Спорідненість

термін відносин людей; мережа соціальних відносин, які є важливою частиною життя більшості людей у більшості суспільств; форма соціальног
(Перенаправлено з Родинні зв'язки)

Спорі́дненість[1][2], спорі́днення[3], родинні зв'язки́, родинність, розм. родичі́вство[4], кре́вність[5] — стан пов'язаності між родичами, між членами родини. Розрізнюють власне родинні зв'язки (спорідненість зі спільного походження) і свояцтво (спорідненість, заснована на шлюбі). У цій статті також наведені терміни щодо позначення інших відношень між людьми, які не обмежуються наявністю спільних предків або шлюбними стосунками.

Слово «родичівство», будучи розмовним[4], не є офіційним терміном, проте трапляється в деяких сучасних публікаціях[6].

Загальні терміни ред.

  • Генеалогія — історія роду, родини, а також допоміжна дисципліна, що вивчає історію окремих родів
  • Рід — генетично пов'язані одне з одним покоління, які ведуть походження від одного предка
  • Спорідненість (кровна спорідненість) — відношення між людьми, які засновані на наявності спільних предків
    • Пряма спорідненість — відношення між предками та нащадками
      • Висхідна́ лінія — низка поколінь від особи до предків.
      • Низхідна́ лінія — низка поколінь від особи до нащадків
    • Бічна спорідненість (непряма спорідненість) — відношення між нащадками спільних предків
  • Свояцтво — спорідненість за шлюбом, між родичами чоловіка і дружини.
  • Чоловіча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно чоловічої статі (батько, дід по батькові, прадід — батько діда по батькові тощо)
  • Жіноча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно жіночої статі (мати, баба по матері, прабаба — мати баби по матері тощо)
  • Ступінь спорідненості — одиниця близькості спорідненості, визначається як народження однієї особи від другої, а також стосунки подружжів. Так, до родичів першого ступеня прямої спорідненості належать батько, мати, син, дочка, подружжя. До родичів другого — діди, баби, внуки, внучки. У бічній спорідненості першого ступеня не виділяють, до другого відносять рідних та неповнорідних братів та сестер, до третього — дядьків, тіток, племінників та племінниць, до четвертого — двоюрідних братів та сестер, двоюрідних дідів, баб, внуків та внучок[7][8].

Родичі кровні по прямій лінії ред.

У сусідніх поколіннях ред.

  • Батьки́ — батько й мати щодо своїх дітей.
  • Батьківство — кровне споріднення між батьками і його дитиною
  • Материнство — кровне споріднення між матір'ю та її дитиною; почуття жінки-матері
  • Батько (тато, татусь, няньо, неньо) — чоловік щодо своїх дітей
    • По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька
    • Батьківщи́на — земля батьків; рідний край, країна
    • Ба́тьківщина — спадщина від батьків; спадковий маєток, обійстя
  • Мати (мама, ненька, матінка, мамка, мамця, матуся, мамуся) — жінка щодо дитини, яку народила
  • Син (сино́к, сино́чок) — особа чоловічої статі щодо своїх батьків
    • Пе́рвісток (пе́рвенець, перва́к, первачо́к) — перший народжений син
  • Дочка (розм. донька, зменш. до́ня, до́ця, донечка, дочечка) — особа жіночої статі щодо своїх батьків
    • Пе́рвістка (пе́рві́сточка, перва́чка) — перша народжена дочка
  • Діти — загальне позначення синів та дочок
  • Позашлюбні діти (побут. незаконнонароджені діти, зневажл. байстря́та, байстрюки́, заст. копили́) — діти, батьки яких не перебували у зареєстрованому шлюбі на момент народження дитини[9]
  • Бастарди — термін, уживаний щодо позашлюбних дітей впливових осіб (королів, герцогів) у середньовічній Європі
  • Безба́тченко — дитина, батько якої не бере жодної участі в її вихованні.

Через покоління ред.

  • Дід (дідусь, дідуньо, дідо) — батьків або материн батько
    • Дідівщина, дідизна — спадщина від діда
    • Дідівство — властиві дідові відчуття родинного зв'язку з онуками
  • Баба (бабуся, бабка, бабця, бабуня) — батькова або материна мати
  • Внук (онук, внуча́, унуча́, внуча́тко, внученя́, унученя́, онуча́, онуча́тко, онученя́) — син сина або дочки
  • Вну́чка (вну́ка, ону́ка, вну́ченька, ону́ченька, уну́ченька) — дочка сина або дочки

Через два покоління ред.

  • Прадід — батько діда або баби
  • Прабаба — мати діда або баби
  • Правнук — син внука або внучки
  • Правнучка — дочка внука або внучки

Через багато поколінь ред.

  • Пра(n разів)дід — предок у n+2-поколінні
  • Пра(n разів)баба — предок жіночої статі у n+2-поколінні
  • Пра(n разів)внук — нащадок у n+2-поколінні
  • Пра(n разів)внучка — нащадок жіночої статі у n+2-поколінні
  • Предок — старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу); людина, від якої веде свій початок рід. Взагалі: представник минулих поколінь; людина, що жила задовго до теперішніх часів (у цьому значенні переважно у множині — «предки»)
  • Пра́щур — батько прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальник.
  • Пра́щурка — мати прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальниця
  • Пра(n разів)щур — предок у n+4-поколінні
  • Пра(n разів)щурка — предок жіночої статі у n+4-поколінні
  • Прабатько (родоначальник, заст. прародитель) — той, від якого веде початок який-небудь рід; перший представник роду, від якого лічать родовід
  • Прамати (родоначальниця, заст. прародителька) — та, від якої веде початок який-небудь рід; перша представниця роду, від якої лічать родовід
  • Прабатьки (прародителі) — загальна назва прабатька та праматері, а також уживається у значенні «предки», «пращури».
  • Наща́док (потомок) — людина стосовно своїх предків: особа, яка походить від когось. Взагалі: представник майбутніх поколінь (у цьому значенні уживається переважно у множині — «нащадки», «потомки»). У переносному значенні: «син», «наступник», «спадкоємець».
 
Генеалогічне дерево сім'ї.

Родичі кровні по бічній лінії ред.

В одному поколінні ред.

Рідні ред.

  • Брат (братик, братусь, братунь, братуха) — кожен із синів щодо інших дітей тих самих батьків.
  • Привінчаний брат — брат, народжений до шлюбу та визнаний батьками (заст.).
  • Сестра (сестриця, сеструня) — кожна з дочок щодо інших дітей тих самих батьків.
  • Привінчана сестра — сестра, народжена до шлюбу та визнана батьками (заст.).
  • Близнюки (близнята) — діти, що народились одночасно в однієї матері.
    • Однояйцеві близнюки — діти, що розвилися з одної зиготи. Вони мають вигляд повних копій одне одного й завжди однієї статі.
    • Різнояйцеві близнюки — діти, які народилися в матері одночасно, але розвилися з різних зигот. Вони можуть бути як однієї, так і різних статей (і навіть мати різних батьків).
    • Двійня́та (двійня́, однина — двійнятко) — двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки, двоє близнят.
    • Трійня́та (трійня́, однина — трійня́тко) — троє одночасно народжених дітей у однієї жінки, троє близнят.
  • Суродженці (суро́дженики) — термін, прийнятий зараз щодо братів і сестер, які не є близнюками. Іноді щодо них вживають англійський термін «си́блінги» («си́бси»), який походить від давньоанглійського siblings («родичі», «близькі», середньоанглійська форма sibs, sibbes), яке повернулося до живого мовлення в 1903 році[10].

Неповнорідні брати й сестри ред.

  • Однокро́вні (єдинокро́вні) — син або дочка, брат або сестра, які мають із кимось спільного батька, але різних матерів.
  • Одноутро́бні (єдиноутро́бні) — син або дочка, брат або сестра, народжені від різних батьків, але однією матір'ю, рідні по матері[11].

Зведені брати й сестри ред.

Зве́дені брати й сестри (розм. зведеня́та, зведенюки́) — особи, батьки яких перебувають у шлюбі, тобто яких «звело» одруження батьків. Часто «зведеними» неправильно зовуть однокровних та одноутробних братів і сестер.

  • Зве́дений брат — той, хто доводиться братом, будучи сином мачухи або вітчима.
  • Зве́дена сестра — та, хто доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима[11].

Двоюрідні брати й сестри ред.

Двою́рідні брати й сестри (брати та сестри в перших, стри́єчні брати та сестри) — діти рідних братів та сестер. Мають спільних бабусю й дідуся.

  • Двоюрідний брат (брат у перших) — син дядька або тітки, племінник батька або матері.
  • Двоюрідна сестра (сестра в перших) — дочка дядька або тітки, племінниця батька або матері.

Двоюрідних братів також іноді називають «кузенами», а двоюрідних сестер — «кузинами». Ці терміни запозичено з французької мови (фр. cousin, cousine — від лат. consobrinus, consobrina)[12], де щодо понять «двоюрідний брат» і «двоюрідна сестра» вживаються конкретніші терміни cousin-germain, cousine-germaine (germain, germaine), а терміни arrière-cousin, arrière-cousine мають інше значення — «дальші кровні родичі по бічній лінії»[13]. В англійській мові слово cousin також може вживатися не тільки щодо двоюрідного брата або сестри, а взагалі до далекого кровного родича[14].

Напівдвоюрідні брати й сестри — діти неповнорідних братів і сестер. Мають спільну бабусю або спільного дідуся.

Двічі двоюрідні брати й сестри — двоюрідні брати й сестри, обома батьками яких є брати (сестри) батьків (трапляється у випадках, коли рідні брати одружуються з жінками, які доводяться одна одній рідними сестрами, або коли брат дружини якогось чоловіка одружується з його сестрою). Мають спільних бабусь і дідусів.

Троюрідні брати й сестри ред.

Троюрідні брати й сестри (брати й сестри в других) — діти двоюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прабабусю й прадідуся.

Чотириюрідні брати й сестри ред.

Чотириюрідні брати й сестри (брати й сестри в третіх) — діти троюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрабабусю й прапрадідуся.

П'ятиюрідні брати й сестри ред.

П'ятиюрідні брати й сестри (брати й сестри в четвертих) — діти чотириюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрапрабабусю й прапрапрадідуся.

Шестиюрідні брати й сестри

Шестиюрідні брати й сестри (брати й сестри в п'ятих) — діти п'ятиюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрапрапрабабусю й прапрапрапрадідуся.

n-юрідні брати й сестри ред.

n-юрідні брати й сестри (брати й сестри в (n-1)-них) — діти (n-1)-юрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних (n-2)прабабусю й (n-2)прадідуся. Шлюб між n-юрідними братом і сестрою, де n більше 4, є повністю можливим, не несе жодної загрози для здоров'я їхніх дітей і не вважається неправильним із точки зору жодної релігії.

У сусідніх поколіннях ред.

Брати й сестри батьків:

  • Дя́дько (дядя, дядьо) — брат батька або матері.
  • Тітка (тьотя, тета, цьоця) — сестра батька або матері.
  • Стрий (пестл. стрийко) — брат батька, дядько по батькові. Інше значення — чоловік батькової сестри.
  • Стри́йна (стриянка) — сестра батька. Інше значення — дружина батькового брата.
  • Ву́йко (вуй) — брат матері, дядько по матері. Інше значення — чоловік материної сестри.
  • Ву́йна (вуйчина, вуянка) — сестра матері. Інше значення — дружина материного брата.

Діти братів і сестер:

  • Племі́нник (не́біж, не́бож, небожа́, небожа́тко)[15][16] — син брата або сестри.
  • Племі́нниця (небо́га, небожа́, небожа́тко) — дочка брата або сестри.
  • Бра́тич (брата́нець, брата́н, брата́нич, не́біж) — син брата, племінник по братові.
  • Брата́ниця (небо́га) — дочка брата, племінниця по братові.
  • Сестри́нець (сестрінець, сестрин) — син сестри, племінник по сестрі.
  • Сестри́ця (сестріниця, сестринка) — дочка сестри, племінниця по сестрі.

Двоюрідні брати й сестри батьків:

  • Двоюрідний дядько — двоюрідний брат батька або матері.
  • Двоюрідна тітка — двоюрідна сестра батька або матері.

Діти двоюрідних братів і сестер:

  • Двоюрідний племінник — син двоюрідного брата або сестри.
  • Двоюрідна племінниця — дочка двоюрідного брата або сестри.

Троюрідні брати й сестри батьків:

  • Троюрідний дядько — троюрідний брат батька або матері.
  • Троюрідна тітка — троюрідна сестра батька або матері.

Діти троюрідних братів і сестер:

  • Троюрідний племінник — син троюрідного брата або сестри.
  • Троюрідна племінниця — дочка троюрідного брата або сестри.

Через покоління ред.

Рідні брати й сестри діда й баби:

  • Внучатий дядько (двою́рідний дід) — брат діда або баби, дядько батька або матері.
  • Внучата тітка (двою́рідна баба) — сестра діда або баби, тітка батька або матері.
  • Внучатий племінник (двоюрідний внук) — внук рідного брата або сестри, син племінника або племінниці.
  • Внучата племінниця (двоюрідна внучка) — внучка рідного брата або сестри, дочка племінника або племінниці.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дід
 
 
 
Баба
 
Двоюрідний дід
(Двоюрідна баба)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мати
 
Батько
 
 
 
Двоюрідна тітка
(Двоюрідний дядько)
 
Двоюрідний дядько
(Двоюрідна тітка)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Я
 
 
 
 
 
 
 
Троюрідний брат
(Троюрідна сестра)

Двоюрідні брати й сестри діда й баби:

  • Внучатий двоюрідний дядько (двоюрідний внучатий дядько, троюрідний дід) — двоюрідний брат діда або баби, двоюрідний дядько батька або матері.
  • Внучата двоюрідна тітка (двоюрідна внучата тітка, троюрідна баба) — двоюрідна сестра діда або баби, двоюрідна тітка батька або матері.
  • Внучатий двоюрідний племінник (двоюрідний внучатий племінник, троюрідний внук) — внук двоюрідного брата або двоюрідної сестри, син двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.
  • Внучата двоюрідна племінниця (двоюрідна внучата племінниця, троюрідна внучка) — внучка двоюрідного брата або двоюрідної сестри, дочка двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.

Через кілька поколінь ред.

Позначення родичів через більшу кількість поколінь утворюються додаванням префікса «пра»:

  • Правнучатий дядько (двоюрідний прадід) — рідний брат прадіда або прабаби.
  • Правнучата тітка (двоюрідна прабаба) — рідна сестра прадіда або прабаби.
  • Правнучатий племінник (двоюрідний правнук) — правнук рідного брата або сестри.
  • Правнучата племінниця (двоюрідна правнучка) — правнучка рідного брата або сестри.

Свояцтво ред.

Своя́цтво — спорідненість за шлюбом, стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя.

Докладніше: Свояцтво

Духовне родичівство ред.

  • Хрещені батьки — особи, які беруть участь в обряді хрещення у ролі духовних батьків.
  • Хреще́ний батько — чоловік, який бере участь в обряді хрещення в ролі духовного батька.
  • Хреще́на мати — жінка, яка бере участь в обряді хрещення в ролі духовної матері.
  • Хреще́ник (хрещений син, похресник) — особа чоловічої статі стосовно своїх хрещених батьків.
  • Хреще́ниця (хрещена дочка, похресниця) — особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків.
  • Хреще́ний брат — той, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідний син хрещеного батька або матері.
  • Хреще́на сестра — та, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідна дочка хрещеного батька або матері.
  • Кум — хрещений батько стосовно рідного батька та навпаки, а також хрещений батько стосовно рідної або хрещеної матері.
  • Кума́ — хрещена мати стосовно рідної матері та навпаки, а також хрещена мати стосовно рідного або хрещеного батька.

Інше ред.

Індивідуальний статус ред.

  • Бабин смик — застаріле прізвисько парубка, який одружується зі старшою багатою жінкою[17].
  • Боби́ль — одинока людина (розм.). Друге, застаріле значення — «безземельний селянин», «бідар».
  • Вдіве́ць (удівець) — чоловік, у якого померла дружина.
  • Вдова́ (удова) — жінка, у якої помер чоловік.
  • Одина́к — той, хто не має родини, живе один. Друге значення — єдиний син у батьків.
  • Одина́чка — дівчина, жінка, яка не має родини, живе одна. Друге значення — єдина дочка у батьків.
  • Мати-одиначка — одинока жінка (неодружена, розлучена, вдова), яка виховує одну або кількох дітей.
  • Батько-одинак — одинокий чоловік (неодружений, розлучений, вдівець), який виховує одну або кількох дітей.
  • Покритка — дівчина, що народила позашлюбну дитину (заст.).
  • Розлу́чений (розлу́че́нець) — чоловік, що розірвав шлюб і не одружився знову[18].
  • Розлу́чена (розм. розлу́че́нка, заст. розводка, розвідка) — жінка, що розірвала шлюб і не одружилася знову[18][19][20].
  • Па́рубок — неодружений чоловік.
    • Старий парубок — немолодий чоловік, який не одружувався.
  • Ді́вчи́на (діва, дівка, дівиця) — молода неодружена жінка.
  • Прийма́к (при́ймит) — чоловік, який живе разом з батьками дружини (заст.).
  • Сирота́ — дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них, у ширшому значенні — людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина.
  • Солда́тка — жінка, чоловік якої служить у солдатах (заст.). Термін був поширений за часів рекрутчини, коли служба тривала десятки років.
  • Солом'яний вдівець — чоловік, який тимчасово залишився без дружини або не живе з нею (жарт.).
  • Солом'яна вдова — жінка, яка тимчасово залишилася без чоловіка або не живе з ним (жарт.).

Дошлюбні та позашлюбні стосунки ред.

  • Залиця́льник — чоловік, що залицяється до жінки, добивається взаємності.
  • Баламу́т — той, хто залицяється до жінок, дівчат[ком. 1]. Інше значення — «бунтівник», «бешкетник».
  • Ба́хур — залицяльник, коханець (лайл.). Інше значення — позашлюбна дитина, байстрюк (зневажл.)[22].
  • Джиґу́н (джиґуне́ць, джиґу́нчик, зальо́тник, ба́хур, ловела́с) — любитель залицятися до жінок, заводити позашлюбні зв'язки.
  • Дівчачу́р (дівчу́р) — чоловік, який захоплюється дівчатами[23][24].
  • Залиця́льниця — дівчина, жінка, що добивається взаємності.
  • Коха́нець — чоловік, який перебуває з жінкою у позашлюбних стосунках. Синоніми: коха́н, коха́нко, коха́нок, полюбо́вник, милода́н, ласка́вець, люба́с, па́сія, співме́шканець, фавори́т[25]. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільний чоловік».
  • Коха́нка — жінка, яка перебуває у позашлюбних стосунках з чоловіком. Синоніми: лю́бка, полюбо́вниця, люба́ска, милода́нка, па́сія, співме́шканка, фавори́тка[26], приспанка[27]. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільна дружина».
  • Співме́шканець — чоловік, який проживає разом з жінкою без офіційної реєстрації (у незареєстрованому шлюбі), коханець. Інше значення — той, хто мешкає разом у приміщенні.
  • Співме́шканка — жінка, яка проживає разом з чоловіком без офіційної реєстрації (шлюбу), коханка.
  • Сноха́ч — свекор, який має сексуальні стосунки з невісткою (розм.)[28]
  • Нало́жниця — заст. те саме, що коханка[29]; у рабовласницькому суспільстві — коханка-невільниця, коханка-рабиня; другорядна дружина, яка часто була рабинею[30]
  • Конкубі́на — термін, уживаний щодо співмешканки-коханки неодруженого чоловіка у римському праві.
  • Утри́манка — жінка на повному утриманні у свого коханця, який може бути як неодруженим, так і одруженим (в останньому разі утримання може бути таємним).
  • Фавори́тка — слово, прийняте щодо утриманок монархів. Офіційна фаворитка — статус однієї з утриманок французького короля, що дозволяв їй активно втручатися у життя двору та впливати на політику.

Перед одруженням ред.

  • Су́джений — призначений жінці долею чоловік (іноді уявний), майбутній чоловік, наречений.
  • Су́джена — призначена чоловікові долею жінка (іноді уявна), майбутня дружина, наречена.
  • Нарече́ні — парубок і дівчина, чоловік і жінка, які збираються одружитися.
  • Нарече́ний (жених) — парубок, чоловік щодо дівчини, жінки, з якою має одружитися.
  • Нарече́на (розм. невіста) — дівчина, жінка щодо парубка, чоловіка, з яким має одружитися.

Під час весілля ред.

  • Молодожо́ни[ком. 2][32][33] (молоді, пестл. молодя́та)[34] — недавно одружена пара.
  • Весільний батько (посаджений батько) — весільний чин, чоловік, який замінює на весіллі батька нареченого або нареченої.
  • Весільна мати (посаджена мати) — весільний чин, жінка, яка замінює на весіллі матір нареченого або нареченої.

Відношення у разі усиновлення (удочеріння) ред.

  • Названий батько (прийомний батько) — чоловік, який узяв на виховання, прийняв чужу дитину за свою.
  • Названа мати (прийомна мати) — жінка, яка взяла на виховання, прийняла чужу дитину за свою.
  • Названий син (приймак, прийомний син) — той, кого взяли на виховання, усиновили.
  • Названа дочка (приймачка, прийомна дочка) — та, кого взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили.
  • Опіку́н — особа, якій доручена опіка над кимось.
  • Піклувальник — особа, якій доручене піклування над кимось.
  • Співопіку́н — особа, що виконує обов'язки опікуна разом з іншою особою.
  • Підопі́чний — особа, щодо якої здійснюють опіку (піклування).
  • Зна́йда (на́йда) — дитина-підкидьок, знайдена і взята кимось на виховання.

Відношення у разі нового шлюбу ред.

  • Вітчи́м — чоловік матері, який не є батьком.
  • Мачуха — дружина батька, яка не є матір'ю.
  • Па́синок (па́серб, па́сербик) — рідний син одного з подружжів стосовно до другого, син чоловіка або дружини.
  • Па́дчірка (па́дчерка, па́сербиця) — рідна дочка одного з подружжів стосовно до другого, дочка чоловіка або дружини.

Побратимство ред.

  • Побрати́м (названий брат, брат по хресту, хрестовий брат) — той, із ким хто-небудь побратався, обмінявся натільним хрестом.
  • По́се́стра[35] (названа сестра, сестра по хресту, хрестова сестра, розм. посестри́на[36]) — та, з якою хто-небудь посестрився, обмінявся натільним хрестом.

Молочна спорідненість ред.

  • Молочна мати (годувальниця) — жінка, яка вигодувала чужу дитину грудьми.
  • Молочний син — особа чоловічої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
  • Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
  • Молочний брат — рідний син молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочний син стосовно до рідних дітей молочної матері.
  • Молочна сестра — рідна дочка молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочна дочка стосовно до рідних дітей молочної матері.

Біологічні зв'язки ред.

  • До́нор — особа, від якої беруть кров, тканини, органи для пересаджування (переливання) їх іншій людині.
  • Реципіє́нт — особа, якій пересаджувають донорські тканини, органи або переливають кров.
  • Химера — організм з генетично різнорідних клітин (з різних зигот).
  • Сурогатна мати — жінка, яка виносила та народила дитину для інших людей у результаті імплантації їй ембріона.

Інша термінологія ред.

  • Підкидьок — дитина, яку підкинули комусь на виховання.
  • Сьомачо́к (сьомча́) — семимісячна недоношена дитина[37][38].
  • Кесаря́та — діти, народжені посередництвом кесаревого розтину (розм.).
  • Підмі́нок (підкидько) — нерідна дитина, на яку була обмінена у ранньому дитинстві рідна дитина.
  • Відміна (відмінник, одміна, одмінок) — за народними віруваннями, істота, яку нечиста сила залишає після викрадання дитини (фольк.).
  • Потерча — в українській міфології дитина, що померла нехрещеною, перетворившись на демонічну істоту.

Див. також ред.

Коментарі ред.

{{примітки|group=ком.}}

Примітки ред.

  1. Спорідненість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Споріднений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Споріднення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. а б Родичівство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Кревність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Наш родовід: хто кому і ким приходиться. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  7. Степени родства. v-zags.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2016.
  8. Схема прямого и бокового родства по восходящим и нисходящим линиям. azbyka.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
  9. В Україні діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним (Стаття 52 Конституції України). [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  10. Online Etimologycal Dictionary
  11. а б Дмитренко, Г.К. Уроки з народознавства. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  12. Online Etimologycal Dictionary
  13. www.larousse.fr. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.
  14. www.dictionary.com. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
  15. Небіж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Племінник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Смик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. а б М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич (1930). Словник ділової мови.
  19. Розводка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Розвідка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Олекса Вусик. Скарби рідної мови. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  22. Бахур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. Дівчур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  24. Дівчачур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  25. Всесвітній словник української мови. Словник синонімів (стаття Коханець).
  26. Там само (стаття Коханка). Архів оригіналу за 15 березня 2016.
  27. Приспанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  28. Снохач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. НАЛОЖНИЦЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 27 лютого 2023.
  30. Наложниця - вживання терміну в Старому Завіті. 27 лютого 2023.
  31. Антисуржик- правильна мова. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  32. Молодожон // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  33. Молодожони // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  34. Молодята // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  35. Посестра // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  36. Посестрина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  37. Сьомачок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  38. Мосіяшенко В.А. (2005). Українська етнопедагогіка. Суми: «Університетська книга». Архів оригіналу за 14 грудня 2017.

Посилання ред.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «ком.», але не знайдено відповідного тегу <references group="ком."/>