
- Natrix helvetica
- Natrix maura — Вуж гадюковий
- Natrix natrix — Вуж звичайний
- Natrix tessellata — Вуж водяний
Раніше як окремий вид виділяли вужа колхидського (Natrix megalocephala), але цитолого-генетичні дослідження спростували його видовий статус і наразі він розглядається як підвид вужа звичайного.[3]
Викопні види:
Примітки
ред.Література
ред.- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 164—166). — ISBN 5-98092-007-2
- Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. ¬Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 22, 28—33). — ISBN 978-5-906171-61-0
- Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224с. (с. 46—54). — ISBN 978-5-87317-594-9
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 250—255)
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 394—396). ISBN 978-1-4081-5459-5
Посилання
ред.- Вуж [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 215-216. — 1000 екз.
- RepFocus: Natrix
- The Reptile Database: Natrix